ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 539/1686/19
провадження № 51- 2617 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року в кримінальному провадженні № 12019170240000239 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Коростень Житомирської області, жителя АДРЕСА_1,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2021 року ОСОБА_7 і ОСОБА_8 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначено покарання:
ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_7 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_8 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Згідноз вироком суду ОСОБА_7 і ОСОБА_8 визнано винуватими за таких обставин.
Так, 19 лютого 2019 року приблизно о 04:00 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи біля входу в центральний парк культури та відпочинку зі сторони пл. Ярмаркової у м. Лубнах Полтавської області, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбійний напад на ОСОБА_9, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я останнього, в ході якого завдали не менше 10 ударів руками та ногами в область голови та тіла потерпілого, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження та заволоділи його грошовими коштами в сумі 250 грн, паспортом громадянина України, водійським посвідченням і свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz-208, н.з. НОМЕР_1 ., заподіявши ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 250 грн.
Крім того, 19 лютого 2019 року приблизно о 23:00 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на вул. Мистецькій, 13 у м. Лубнах Полтавської області, будучи особами, які раніше вчинили розбій, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбійний напад на ОСОБА_10, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я останнього, під час якого завдали не менше 10 ударів руками, ногами в область голови й тіла ОСОБА_10, заподіявши йому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та заволоділи його мобільним телефоном "Redmi 4Х Gold" вартістю 1 621,67 грн, гаманцем вартістю 450 грн з грошовими коштами в сумі 400 грн, завдавши ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 2 471,67 грн.
20 лютого 2019 року приблизно о 01:00 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в кафе "Шоколадка" на пл. Ярмарковій у м. Лубнах Полтавської області, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно таємно викрали зі столу належний ОСОБА_11 мобільний телефон "HUAWEI Р smart+", вартістю 6 000 грн, заподіявши їй майнової шкоди на вказану суму.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 20 березня 2023 рокуапеляційні скарги захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вказаний вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, захисник ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просить змінити судові рішення та перекваліфікувати дії ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з ч. 4 ст. 187 на ч. 1 ст. 121 КК України, з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 125 КК України, призначити їм покарання за: ч. 1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 3 місяці; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням і покласти на них обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
На обґрунтування своїх вимог посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинувачених. Вказує, що судами неповно з`ясовано обставини в провадженні та не здобуто достатньо доказів на підтвердження винуватості його підзахисних у вчиненні розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10, у зв`язку з чим їх дії за ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України неправильно кваліфіковано. Вказує на те, що протоколи слідчих експериментів за участю ОСОБА_7 і ОСОБА_8 є недопустимими доказами, оскільки ці слідчі дії були проведені без захисника, про участь якого просили підозрювані. Також зазначає про те, що в матеріалах провадження відсутній протокол затримання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з роз`ясненням їм їх прав, у зв`язку з чим є недопустимими доказами протоколи огляду від 22 лютого 2019 року, оскільки не містять підписів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про роз`яснення їм процесуальних прав. Крім того стверджує про те, що пред`явлення осіб для впізнання за участю потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 були проведені з порушеннями вимог ч. 2 ст. 228 КПК України, а отже протоколи цих слідчих дій є недопустимими доказами. Також захисник посилається на порушення права на захист його підзахисних, оскільки захисники в суді першої інстанції здійснювали пасивний та неефективний захист ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (не оскаржували ухвали про продовження строків тримання під вартою, не заявляли клопотань по справі). Вказує про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особам засуджених внаслідок суворості. Вважає, що суд при призначенні ОСОБА_7 і ОСОБА_8 реальної міри покарання належно не врахував фактичних обставин справи, їх молодий вік, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, думку потерпілих, які просили суворо не карати,часткове відшкодування матеріальної шкоди, позитивні характеристики ОСОБА_7 і ОСОБА_8, те, що вони раніше не судимі. Апеляційний суд не зважив на допущені порушення, не дослідив повторно доказів та необґрунтовано відхилив вимоги апеляційних скарг сторони захисту.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційні скарги сторони захисту необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Висновки судових інстанцій щодо винуватості ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України та кваліфікація їх дій захисником у касаційних скаргах не оспорюються, а тому не переглядаються.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Захисник у касаційних скаргах, серед іншого, посилається наневідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також не погоджується з оцінкою доказів, ставить їх під сумнів. Втім наведене, з огляду на положення статей 433, 438 КПК України, не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції і не є предметом перегляду.
Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8, з огляду на наведені вимоги закону, Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд, відповідно до приписів ст. 370 КПК України вмотивував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно зі ст. 94 КПК України.
Такими доказами, зокрема, є:
- показання потерпілого ОСОБА_9, який суду пояснив, що 19 лютого 2019 року приблизно о 04:00, коли він перебував у неосвітленому місці біля входу в місцевий парк у м. Лубнах, на нього здійснили напад ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ще одна особа, побили та заволоділи його документами і коштами в сумі 250 грн;
- показання потерпілого ОСОБА_10, з яких видно, що 19 лютого 2019 року о 22:00 на вул. Мистецькій, 13 на нього здійснили напад ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, які почали відбирати у нього мобільний телефон, а коли потерпілий почав чинити опір, нападники збили його з ніг, почали бити, а потім заволоділи мобільним телефоном "Redmi4X Gold" і гаманцем з грошовими коштами в сумі 400 грн;
- показання свідка ОСОБА_13, який пояснив, що взимку 2019 року купив у ОСОБА_7 мобільний телефон "Redmi4X Gold", а згодом стало відомо, що він належав ОСОБА_10 ;
- дані технічних носіїв інформації з відеозаписами з камер спостереження магазинів на пл. Ярмарковій у м. Лубнах, якими зафіксовано факт тривалого переслідування нападниками ОСОБА_10 перед вчиненням розбою щодо останнього;
- дані протоколів пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ;
- дані слідчих експериментів за участю потерпілих; показання експерта ОСОБА_14 ;
- дані висновків судово-медичних експертиз № 54 від 12 квітня 2019 року та № 56 від 25 березня 2019 року щодо локалізації, часу, механізму утворення та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілих.