ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/1832/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 (колегія суддів: Гребенюк Н. В. - головуючий, Слободін М. М., Склярук О. І.) та рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 (суддя Буракова А. М.)
за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області
до: 1) ОСОБА_1,
2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
3) Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка"
про визнання наказу незаконним, договорів недійсними, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок,
за участю:
відповідача-1: Надьон О. В. (адвокат),
відповідача-3: Надьон Р. А. (адвокат)
прокурора: Голуб Є. В. (посвідчення)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Заступник керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1), Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (далі - відповідач-2, Управління), Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка" (далі - відповідач-3, Господарство), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача-2 від 01.03.2016 № 1432-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" (далі - Наказ);
- визнати недійсним договір оренди землі від 27.04.2016, який укладений між відповідачем-2 та відповідачем-1 (далі - Договір оренди);
- визнати недійсним договір суборенди землі від 23.03.2017, який укладений між відповідачем-1 та відповідачем-3; (далі - Договір суборенди);
- скасувати рішення про державну реєстрацію від 14.05.2016 № 29599155, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди № 14504941 від 14.05.2016 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320887500:02:001:0759) за відповідачем-1;
- скасувати рішення про державну реєстрацію від 23.03.2017 № 34506153, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди № 19692776 від 23.03.2017 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320887500:02:001:0759) за відповідачем-3;
- зобов`язати відповідача-1 повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га, кадастровий номер 6320887500:02:001:0759 (далі - Земельна ділянка).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Наказ, оспорювані договори та рішення про державну реєстрацію є незаконними, оскільки вони вчинені з порушенням вимог законодавства, тому позов підлягає задоволенню.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1 Справу господарські суди розглядали неодноразово.
2.2 Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 в позові відмовлено.
2.3 Судове рішення мотивовано тим, що відсутні порушення вимог земельного законодавства відповідачем-2 під час видачі Наказу, а враховуючи його чинність, прокурор не довів підстави для визнання недійсними спірних договорів.
2.4 Оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, ухваленою в частині позовних вимог, щодо вирішення яких справу постановою Верховного Суду від 15.02.2023 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 в частинах про визнання недійсними Договору оренди, Договору суборенди та зобов`язання відповідача-1 повернути державі Земельну ділянку, скасовано. Ухвалено в цих частинах нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
2.5 Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено факт наявності порушень ОСОБА_1 та Управлінням порядку отримання та передачі у користування земельної ділянки державної форми власності, а також встановлено обґрунтованість доводів заяви відповідача-1 щодо пропуску прокурором передбаченого законом строку позовної давності і відсутності поважності причин їх пропуску.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судами положень статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 23,24 Закону України "Про прокуратуру" та неврахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
3.3 Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.
3.4 Від адвоката відповідача-3 через підсистему "Електронний суд" 31.07.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу прокурора, у якому представник також просив поновити пропущений процесуальний строк на подання цього відзиву у зв`язку з технічними проблемами.
3.5 Вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
3.6 В ухвалі про відкриття касаційного провадження від 10.07.2023 визначено, що відзив на касаційну скаргу має бути поданий до Касаційного господарського суду у строк до 25.07.2023.
3.7 Згідно з частиною 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
3.8 Отже, строк на подачу до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження, що і було зроблено судом.
3.9 Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
3.10 Частиною 1 статті 119 вказаного Кодексу визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
3.11 У частині 2 наведеної статті вказано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
3.12 Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2).
3.13 За вказаних обставин виходячи із вимог, викладених адвокатом відповідача-3 у поданому клопотанні, враховуючи наведені положення частини 2 статті 119 ГПК України, на підставі вимог статті 118 цього Кодексу, вказане клопотання адвоката суд залишає без розгляду.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що пунктом 2 Наказу відповідачу-1 надано в оренду Земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Сазоно-Баланівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, строком на 20 років.
4.2 Між відповідачем-1 (орендар) та відповідачем-2 (орендодавець) на підставі Наказу був укладений Договір оренди, за умовами якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства строком на 20 років.
4.3 26.08.2016 був зареєстрований відповідач-3.
4.4 Між відповідачем-1 та відповідачем-3 був укладений Договір.
4.5 Суди також встановили, що у користування ОСОБА_1 вже виділялись земельні ділянки за рахунок земель державної власності для введення фермерського господарства на підставі розпоряджень голови Богодухівської районної державної адміністрації, що підтверджується договорами оренди від 11.10.2012, укладеними між відповідачем-1 та Богодухівською районною державною адміністрацією, строком на 25 років, згідно яких ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення: загальною площею 2,2 га, розташована за межами населених пунктів Сухининської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастровий номер 6320888100:02:001:0242; загальною площею 1,4 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастровий номер: 6320888800:02:001:0243; загальною площею 17,5 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастровий номер: 6320888800:02:001:0178; загальною площею 28,7060 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастровий номер: 6320888800:01:001:0278; загальною площею 17,1 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастровий номер: 6320888800:01:001:0175; загальною площею 11,8 га, розташована за межами населених пунктів Червононивської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області кадастровий номер: 6320888800:01:001:0176.
4.6 За твердженням прокурора, відповідач-1 фактично отримав від відповідача-2 земельні ділянки на позаконкурсній основі в абсолютно необґрунтованих розмірах. Дана обставина додатково вказує на те, що земельні ділянки від держави ОСОБА_1 отримала для здійснення сільськогосподарського виробництва вже існуючого підприємства.
4.7 За таких обставин прокурор звернувся з позовом у цій справі.
4.8 При цьому ОСОБА_1 подала клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.
4.9 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.10 Основні доводи прокурора, викладені в касаційній скарзі, зводяться до того, що ОСОБА_1 у даному випадку могла отримати у користування спірну Земельну ділянку лише на земельних торгах, на конкурентних засадах. ОСОБА_1 не мала правомірних очікувань на отримання землі в оренду поза конкурсом, адже останній вже надавались в оренду (поза конкурсом) земельні ділянки саме для ведення фермерського господарства. Враховуючи, що Земельна ділянка передана відповідачу-1 з порушенням встановленого порядку, вказане, за твердженням прокурора, є підставою для визнання спірних договорів недійсними.
4.11 Перевіряючи доводи прокурора в цій частині, Суд виходить з такого.
4.12 Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (абзац перший частини першої, частина 2 статті 116 ЗК України).
4.13 Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
4.14 Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (частина 2 статті 127 ЗК України у редакції, чинній на час укладення спірного Договору).
4.15 Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті (частина перша статті 134 ЗК України у вказаній редакції).