ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 808/2877/16
адміністративне провадження № К/9901/37629/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРДЯНСЬКА СІЛЬГОСПТЕХНІКА" про стягнення коштів за податковим боргом, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРДЯНСЬКА СІЛЬГОСПТЕХНІКА" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 (суддя Лазаренко М. С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 (головуючий суддя Білак С. В., судді: Олефіренко Н. А., Шальєва В. А.),
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2016 року Бердянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду з позовом про стягнення з банківських рахунків ТОВ``БЕРДЯНСЬКА СІЛЬГОСПТЕХНІКА`` податкової заборгованості в сумі 117ʼ 012,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 22.09.2016 за товариством обліковується заборгованість зі сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 116ʼ904,25 грн (з якої, за основним платежем - 79ʼ 863 грн, штрафні санкції - 9080,06 грн, пеня - 27ʼ 961,19 грн) та нарахованої пені в сумі 108,58 грн за несвоєчасну сплату самостійно визначеного зобов`язання зі сплати єдиного податку для юридичних осіб. Також позивач зазначив, що контролюючим органом була дотримана процедура, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення в судовому порядку з платника податків податкового боргу, та товариству було надіслано (вручено) податкову вимогу від 12.05.2014 №710-25 на суму боргу (12ʼ 597,28 грн), що виник раніше. А повторне направлення платнику податків податкової вимоги на збільшену суму податкового боргу законом не передбачено.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017, позов задовольнив.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 117ʼ 012,83 грн, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету в сумі 117ʼ 012,83 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.
Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.
У касаційній скарзі відповідач стверджує про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 59, 60, 87, 95, 198, 200, 200, 200 ПК України, та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не врахували, що контролюючий орган не дотримався процедури стягнення податкового боргу. Сума боргу за виставленою контролюючим органом податковою вимогою від 12.05.2014 №710-25 була сплачена товариством, тому така податкова вимога є відкликаною. У разі коли у платника податків виник новий податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Проте контролюючий орган нову податкову вимогу не виносив, а суди залишили поза увагою вказані обставини. Крім того, відповідач заперечує суму податкового боргу, посилаючись на те, що при розрахунку податкового боргу контролюючий орган не врахував дані уточнюючих розрахунків товариства у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, як і наявність у нього податкового боргу з ПДВ, посилаючись на позитивне значення суми реєстраційного ліміту на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) товариства, запровадженої з 01.01.2015. Відповідач зазначає, що ця сума (реєстраційний ліміт) розраховується контролюючим органом в автоматичному режимі за формулою, визначеною пунктом 200№.3 ПК України, за рахунок якої погашається податковий борг з ПДВ. У період з лютого 2016 року по січень 2017 року на рахунку товариства у системі електронного адміністрування податку завжди був залишок, що дозволяв перерахувати кошти в автоматичному режимі до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань, що підлягали сплаті. Також відповідач вважає, що контролюючий орган не мав права направляти поточні платежі у рахунок погашення боргу, що виник до цієї дати, без судового рішення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.04.2017 (суддя Бухтіярова І. О.) відкрив касаційне провадження №К/800/38453/17 у цій справі.
Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу відповідача.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення {пункт 59.1 статті 59 ПК України}.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги {пункт 95.2 статті 95 ПК України}.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини {пункт 95.3 статті 95 ПК України}.