ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18929/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 (колегія суддів: Козир Т. П. - головуючий, Скрипка І. М., Коробенко Г. П.)
за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк"
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний реєстратор виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ілющенков Сергій Олександрович,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1,
про визнання незаконним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - Банк), звернувшись з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), просило визнати незаконним та скасувати наказ Мін`юсту від 30.06.2020 № 2232/5 (далі - Наказ).
1.2 Позов обґрунтовано тим, що спірний Наказ, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, було прийнято з порушенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 (суддя Мороз С. М.) позов задоволено повністю.
2.2 Судове рішення мотивовано тим, що позивача не було повідомлено про час та місце розгляду скарги відповідачем, чим позбавлено Банк права бути присутнім при розгляді скарги та подати пояснення по її суті.
2.3 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 скасовано і закрито провадження у справі.
2.4 Суд апеляційної інстанції, зважаючи на характер правовідносин у справі, суб`єктний склад та висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
3.2 В обґрунтування касаційної скарги Банк посилається на те, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду зі справи № 807/137/18.
3.3 У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує доводи скаржника і просить залишити скаргу Мін`юсту без задоволення, а постанову - без змін.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 14.04.2019 звернувся до Мін`юсту зі скаргою (вх. № А-7081 від 16.04.2019) на рішення державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, у якій просив провести перевірку правомірності прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 45924824 від 13.03.2019, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 30664337, та скасувати зазначене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).
4.2 Мін`юст листом від 11.05.2019 за вих. А-7081/19.2.1 за результатами розгляду скарги надіслав на адресу ОСОБА_1 рішення у формі наказу від 08.05.2019 № 1588/7 "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 14.04.2019 без розгляду по суті". Підставою для прийняття наказу став Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 25.04.2019 за результатами вирішення скарги ОСОБА_1 .
4.3 Не погоджуючись із вказаним наказом, ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мін`юсту, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту від 08.05.2019 № 1588/7.
4.4 Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 № 280/2990/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Мін`юсту задоволено та, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ останнього від 08.05.2019 № 1588/7 і зобов`язано Мін`юст розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14.04.2019, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
4.5 На підставі вказаного рішення Запорізького окружного адміністративного суду Колегією Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції було прийнято висновок від 10.06.2020 із рекомендацією про задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.03.2019 № 45924824, прийнятого державним реєстратором Ільющенком С. О.
4.6 На підставі вказаного висновку відповідач прийняв оскаржуваний Наказ, яким скаргу ОСОБА_1 від 14.04.2019 задоволено в повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.03.2019 № 45924824.
4.7 За таких обставин позивач, не погоджуючись з Наказом, звернувся до господарського суду з позовом у цій справі. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного, як вважає позивач, його майнового права.
4.8 Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1 і 2).
4.9 Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
4.10 Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, згідно з пунктами 6, 13 частини 1 якої до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
4.11 Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
4.12 При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
4.13 За змістом частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
4.14 Як вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Банк заявив вимоги про визнання незаконним та скасування Наказу Мін`юсту, яким за скаргою ОСОБА_1 скасовано рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок за Банком.
4.15 До моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.03.2019 № 45924824 власником цього житлового будинку була фізична особа, яка не має статусу підприємця, - ОСОБА_1, і за наслідками прийняття відповідачем Наказу майнові права на спірне майно повернулися у його власність.
4.16 Саме з цих підстав справа у цьому спорі не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до пунктів 6, 13 частини 1 статті 20 ГПК України та має розглядатися за правилами цивільного судочинства згідно зі статтею 19 ЦПК України.
4.17 Подібна правова позиція стосовно визначення юрисдикції у таких справах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 910/16898/21, які були враховані судом апеляційної інстанції.
4.18 З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що цей спір не може розглядатись у порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим апеляційний суд правильно закрив провадження у справі з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 175 і пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
4.19 За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо скасування рішення суду першої інстанції.
4.20 Доводи Банку щодо неврахування апеляційним господарським судом правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.10.2019 у справі № 807/137/18, Суд відхиляє, оскільки у цій справі на вирішення Великої Палати Верховного Суду було постановлено питання щодо визначення юрисдикції суду, в якому належить її розглядати, зокрема адміністративної чи цивільної. Натомість у справі, яка розглядається, постало питання щодо розмежування між справами цивільного та господарського судочинства.