ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 240/121/19
провадження № К/9901/25727/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 (головуючий суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Боровицького О.А., суддів Шидловського В.Б., Матохнюка Д.Б.)
у справі №240/121/19
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України,
третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1,
про визнання протиправним та скасування рішення.
I. РУХ СПРАВИ
1. В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано п. 69 рішення Міністерства оборони України (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_3), оформленого протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №117 від 23.11.2018, про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1 ) у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, з 14.03.2016, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії;
- зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, внаслідок поранення (контузії), пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 2 групи інвалідності - 14.03.2016.
3. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 під час строкової служби приймав участь в бойових діях з 29.11.1982 по 29.04.1984 в складі військової частини № НОМЕР_2 .
5. Зі змісту Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії встановлено, що поранення (контузія), захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
6. Архівною довідкою від 02.04.2010 №6/3/1-422 підтверджується факт вогнепального поранення ОСОБА_1 та його перебування на лікуванні в місті Кандагар з 18.02.1983 по 24.02.1983.
7. Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2017 №472 підтверджено факт участі позивача у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан в складі військової частини пп. 44633.
8. Висновками акту судово-медичного дослідження від 12.07.2010 №МВ/23 встановлено, що при судово-медичному обстеженні у позивача було виявлено рубець на підборідді, який є слідом загоєння рани, що утворилась в результаті дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок поранення осколком, та рубці на правій руці, які є слідом загоєння наскрізного поранення, що утворилась від дії тупого твердого предмету з достатньо обмеженою контактуючою поверхнею, внаслідок кульового поранення, отриманих за обставин та в терміни, що вказує обстежений (лютий 1983 року).
9. Довідкою МСЕК серія 10 ААА №733206 від 15.03.2011 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, поранений при виконанні обов`язків військової служби. Датою чергового переогляду зазначено 15.03.2016.
10. Під час повторного огляду 08.04.2016 позивачу довідкою МСЕК Серія 12 ААА №514256 встановлено другу групу інвалідності з 14.03.2016.
11. 02.08.2018 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності з 14.03.2016.
12. Зі змісту протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 23.11.2018 №117 встановлено, що ОСОБА_1 за результатами розгляду поданих документів відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги. Рішення обґрунтовано тим, що інвалідність позивачу встановлено понад 3-місячний термін після звільнення з військової служби, у зв`язку із чим позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності у 2011 році, окрім того, зміна групи інвалідності встановлена понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
13. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що інвалідність позивача встановлено понад тримісячний термін є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси. Позивач набув право на отримання одноразової допомоги саме з 23.12.2015, тобто з моменту встановлення йому ІІ групи інвалідності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності. Позивач не набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок №975), оскільки вперше інвалідність встановлена йому більш ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби.
16. Окремо зазначає, що зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, що також є підставою для відмови йому у призначенні грошової допомоги.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
18. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
19. Колегія суддів звертає увагу, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням 1, 2 чи 3 групи інвалідності є окремим і не залежним один від одного, оскільки таке право визначає різний розмір для кожної групи інвалідності та не ставиться у залежність від черговості призначення групи інвалідності. Проте, при обрахунку кінцевого розміру грошової допомоги законодавцем встановлено застереження, що в разі отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з призначенням нижчої групи інвалідності, розмір за вищою групою інвалідності визначається з врахуванням раніше отриманих виплат.
20. Згідно частини першої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.