ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 380/10050/20
адміністративне провадження № К/9901/46216/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року (головуючий суддя Шинкар Т.І., судді: Кухтей Р.В., Шевчук С.М.) у справі №380/10050/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Л В Лімітед звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 4 червня 2020 року №0004105209 на суму 422 257,09 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 4 червня 2020 року № 0004125209 на суму 844 514,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що висновки відповідачів щодо виявлених в ході податкових перевірок порушень є передчасними та необґрунтованими, суперечать законодавству з питань оподаткування та є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, позивач вказував, що є помилковим висновок контролюючого органу про те, що не відносяться до витрат здійснені відшкодування вартості простою, за період коли вагони не використовувалися. Простій вагонів неминуче виникає в процесі залізничних перевезень товару, а такий товар товариством транспортувався з метою реалізації та отримання доходу, то витрати за такий простій вагонів були складовою витрат на транспортування та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Також зазначив про те, що відповідач дійшов безпідставного висновку про заниження товариством бази оподаткування податком на додану вартість внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва (картоплі) за цінами, нижче ринкових, оскільки така продукція реалізовувалась за договірними цінами, які відповідали рівню ринкових цін та не були нижчими за нього.
Львівський окружний адміністративний суд від 6 липня 2021 року позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 4 червня 2020 року №0004105209 на суму 422 257,09 грн; №0004125209 на суму 844 514,17 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки простій вагонів неминуче виникає в процесі залізничних перевезень товару, а такий товар Товариством транспортувався з метою реалізації та отримання доходу, то витрати за такий простій вагонів були складовою витрат на транспортування і безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства, що здійснені за наявності розумної економічної причини (ділової мети). Також суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про продаж позивачем товару (картоплі) власного виробництва нижче ринкової вартості.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 листопада 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалюючи рішення, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність включення Товариством вартості простою вагонів до витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, які підлягають включенню до податкового кредиту, оскільки за змістом договору транспортно-експедиційного обслуговування віднесені до розділу відповідальності і, як наслідок, не можуть бути віднесені до сум, які надають суб`єкту господарювання можливість зменшити об`єкт оподаткування. Також, судом апеляційної інстанції визнано недоведеним позивачем на підставі належних і допустимих доказів, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції станом на час її відвантаження відповідала рівню звичайних (ринкових) цін. Ці обставини слугували підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, ТОВ "Агро Л В Лімітед" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2021 року.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справах №200/1718/20-а, №160/6018/19 щодо застосування абз.2 п.188.1 ст. 188, пп.14.1.71 п.14.1 ст.14, пп.14, тпп.14.1.219 п.14.1 ст. 14 ПК України, зокрема, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію. База оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим.
Окрім викладеного, Товариство посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 травня 2019 року у справі №826/11026/15, де Суд зазначив, що здійснення господарської компетенції здійснюється позивачем, як суб`єктом господарювання на власний ризик, що означає його відповідальність за ефективність та доцільність прийнятих рішень, він самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг. Здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу.
Верховний Суд ухвалою від 24 грудня 2021 року відкрив провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агро Л В Лімітед" з метою перевірки доводів щодо порушення судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбаченими пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що понесені товариством витрати за простій вагонів (понаднормативне прямування) не були визначені умовами договору від 19 червня 2019 року, що підтверджує не понесення їх в межах господарської діяльності. Вказує, що справедлива вартість визначається за ринковою оцінкою та відповідає ціні, за якою відбувалася б звичайна операція продажу активу.
Представник позивача подав відповідь на відзив відповідача, згідно яких вказує, що понесені товариством витрати за простій вагонів (понаднормативне прямування) були чітко визначені умовами Договору від 19 червня 2019, понесені з метою належного виконання експортних контрактів, що підтверджує понесення їх в межах господарської діяльності. Беручи до уваги усі обставини в сукупності, а саме: договірні (контрактні) ціни на картоплю та кукурудзу, вбачається, що ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" здійснювало продаж картоплі та кукурудзи не нижче ринкових цін, а навпаки, зі значним збільшенням, що повністю спростовує висновки податкового органу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Вирішуючи спір, суди установили, що Офісом Великих платників податків Державної податкової служби України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн за січень 2020 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 8 травня 2020 року №52/28-10-52-09/34943719, відповідно до якого встановлено порушення:
- підп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.188.1, п.198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1., п. 201.4 Податкового кодексу України, пунктів 11 та 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", в результаті чого ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2020 року у сумі 844514 грн, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 844514 грн;
- пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 188.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198. п. 201.1, п. 201.4 Податковою кодексу України, пунктів 11 та 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" в результаті чого ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 844514,17 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючий орган прийняв:
- податкове повідомлення-рішення від 4 червня 2020 року №0004125209, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 844514 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 4 червня 2020 року №0004105209, відповідно до якого застосовано до ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" штраф згідно ст. 120-1 ПК України в сумі 422057,09 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" подано скаргу до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої винесено рішення від 21 серпня 2020 року №26101/6/99-00-06-02-02-06, яким податкові повідомлення-рішення від 4 червня 2020 року №0004105209 та №0004125209 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній в період, що перевірявся (далі ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктами 198.3, 198.5 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
Суди установили, що 19 червня 2019 року між ТОВ "Агро Л В Лімітед" (Замовник) та ТОВ "Компанія-Агроінвест" (Виконавець) укладено договір з транспортно-експедиторського обслуговування № 312-1КАИ.