ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/9990/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Міщенка І. С., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Стендерт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 (колегія суддів: Станік С. Р., Шаптала Є. Ю., Тищенко О. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 (суддя Пукшин Л. Г.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Стендерт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Гард Груп", про витребування майна із чужого незаконного володіння,
за участю представника позивача - Дорофеєва Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (далі - ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Стендерт" (далі - ТОВ "Ріелті Стендерт") про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, а саме: корпусу № 21 (літ. "В") загальною площею 910,3 кв. м, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Московська, будинок 8.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що це майно вибуло з володіння поза його волею, а ТОВ "Ріелті Стендерт" не є добросовісним його набувачем.
3. Відповідач зі свого боку посилався на те, що він є добросовісним набувачем цього майна, придбаним за договором купівлі - продажу. ТОВ "Ріелті Стендерт" просило застосувати наслідки пропуску позивачем позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 21.09.2007 зареєстровано ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів".
5. 15.08.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "BIK LTD" як продавець та ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" як покупець уклали договір купівлі-продажу названого вище нерухомого майна, який нотаріально посвідчений.
6. 25.02.2016 на загальних зборах учасників ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" прийнято рішення про призначення на посаду директора цього товариства ОСОБА_1, яка з 26.02.2016 вступила на цю посаду.
7. 19.10.2017 відбулися загальні збори ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", які прийняли рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора, призначення на посаду ОСОБА_2, затвердження виходу ОСОБА_3 з товариства у зв`язку з відчуженням нею своєї частки в статутному капіталі, що становила 100 % статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_2 та розподіл частки учасника ОСОБА_2, який володіє 100 % частки статутного капіталу товариства, тощо.
8. 20.10.2017 ОСОБА_3 як продавець та ОСОБА_2 як покупець уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" у сумі 9 895 104 грн, згідно з яким сторони домовилися, що право власності покупця на цю частку виникає з моменту підписання договору сторонами за умов обов`язкової подальшої державної реєстрації змін та доповнень до установчого документа товариства або нової редакції власного статуту, що містить відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно з чинним законодавством України.
9. На підставі рішення загальних зборів від 19.10.2017 та цього договору до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приватний нотаріус Левашов О. Г. вніс записи про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зміну складу або інформації про засновників; зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, виправлення помилок.
10. 20.10.2017 відбулися установчі збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Гард Груп" (далі - ТОВ "Сіті Гард Груп"), на яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 1, про погодження ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" внести свій вклад до статутного капіталу шляхом внесення спірного нерухомого майна, яке оцінено засновниками у розмірі 900 000 грн, що становить 90 % від розміру статутного капіталу.
11. Згідно з актом приймання-передачі та оцінкою внеску до статутного капіталу ТОВ "Сіті Гард Груп" від 20.10.2017 № 1 ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" передало ТОВ "Сіті Гард Груп" внесок до статутного капіталу останнього спірне нерухоме майно, що також підтверджується витягом з Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.06.2021.
12. У цьому витязі вказано, що 02.08.2017 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28.07.2017 державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Зелінський Ярослав Ігорович вніс запис про обтяження спірного нерухомого майна шляхом накладення на нього арешту. Також 27.12.2017 Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві виніс постанову про арешт спірного нерухомого майна.
13. 28.07.2017 Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 757/43716/17-к про накладення арешту на спірне нерухоме майно, яке на праві власності належить ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
14. 23.10.2017 ТОВ "Сіті Гард Груп" як продавець та ТОВ "Ріелті Стендерт" як покупець уклали договір купівлі-продажу цього нерухомого майна.
15. 11.02.2018 ОСОБА_2 як учасник, який володіє 100 % у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", на загальних зборах прийняв рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації; призначив себе ліквідатором товариства та встановив двомісячний строк для пред`явлення претензій кредиторами, а 12.02.2018 на підставі цього рішення вніс запис у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи.
16. 25.03.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/15336/20, яким:
- визнав недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" від 20.10.2017, укладений між ОСОБА_3 як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем,
- визнав недійсним рішення загальних зборів цього товариства про звільнення з 19.07.2017 з посади директора ОСОБА_1 та призначення нового директора ОСОБА_2 з 20.10.2017, оформленого протоколом від 19.10.2017 № 19/10/17 (пункт 2 порядку денного),
- визнав недійсним рішення загальних зборів цього товариства про вихід з нього та відчуження 100 % частки статутного капіталу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, оформленого протоколом від 19.10.2017 № 19/10/17 (пункт 3 порядку денного),
- визнав недійсним рішення загальних зборів цього товариства про перерозподіл часток на затвердження статуту у новій редакції, оформленого протоколом від 19.10.2017 № 19/10/17 (пункт 4 порядку денного),
- визнав недійсним рішення учасника товариства ОСОБА_2 від 11.02.2018 про припинення цього товариства шляхом ліквідації,
- скасував державну реєстрацію змін до установчих документів товариства, яким змінено склад засновників (учасників) шляхом виключення (виведення) ОСОБА_3 зі складу засновників та включення ОСОБА_2 до складу засновників,
- скасував державну реєстрацію змін до відомостей товариства про зміну чинного директора ОСОБА_1 на нового директора ОСОБА_2,
- скасував державну реєстрацію виправлення помилок щодо товариства.
17. У цьому рішенні суд установив, що ОСОБА_3 не вчиняла правочину про відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" та не повідомляла товариство про свій намір вийти з його учасників, оскільки не мала такого наміру, і нерухоме майно вибуло з власності цього товариства поза волею власника.
18. 17.02.2022 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою скасував це рішення суду першої інстанції та ухвалив нове - про задоволення всіх позовних вимог, окрім вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.10.2017, на тій підставі, що він є неукладеним, а неукладений правочин неможливо визнати недійсним, відповідно позивач обрав неефективний спосіб захисту. Суд апеляційної інстанції зазначив, що неукладений правочин не породжує жодних цивільних прав та обов`язків, тому ОСОБА_2 не набув права власності на частку у статутному капталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів".
19. Позивач у позові послався на те, що ТОВ "Сіті Гард Груп" як незаконний власник передав право власності на спірне нерухоме майно відповідачу, тоді як усі реєстраційні дії, вчиненні нотаріусом Левашовим О. Г., проведені за наявності обтяжень, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, оскільки спірний об`єкт нерухомого майна вибув з власності позивача поза волею власника.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
20. 22.02.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023, про задоволення позову.
21. Судові рішення мотивовані тим, що у справі № 910/15336/20 встановлені обставини, які в силу статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не потребують повторного доказування у цій справі, зокрема, про те, що ОСОБА_3 не вчиняла правочину щодо відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" та не повідомляла товариство про намір вийти з його учасників, оскільки не мала такого наміру, а тому спірний об`єкт вибув з власності цього товариства поза волею власника - ОСОБА_3 . До того ж на момент вибуття майна з власності позивача на нього ухвалою суду були покладені обтяження шляхом арешту.
22. Суди спростували доводи ТОВ "Ріелті Стендерт" про те, що він є добросовісним набувачем спірного майна, з огляду на те, що прибуткові касові ордери від 24.10.2017 № 1 та від 26.10.2017 № 2 не є належними та допустимими доказами оплатності укладення договору купівлі-продажу майна від 23.10.2017 на тій підставі, що ці ордери не відповідають приписам пункту 3.3. Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" і передачу коштів заперечив директор ТОВ "Ріелті Стендерт". Суди також установили обставини звернення позивача з цим позовом з дотриманням позовної давності.
Короткий зміст касаційної скарги
23. ТОВ "Ріелті Стендерт" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення й ухвалити нове - про відмову у позові.
24. Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, товариство послалося на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) (щодо презумпції правомірності правочину), від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 27.01.2021 у справі № 186/599/17 (щодо застосування статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України) (далі - ЦК України), від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (стосовно способу захисту прав власника нерухомого майна), постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 у справі № 760/8121/16-ц (щодо визнання недійсним договору), Вищого господарського суду України від 05.12.2016 у справі № 910/28084/14, ухвалах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 554/5798/19, від 02.11.2021 у справі № 329/54/17, від 17.06.2021 у справі № 525/1054/19, а також роз`ясненні Верховного Суду України, викладеному в узагальненні від 24.11.2008 "Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними".
25. Узагальнено свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що суди неправильно застосували частину першу статті 330 та частину першу статті 388 ЦК України. Зауважив на відсутності арешту на це майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на момент укладення договору купівлі-продажу від 23.10.2017. Наполягає на тому, що названі вище прибуткові касові ордери є належними доказами про сплату відповідачем вартості цього майна. Вважає, що майно вибуло з володіння позивача за волею власника і позивач звернувся до суду з цим позовом з пропуском позовної давності.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
26. ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" у відзиві на касаційну скаргу заперечило проти доводів ТОВ "Ріелті Стендерт", посилаючись на те, що спірне майно відчужено під час наявності обтяження на нього. Наполягає на тому, що майно вибуло з його власності поза волею власника і ці обставини встановлені у справі № 910/15336/20. Звертає увагу на ненадання відповідачем доказів щодо здійснення розрахунків за майно саме у безготівковій формі, як передбачено договором купівлі-продажу майна від 23.10.2017. Стверджує про подання ним позову у цій справі з дотриманням позовної давності і тому вважає ухвалені у цій справі судові рішення законними.
Позиція Верховного Суду
27. Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
28. Згідно зі статтею 387 цього ж Кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
29. За змістом статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
30. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
31. У постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.
32. Отже, ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" правильно звернулося з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння до ТОВ "Ріелті Стендерт" як до останнього набувача спірного нерухомого майна без оскарження попередніх правочинів щодо відчуження цього майна згодом.
33. Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
34. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20). Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).