ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 140/17504/20
касаційне провадження № К/9901/29018/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року (головуючий суддя - Ксензюк А.Я.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Качмар В.Я.; судді: Затолочний В.С., Курилець А.Р.)
у справі № 140/17504/20
за позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор"
до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2020 року Державне підприємство "Луцький ремонтний завод "Мотор" (далі - ДП "ЛРЗ "Мотор", позивач, платник, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЗМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 вересня 2020 року № 0005415210 та від 04 грудня 2020 року № 0001905209.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ЗМУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з вказаними у акті перевірки контрагентами. Відповідач зазначає, що згідно з наявними даними в автоматизованих інформаційних системах Державної податкової служби стосовно контрагентів платника наявна негативна інформація, не простежується ланцюг придбання реалізованої ДП "ЛРЗ "Мотор" продукції, відбувається обрив ланцюгів постачання. При цьому зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 826/20258/13-а, від 14 лютого 2020 року у справі № 826/1255/16, від 14 червня 2021 року у справі № 140/893/19.
Ухвалою від 12 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ЗМУ ДПС по роботі з ВПП.
12 листопада 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
23 серпня 2022 року від платника надійшло клопотання про заміну позивача у справі - ДП "ЛРЗ "Мотор" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький ремонтний завод "Мотор", на підставі наказу Державного концерну "Укроборонпром" від 13 липня 2022 року № 284 "Про створення товариства з обмеженою відповідальністю", відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ДП "ЛРЗ "Мотор" з питань дотримання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яка становить більше 100 000,00 грн, у декларації з ПДВ за травень 2020 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 21 серпня 2020 року № 88/28-10-52-10/08029701.
Відповідно до висновків названого акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 7 695 206,75 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 5 081 439,00 грн та заниження ПДВ на суму 2 613 767,75 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з ПДВ при господарських операціях з контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпера Груп" (далі - ТОВ "Імпера груп"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Клокворк" (далі - ТОВ "Клокворк"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (далі - ТОВ "Стенкор"), Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Форсаж плюс" (далі - ТОВ "НВП "Форсаж плюс"), Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК Система" (далі - ТОВ "НВК Система"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейлсервіс" (далі - ТОВ "Рейлсервіс"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (далі - ТОВ "Промелектроніка"). Відповідач вважає, що представлені позивачем та дослідженні під час перевірки документи не підтверджують реальності надання позивачу робіт/послуг вказаними вище контрагентами.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2020 року № 0005415210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на 3 920 651,63 грн (податкове зобов`язання - 2 613 767,75 грн; штрафні (фінансові) санкції - 1 306 883,88 грн), а також податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2020 року № 001905209, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 5 081 439,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.