ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 580/6423/22
адміністративне провадження № К/990/9517/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року (головуючий суддя - Гарань С.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року (головуючий суддя - Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.)
у справі №580/6423/22
за позовом ОСОБА_1
до Уманського міськрайонного суду Черкаської області
про визнання незаконним розпорядження та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У грудні 2022 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року № 3;
- визнати протиправними дії Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо видачі розпорядження № 3 від 02 грудня 2021 року про передачу цивільної справи №705/4688/21 до Христинівського районного суду Черкаської області неповноважною особою;
- зобов`язати організувати роботу суду для забезпечення передачі справи №705/4688/21 повноважною особою.
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання: доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; обґрунтування порушення оскаржуваними діями відповідача конкретних прав позивача; обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду і доказів на підтвердження викладених у ній доводів.
3. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
4. Позивач подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваним розпорядженням її конкретних прав. Позовна заява не містить обґрунтованих доводів, які б вказували на безпосередній вплив оскаржуваних дій на права позивача, як і не містить обґрунтувань, яке право позивача належить захистити в суді.
7. Також позивачем не надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Суд зазначав, що у грудні 2021 року позивач мала об`єктивну можливість дізнатися про існування спірного розпорядження про передачу справи, оскільки ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року відкрито провадження у справі № 705/4688/21. Проте до суду позивач звернулась 23 грудня 2022 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Позивач у обґрунтування касаційної скарги зазначала про те, що до змін у процесуальному законодавстві питання передачі справи до іншого суду було врегульовано постановленням ухвали суду, яка підлягала оскарженню в апеляційному порядку, а тому, якщо враховувати, що передача справи до іншого суду регулюється процесуальним законом, є протиріччя щодо функцій голови суду та відсутня правова визначеність щодо оскарження незаконного розпорядження у цьому випадку.
9. Предметом позову було оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який позивач вважає незаконним, що призвело до утворення незаконного складу іншого суду та порушило право на розгляд справи судом, "встановленим законом".
10. Вказує на те, що правова маніпуляція, яка призвела до неможливості застосування закону, яким передбачено забезпечення верховенства права, призвела до необхідності оскарження саме розпорядження як акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень в адміністративному порядку.
11. З постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №580/2605/22 позивач дізналась позицію суду апеляційної інстанції про те, що передача цивільної справи за підсудністю не є публічно-правовими відносинами, оскільки вони не є пов`язаними з реалізацією публічної влади.
12. Саме такий висновок дав підстави вважати оскаржуване розпорядження незаконним в частині його прийняття неповноважною особою.
13. Касатор звертає увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи не було забезпечено принцип правової визначеності відносно механізму оскарження в будь-якому судочинстві виданого суб`єктом владних повноважень акту індивідуальної дії у разі порушення передачі справи за підсудністю, що відбулося при видачі оскаржуваного розпорядження в.о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
14. Відповідач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
16. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
17. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права необхідно вказати таке.
18. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
19. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
20. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
21. КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Тобто, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав/законних інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин.
23. Так, пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
24. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
25. Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
27. Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду слугувала її незгода з розпорядженням в.о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року № 3 про направлення цивільної справи № 705/4688/21 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" про захист прав споживача для розгляду до Христинівського районного суду Черкаської області, як найбільш територіально наближеного до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
28. Передумовою видання оспорюваного розпорядження слугувало те, що в Уманському міськрайонному суді Черкаської області здійснюють правосуддя сім суддів, які не можуть брати участь у розгляді указаної цивільної справи з поважних причин (судді Єщенко О.І., Годік Л.С., Гудзенко В.Л. та Піньковський Р.В. слухали дану справу та були відведені, що виключає можливість подальшого її розгляду; суддя Горячківська Л.В. відсторонена від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності; суддя Гончарук В.М. не має повноважень на розгляд справ у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну перебування на посаді; суддя Білик О.В. перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною). Таким чином утворити новий склад суду для розгляду справи №705/4688/21 неможливо.