Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 495/10986/17
провадження № 61-4087св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури,
відповідачі: Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Шевчук Ю. В. від 09 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., від 13 лютого
2023 року.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У грудні 2017 року перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, про визнання незаконним рішення селищної ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що між Департаментом державної автомобільної інспекції МВС України та Затоківською селищною радою 12 жовтня 2005 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,5244 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Лиманський курортний район, для розміщення готельного комплексу "Стрела" строком на 25 років.
3. На підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 23 грудня 2014 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0919 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:012:0166) із земель, наданих раніше у користування Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України.
4. Рішенням Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2694 відповідачці ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0919 га (кадастровий номер 5110300000:02:012:0166) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
5. У подальшому державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області за результатами розгляду документів, поданих відповідачкою ОСОБА_1 для оформлення права власності, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 326369973, щодо земельної ділянки площею 0,0919 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстровано згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 січня 2015 року № 18830822.
6. Прокурор вважав, що відповідачка ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку набула з порушенням вимог чинного законодавства. Земельну ділянку у порушення статей 79-1, 118 Земельного кодексу України передано без розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва проведено з порушенням положень генерального плану смт. Затока та за відсутності детального плану території, у зв`язку з чим рішення Затоківської селищної ради підлягає визнанню незаконним, а свідоцтво про право власності - недійсним.
7. Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив:
- визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради
від 29 грудня 2014 року № 2694 "Про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0919 га (кадастровий номер 5110300000:02:012:0166) для індивідуального дачного будівництва за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний № 326369973, щодо земельної ділянки площею 0,0919 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:012:0166).
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 лютого 2022 року узадоволенні позовних вимог першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури відмовлено.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Затоківська селищна рада, приймаючи рішення про передачу спірної земельної ділянки із визначеним кадастровим номером, цільовим призначенням земельної ділянки та видом її використання, не порушила вимог законодавства, зокрема приписів статті 121 ЗК України. Зміна виду користування земельною ділянкою в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
10. Затоківська селищна рада, приймаючи оскаржуване рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1, не здійснювала зміни виду використання земельної ділянки, адже вказане рішення прийняте на підставі відповідних відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру, які внесені відповідним державним органом.
11. Також міськрайонний суд вказав, що прийняте державним кадастровим реєстратором рішення про формування спірної земельної ділянки, визначення категорії та виду використання, наступне внесення цих відомостей і визнання державою їх офіційними не мало викликати сумнівів в учасників земельних відносин щодо наступного розпорядження земельною ділянкою. У той же час генеральний план населеного пункту визначає можливість забудови земельних ділянок (території населеного пункту) вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, планування та забудову території населеного пункту з урахуванням можливих обмежень, щодо окремих територій в тому числі земель рекреаційного призначення. Невідповідності намірів забудови спірної земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - генеральному плану та, як наслідок, нераціонального використання земельної ділянки саме для індивідуального дачного будівництва судом не встановлено.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 лютого 2022 року змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що визнання незаконним оспорених рішення ради і свідоцтва про право власності є неналежним способом захисту права, оскільки не призведе до належних правових наслідків. Вказаний спосіб захисту не спрямований на повернення земельної ділянки у комунальну власність. Захист порушеного права можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
14. 15 березня 2023 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції прокурор зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року
у справі№ 905/1926/16, від 30 січня 2019 рокуу справі № 569/17272/15-ц,
від 03 квітня 2019 року у справі № 924/1220/17, від 15 травня 2019 року у справі№ 522/7636/14-ц, від 11 вересня 2019 рокуу справі № 487/10132/14-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц, від 16 червня 2020 року
у справі № 145/2047/16-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 20 липня 2022 року
у справі № 910/5201/19, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі
№ 381/3165/17 та у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року
у справі № 366/2648/16-ц, від 17 червня 2020 року у справі № 395/746/17,
від 07 квітня 2021 року у справі № 912/2518/19, від 10 листопада 2021 року
у справі № 495/10983/17, від 08 грудня 2021 року у справі № 495/1494/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Прокурор стверджує, що недотримання встановленого порядку набуття права власності на землю з боку хоча б однієї із сторін є порушенням чинного земельного законодавства. Об`єкти дачного будівництва мають свої будівельно-технічні і цільові особливості, що відокремлюють їх від інших об`єктів рекреаційного будівництва (рекреаційних установ). Дачний будинок не є закладом (установою), а відноситься до об`єктів житлової нерухомості.
17. Враховуючи, що мало місце формування нової земельної ділянки
(з іншими межами, конфігурацією, площею і цільовим призначенням), для правомірного набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0, 0919 га, кадастровий номер 5110300000:02:012:0166, вимагалося виготовлення такого виду документації із землеустрою, як проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
18. Також прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка площею
0, 0919 га, кадастровий номер 5110300000:02:012:0166, як складова частина земельної ділянки загальною площею 1, 5244 га, наданої раніше в користування для розміщення готельного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1", відповідно до генерального плану смт Затока відноситься до земель рекреаційного призначення для розміщення експлуатації та обслуговування бази відпочинку. Звертає увагу, що детальний план території, на якій розміщена спірна земельна ділянка, не розроблявся та не погоджувався. Судом апеляційної інстанції не перевірено правомірність надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва з урахуванням чинної містобудівної документації, зокрема, генерального плану смт Затока.
19. Касаційна скарга містить доводи про те, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що прокурор звернувся до суду з позовом як самостійний позивач, прокурор не є власником земельної ділянки, а спірні земельні ділянки не вибували з володіння територіальної громади в особі селищної ради поза її волею, а тому висновок апеляційного суду про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів
статей 387, 388 ЦК України є помилковим.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 495/10986/17.
21. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзиви на касаційну скаргу не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22. Між Департаментом державної автомобільної інспекції МВС України та Затоківською селищною радою 12 жовтня 2005 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,5244 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Лиманський курортний район, для розміщення готельного комплексу "Стрела" строком на 25 років. У 2014 року земельна ділянка повернута орендарем власнику.
23. На підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 23грудня 2014 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0919 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:012:0166) із земель, наданих раніше у користування Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України.
24. Рішенням Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2694 передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0919 га (кадастровий номер 5110300000:02:012:0166) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
25. У подальшому державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_1 для оформлення права власності, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 326369973 щодо земельної ділянки площею 0,0919 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 січня 2015 року № 18830822.
26. 11 грудня 2015 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу вказана вище земельна ділянка відчужена ОСОБА_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
27. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
28. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
29. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
30. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
33. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша-друга статті 5 ЦПК України).
34. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції Українипередбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
35. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді визначено положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
36. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 56 ЦПК України.
37. За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.