ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 260/1450/19
адміністративні провадження № К/9901/34650/21, №К/9901/35322/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 (суддя Гебеш С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 року (колегія суддів: Обрізко І.М., Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.) та Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 року (колегія суддів: Обрізко І.М., Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.) у справі №260/1450/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ "Вастон" (надалі позивач, Товариство) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДПС у м.Києві (далі- відповідач 1, податковий орган), Головного управління ДПС у Закарпатській області (надалі податковий орган, відповідач 2) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30 червня 2020 року просить:
-визнати (в порядку ст. 101 Податкового кодексу України) безнадійним податковий борг, який виник у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" на підставі податкових повідомлень - рішень № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року прийнятих за наслідками проведення перевірки оформленої Актом № 6985/23-07/25392930 від 17 червня 2009 року;
-визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у Закарпатській області при не проведенні списання безнадійного податкового боргу (у порядку ст. 101 Податкового кодексу України), який виник у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" на підставі податкових повідомлень - рішень № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року;
- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві та Головне управління ДФСу Закарпатській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу (у порядку ст. 101 Податкового кодексу України), який виник в Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" на підставі податкових повідомлень - рішень № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року та внести до інтегрованої картки платника податку та електронного кабінету ТОВ "Вастон" відомості про відсутність податкового боргу на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що датою узгодження грошових зобов`язань, які виникли на підставі податкових повідомлень - рішень № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року є дата 23 грудня 2019 року (день набрання законної сили судового рішення у справі № 802/814/14-а). Також суд зазначив, що в будь-якому випадку, списанню податкового боргу передує процедура визнання податкового боргу безнадійним, яка здійснюється на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день його виникнення, та підтверджується довідкою відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу. Рішення про списання безнадійного податкового боргу приймається керівником податкового органу за наявності заяви платника податків та доданих документів, що підтверджують безнадійність податкового боргу. Оскільки позивачем не надано суду доказів про звернення позивача до Головного управління ДПС у Закарпатській області з документами, які підтверджують, що борг є безнадійним, рішення керівником органу доходів і зборів про списання чи про відмову у списанні безнадійного податкового боргу позивача, у відповідності до п. 4.2 Порядку, не приймалося, а тому позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ "Вастон" подало апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу позивача задоволено.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 260/1450/19 скасовано, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДПС у м.Києві, Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 44106694) щодо несписання безнадійного податкового боргу, який виник у товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" на підставі податкових повідомлень рішень від 20 січня 2010 року №0002352307/3 та №0002342307/3.
Зобов`язано Головне управління ДПС в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 44106694) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон", який виник з податкових повідомлень рішень від 20 січня 2010 року №0002352307/3 та №0002342307/3.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Закарпатській області (ЄДРПОУ: 44106694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" (ЄДРПОУ: 25392930) судові витрати у розмірі 4802 (чотири тисячі) гривень 50 копійок.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТзОВ "Вастон" (правонаступник ТОВ "Нафто-Комерц") знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Закарпатській області у зв`язку із зміною місцезнаходження з 01 січня 2016 року.
У період з 27 квітня по 11 червня 2009 року посадовими особами ДПІ у Солом`янському районі міста Києва (до зміни місцезнаходження) проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В ході проведення вказаної перевірки виявлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, про що складено акт від 17 червня 2009 року № 6985/23-07/25392930, на підставі якого прийнято 1.07.2009 р. податкові повідомлення - рішення №0002352307/0, №0002342307/0. Позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження, в результаті якої приймались податкові повідомлення-рішення а саме: податкові повідомлення - рішення №0002352307/1, №0002342307/1, а також №0002352307/2, №0002342307/2.
За результатами остаточного адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення:
- 0002352307/3, яким ТзОВ "Вастон" визначено суму податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) усього в сумі 5971302,00 грн., в тому числі за основним платежем 3980868,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1990434,00 грн.;
- 0002342307/3, яким ТОВ "Вастон" визначено суму податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій усього в сумі 10002140,00 грн., в тому числі за основним платежем 5001070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5001070,00 грн.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження, вищевказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем до суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 (реєстраційний номер рішення 83752727), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 (реєстраційний номер постанови 86635499), по справі №802/814/14-а у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2010 року №0002352307/3 та №0002342307/3 відмовлено.
З урахуванням вищезазначених обставин, судом апеляційної інстанції у цій справі скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позовні вимоги, оскільки суд дійшов висновку, що податковий борг, який виник на підставі узгоджених податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2010 року №0002342307/3 та №0002352307/3 є безнадійним.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м.Києві звернулось з касаційною скаргою про скасування рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 року та відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Закарпатській області також звернулось з касаційною скаргою про скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 року та залишення в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 про відмову у задоволені позовних вимог.
Підставою для оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції скаржниками зазначено п.3 ч.4 ст. 328 КАС України, а також неправильне застосування норм матеріального права без дотримання норм процесуального права, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач 1 зазначив, що податковий борг, який існує у позивача не відноситься до безнадійного згідно з п.п.101.2.3 ст. 101 Податкового кодексу України та не може бути списаний відповідно до Порядку № 577, оскільки у справі 802/814/14-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00023423/07/0, №00023523/07/0 від 01 липня 2009 року; №0002352307/1, №000234307/1 від 08 вересня 2009 року №0002352307/2, № 0002342307/2 від 09 липня 2009 року, №0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2019, яке набрало законної сили 18.09.2019 відмовлено у задоволені позовних вимог, і лише з цієї дати можна вважати податковий борг узгодженим. Скаржник доводить суду, що вказаний податковий борг немає ознак безнадійного.
Доводів щодо незаконності судового рішення суду першої інстанції скаржником не зазначено.
Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2021 року відкрито касаційне провадження (К/9901/35322/21).
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач 2 зазначив, що податковий борг, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень№0002352307/3, № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року став узгодженим лише 23 грудня 2019, оскільки позивачем оскаржувались у судовому порядку двічі податкові повідомлення-рішення №0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року, та у справі 802/814/14-а рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2019, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Саме з 23 грудня 2019 починається відлік узгодженості податкового боргу, а відтак строк давності його стягнення не минув, та він не є безнадійним. З метою стягнення податкового боргу, податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 15963248,84 грн. (справа № 826/20408/14).
Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2021 року відкрито касаційне провадження (К/9901/34650/21).
Від позивача надійшли відзиви на касаційні скарги відповідача 1 та відповідача 2.
У відзивах позивач зазначає про законність рішення суду апеляційної інстанції, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і відповідає сталій судові практиці. Зокрема, позивач вказує, що ним оскаржувались податкові повідомлення-рішення №00023423/07/0, №00023523/07/0 від 01 липня 2009 року; №0002352307/1, №000234307/1 від 08 вересня 2009 року №0002352307/2, № 0002342307/2 від 09 липня 2009 року, №0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2013 у справі № 2а-592/10/2670 залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Позивач вважає, що податкові повідомлення рішення №0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року вважаються узгодженими з дня набрання цією ухвалою законної сили, тобто 3 травня 2013, а тому такий борг є безнадійним. Крім того, вказаний податковий борг, на виконання рішення суду, вже списано податковим органом.
Також позивач зазначає, що у справі 826/20408/14 судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні подання Головного управління ДПС у м.Києві до ТОВ "Вастон", про стягнення коштів за податковим боргом, що є предметом спору у даній справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні касаційних скарг.
Позивач доводить суду про відсутність поважних причин пропуску відповідачами строку на касаційне оскарження через сім місяців після прийняття рішення судом апеляційної інстанції, що створило ситуації правової невизначеності, та окрім того, зауважує, що судом апеляційної інстанції зазначено, що судове рішення взагалі не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 328 КАС України.
24.12.2021 від позивача суду надійшло клопотання про закриття касаційного оскарження, яке обґрунтовано наступним:
- відповідачами пропущено строк на касаційне оскарження без поважних причин;
- постанова суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню, про що зазначено судом в резолютивній частині судового рішення;
- висновки суду апеляційної інстанції зроблено з урахуванням судової практики Верховного Суду, зокрема компетенції і повноважень податкового органу щодо списання податкового боргу із закінченням строку давності;
- рішення суду у даній справі вже виконано.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги та клопотання позивача про закриття касаційного провадження, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав закриття касаційного провадження та наявність підстав для задоволення касаційних скарг з таких мотивів.