Постанова
Іменем України
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 303/305/18
провадження № 51-725км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року в кримінальному провадженні № 42017070000000308 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 серпня 2021 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 369-2 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1
ст. 373 КПК України через недоведеність вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
2. Оскарженою ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2022 рокузазначений вирок стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
3. Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, будучи звільненим наказом Голови Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) від 23 серпня 2017 року № 1662-к із посади головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, після звернення до нього 24 серпня 2017 року ОСОБА_7 із метою вирішення питання про оформлення ліцензій на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та легковими автомобілями, оскільки знав ОСОБА_6 як працівника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, вирішив використати дану ситуацію у корисливих цілях із метою особистого протиправного збагачення. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 у ході вказаної зустрічі, яка відбувалася на АЗС "Надежда" по вул. Пряшівській у м. Мукачеві, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переконав
ОСОБА_7 у тому, що останній самостійно не зможе оформити в Укртрансбезпеці вищевказані ліцензії, та пообіцяв ОСОБА_7 за грошові кошти в сумі 6 000,00 грн із використанням своїх зв`язків вплинути на службових осіб Укртрансбезпеки, які уповноважені на виконання функцій держави у сфері ліцензування господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, при прийнятті ними позитивного рішення щодо оформлення ліцензій на користь ОСОБА_7, на що останній погодився. Далі 26 серпня 2017 року о 16:20 ОСОБА_6, доводячи до кінця свій злочинний намір, знаходячись в салоні мікроавтобуса марки "Renault Master 2.5 DCI", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по
вул. Підгорянській у м. Мукачеві, одержав від ОСОБА_7 частину обумовленої раніше суми неправомірної вигоди в розмірі 5 000,00 грн за обіцянку здійснити вплив на службових осіб Укртрансбезпеки, після чого був викритий співробітниками УСБУ в Закарпатській області на місці вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, безпідставно визнано недопустимими доказами матеріали оперативно-розшукової справи № 132, заведеної 03 березня 2017 року, через відсутність ухвали слідчого судді, постановленої у порядку
ст. 257 КПК України, про дозвіл на використання цих матеріалів у межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_6, оскільки положення вказаної статті стосуються використання матеріалів НСРД, здобутих при документуванні одного кримінального правопорушення, для доказування вчинення іншого, яке не розслідувалось при їх проведенні, та не стосуються матеріалів, здобутих у ході проведення оперативно-розшукових заходів. Водночас зазначені заходи стосовно ОСОБА_6 проводились у межах оперативно-розшукової справи уповноваженим суб`єктом на підставі відповідного дозволу слідчого судді апеляційного суду, наданому у порядку глави 21 КПК України, з додержанням вимог зазначеного Кодексу та Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", а відтак підстав для визнання недопустимими їх результатів у суду першої інстанції не було.
5. Також прокурор стверджує, що усупереч наведеному у вироку місцевого суду, залишеному без змін апеляційним судом, матеріали кримінального провадження містять відповідні докази на обґрунтування неправомірності отриманої ОСОБА_6 від ОСОБА_7 вигоди у розмірі 5 000,00 грн, зокрема і докази вартості ліцензії, яка становить 1 600,00 грн.
6. Вважає, що суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги прокурора на виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_6, поданої у тому числі з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, не дотримався вимог статей 23, 307, 404, 419 КПК України, формально підійшов до розгляду апеляційної скарги прокурора, необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про повторне дослідження доказів, які були досліджені судом першої інстанції неповно і з порушеннями, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення та не зазначив у своїй ухвалі підстав, з яких визнав їх необґрунтованими.
Позиції інших учасників судового провадження
7. На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення захисника ОСОБА_8 та виправданого ОСОБА_6 .
8. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
9. Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги (ст. 433 КПК України).
11. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
12. Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
13. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
14. Оцінка доказів, згідно зі ст. 94 КПКУкраїни, є виключною компетенцією суду, який постановив вирок. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції.Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 КПК України і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено підстави, на яких її визнано необґрунтованою.
15. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись з виправдувальним вироком стосовно ОСОБА_6, прокурор подав апеляційну скаргу на цей вирок, яка за змістом аналогічна доводам у його касаційній скарзі.