ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/558/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2023 у справі
за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 5 259 342,69 грн,
за участю представника позивача - Переяславської М. В,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Дніпроазот" (далі - АТ "Дніпроазот") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") 3 142 500 боргу, 1 744 094,01 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 372 748,68 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем узятих на себе за договором про закупівлю товару від 02.03.2020 № 12/3-ПЦ/20 зобов`язань у частині оплати хлору рідкого.
3. КП "Харківводоканал" звернулося до суду із заявою про зменшення заявлених до стягнення 3 % річних на 90 %, проти чого заперечувало АТ "Дніпроазот".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 02.03.2020 АТ "Дніпроазот" як постачальник та КП "Харківводоканал" як покупець уклали договір про закупівлю товару № 12/3-ПЦ/20, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар (хлор рідкий в цистернах), вартість якого покупець мав оплатити у визначені договором строки. Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем цього товару, то позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. 23.01.2023 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023, про часткове задоволення позову, задовольнивши повністю позовні вимоги у заявлених частинах боргу та інфляційних втрат, тоді як вимоги про стягнення 3 % річних задовольнив лише у сумі 37 274,87 грн, а в решті відмовив.
6. Ухвалюючи рішення про зменшення належних до стягнення з відповідача 3 % річних, суди послалися на висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, поклавши в основу такого рішення складну економічну ситуацію у державі у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану, а також виходячи з поточної ситуації у Харкові та Харківській області. До того ж указали на те, що стягнення інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі у значній мірі компенсує йому негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов договору.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
7. АТ "Дніпроазот" звернулося з касаційною скаргою про скасування цих судових рішень у відмовленій частині позову та просило ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення 3 % річних у сумі 335 473,81 грн. У решті судові рішення попередніх інстанцій не оскаржуються.
8. На переконання скаржника, суди безпідставно застосували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зазначеній вище постанові, оскільки зменшення 3 % річних призвело до порушення розумного балансу між інтересами боржника та кредитора. До того ж звернув увагу на те, що у названій справіВелика Палата Верховного Суду зменшила належні до стягнення 3 % річних, врахувавши конкретні обставини саме тієї справи, тоді як наведені нею критерії для зменшення не підлягають застосуванню у цій справі, позаяк правовідносини у справах не подібні.
9. Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник наполягає на відсутності висновку Верховного Суду у питанні застосування частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини першої статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під час зменшення 3 % річних, заявлених відповідно до статті 625 ЦК України.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
10. КП "Харківводоканал" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, повністю погоджуючись із аргументацією судів, які задовольнили його клопотання і на 90 % зменшили заявлені до стягнення 3 % річних.
Позиція Верховного Суду
11. Предметом касаційного оскарження є незгода позивача з відмовою судів у стягненні лише 3 % річних у розмірі 335 473,81 грн. В інших частинах судові рішення не оскаржуються жодною зі сторін.
12. Колегія суддів звертає увагу на те, що здійснює касаційний перегляд судових рішень у цій справі лише в частині та в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Оскільки судові рішення оскаржуються лише у відмовленій частині 3 % річних, то з урахуванням статті 300 ГПК України їх касаційний перегляд здійснюється тільки в оскаржуваній частині.
13. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, колегія суддів, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає таке.
14. Відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
15. За змістом частини першої статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
16. Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
17. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.