1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1540/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології": Кузьміна К.О.,

Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк": Андріїшина Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 (колегія суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий, Отрюх Б.В., Гарник Л.Л.)

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019 (суддя Янюк О.С.)

у справі №911/1540/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Аграрні технології"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Аграрні технології".

Стислий зміст вимог кредитора

2. 1 листопада 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулось із заявою від 25.10.2018 про визнання грошових вимог до Боржника. У зазначеній заяві (з урахуванням уточнень та додаткових пояснень) Банк просив визнати його грошові вимоги у загальному розмірі 319772221,59 грн (319772197,59 грн - забезпечені вимоги, 24,00 грн) та включити їх до реєстру вимог кредиторів Боржника у сумі: 24,00 грн - до шостої черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір 3524,00 грн - до першої черги задоволення вимог кредиторів, 319772197,59 грн - окремо як забезпечені заставою майна боржника.

3. Заява мотивована посиланням на неналежне виконання Боржником зобов`язань за кредитним договором №DNH1LON04722 від 27.12.2013 (з урахуванням договору №DNH1LON04722/1 від 12.02.2015 про заміну боржника у зобов`язанні, далі - Кредитний договір), виконання яких забезпечено договором застави DNH1LON04722/DZ3 від 12.02.2015, укладеним між Банком та Боржником (далі - Договір застави), а також за договором розрахунково-касового обслуговування за обслуговування поточного рахунку №35704052632909.

Хід розгляду справи

4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019, зокрема, відхилено вимоги кредитора - Банку в розмірі 319772197,59 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, та 24,00 грн.

5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2019, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги кредиторів: ТОВ "ФГ "Аграрні технології" (17620,00 грн - 1 черга, 6673344,91 грн - 4 черга); ТОВ "Мейтім" (3524,00 грн - 1 черга, 2465300,00 грн - 4 черга); ТОВ "Рокмант" (3524,00 грн - 1 черга, 1335701,17 грн - 4 черга); AST Global Trading Limited (3524,00 грн - 1 черга, 8461977,37 доларів США (228152 835,45 грн станом на 31.08.2018) - 4 черга); ТОВ "Банерс" (3524,00 грн - 1 черга, 2945242,15 грн - 4 черга); ТОВ "Агалего ЛТД" (3524,00 грн - 1 черга, 240497,20 грн - 4 черга; ТОВ "Агро Істейт" (3524,00 грн - 1 черга, 1016291,58 грн - 4 черга); ТОВ "Юніверс груп" (3524,00 грн - 1 черга, 797312,50 грн - 4 черга); ТОВ "Київрестсервіс" (3524,00 грн - 1 черга, 4660300,00 грн - 4 черга); ТОВ "Акріс Агро" (3524,00 грн - 1 черга, 2753853,44 грн - 4 черга); ТОВ "Агро транс груп" (3524,00 грн - 1 черга, 3997950,04 грн - 4 черга); ТОВ "Івенрайс" (3524,00 грн - 1 черга, 11257715,95 грн - 4 черга); ТОВ "Дейвест" (3524,00 грн - 1 черга, 107421252,32 грн - 4 черга); ТОВ "Хауленд" (3524,00 грн - 1 черга; 6381636,60 грн - 4 черга).

6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та постановою Верховного Суду від 16.06.2020, зокрема, задоволено заяву розпорядника майна Боржника про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, затверджено мирову угоду, укладену 07.10.2019, провадження у справі закрито.

7. Залишаючи без змін зазначені судові рішення, Верховний Суд у постанові від 16.06.2020, зокрема, погодився з висновком про те, що у разі визнання судом під час нового розгляду справи кредиторських вимог Банку, це може бути в подальшому підставою для перегляду оскаржуваної ухвали за нововиявленими обставинами.

8. Постановою Верховного Суду від 04.12.2019 (з урахуванням виправлення описки) скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 в частині розгляду вимог Банку, справу в скасованій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. 4 червня 2020 року Банк подав заяву від 03.06.2020 про відмову від забезпечення, в який просив визнати незабезпечені заставою грошові вимоги Банку до Боржника у загальному розмірі 319772221,59 грн (з них 319772197,59 грн - вимоги четвертої черги, 24,00 - вимоги шостої черги), включити грошові вимоги Банку до реєстру вимог кредиторів Боржника у сумі 24,00 грн - до шостої черги задоволення, судовий збір 3524,00 грн - до першої черги задоволення, 319772197,59 грн - до четвертої черги задоволення.

10. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2020, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, кредиторські вимоги Банку в розмірі 319772197,59 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, та 24,00 грн відхилені.

11. Постановою Верховного Суду від 10.06.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 12.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви Банку від 25.10.2018 (з урахуванням заяви від 03.06.2020 про відмову від забезпечення), відхилено заявлені кредиторські вимоги у розмірі 319773314,59 грн.

13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2021 скасовано; прийнято нове рішення, яким заяву Банку до Боржника задоволено частково; визнано грошові вимоги Банку на суму 3524,00 грн - перша черга задоволення, на суму 247943019,57 грн - четверта черга задоволення, на суму 24,00 грн - шоста черга задоволення; в решті заяви Банку до Боржника про визнання грошових вимог відмовлено.

Стислий зміст заяви

14. 01.12.2021 Банк подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 17.10.2019 (далі - Заява).

15. Заява мотивована посиланням на обставини часткового визнання грошових вимог Банку постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

16. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2022 Заяву залишено без задоволення, а відповідну ухвалу місцевого господарського суду - в силі.

17. Ухвала мотивована тим, що під час затвердження мирової угоди Банк як забезпечений кредитор мав би певні права та обов`язки, які суттєво впливали на умови мирової угоди та на подальші судові процедури Боржника, а в зв`язку з чим подальше визнання судом його кредиторських вимог, які були забезпечені заставою, було б безумовною підставою для скасування відповідної ухвали за нововиявленими обставинами.

18. Проте під час нового розгляду кредиторських вимог судом задоволена заява Банку про відмову від забезпечення та визнано частково його кредиторські вимоги (із правом дорадчого голосу), які не дають кредитору право голосу в зборах та комітеті кредиторів та право приймати відповідні рішення щодо Боржника.

19. За висновком місцевого господарського суду, змінивши модель своєї процесуальної поведінки під час розгляду його кредиторських вимог, Банк порушив баланс інших кредиторів, які в установлений строк звернулись до суду із своїми кредиторськими вимогами та розраховують на погашення своїх кредиторських вимог у встановлений мировою угодою спосіб.

20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2022 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення Заяви та скасування ухвали Господарського суду Київської області від 17.10.2019, направлено справу до місцевого господарського суду для розгляду у підсумковому засіданні на стадію розпорядження майном боржника.

21. Постанова мотивована тим, що, затверджуючи мирову угоду, місцевий господарський суд мав виходити із існування встановлених судовим рішенням вимог кредиторів. Тому скасування ухвал місцевого господарського суду, якими було відхилено кредиторські вимоги Банку, та наступне визнання цих вимог підтверджує та створює грошові вимоги, що мали бути включені в мирову угоду з урахуванням принципу рівності учасників процедури банкрутства, балансу інтересів боржника і його кредиторів, інших заінтересованих учасників, справедливого розподілу майна боржника між кредиторами.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

22. Боржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

23. Касаційна скарга мотивована тим, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції судовий спір між Банком та Боржником урегульовано в порядку позовного провадження у справі №910/15335/17 шляхом укладення мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2023, що виключає необхідність (можливість) поновлення процедури банкрутства та вирішення питання щодо задоволення вимог Банку в межах справи про банкрутство.

24. Боржник вважає, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови вже відсутні підстави для визнання Банку кредитором у справі про банкрутство Боржника, оскільки мирова угода у справі №910/15335/17 передбачає припинення зобов`язань Боржника за кредитним договором №DNH1LON04722 від 27.12.2013 у зв`язку з прощенням залишку заборгованості після зарахування на розрахунковий рахунок Банку грошових коштів у розмірі 75000000,00 грн, а до 20.02.2023 на виконання зазначеної мирової угоди Боржник здійснив часткове погашення зазначеної заборгованості в сумі 10000000,00 грн.

25. У зв`язку з наведеними обставинами Боржник заперечує також проти відхилення господарським судом апеляційної інстанції заявленого ним клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.

26. За доводами Боржника, скасування мирової угоди у справі про банкрутство та включення кредиторських вимог Банку до реєстру кредиторів через 4 роки після закриття провадження у справі призводить до повторного вирішення одного й того ж спірного питання (предмету спору), не враховує зміни, що відбулися у майновому стані, в тому числі щодо укладення мирової угоди в межах позовного провадження та часткового погашення боргу Боржником перед Банком.

27. Боржник наголошує, що вказані у Заяві обставини не є нововиявленими, оскільки відповідні вимоги Банку до Боржника існували на час постановлення ухвали про затвердження мирової угоди, про них було відомо заявнику.

28. На думку Боржника, в основу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди має бути покладений не сам факт задоволення вимог Банку поза межами відкритого провадження у справі про банкрутство, а факт скасування (вперше) Верховним Судом 11.12.2019 (скаржник вказує дату постанови без урахування виправлення описки) рішень судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні вимог Банку до Боржника, тому строк подання такої заяви почав свій перебіг з 11.12.2019 та закінчився 10.01.2020 в той час як заяву Банк подав 01.12.2021.

29. Боржник зазначає, що господарський суд апеляційної інстанції не звернув увагу на висновки господарського суду першої інстанції щодо законодавства, яке має бути застосоване у разі скасування мирової угоди у справі про банкрутство та за якою процедурою мають бути в подальшому розглянуті кредиторські вимоги Банку, тоді як такі вимоги згідно з положеннями частини 4 статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) є погашеними.

30. Крім того, Боржник посилається на те, що господарський суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

31. Банк подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить задовольнити його клопотання про закриття касаційного провадження, а в разі відхилення зазначеного клопотання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

32. На думку Банку, суд апеляційної інстанції правильно виходив із преюдиційного зв`язку відповідних судових рішень, а визнання Банку кредитором щодо Боржника є підставою для перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 17.10.2019. При цьому Банк заперечує проти твердження Боржника про сплив строку для подання відповідної заяви.

33. Щодо посилання Боржника на укладення мирової угоди у справі №910/15335/17 Банк зауважив про відсутність її виконання Боржником.

34. Крім того, Банк зазначає, що Боржник посилається у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду, правовідносини в яких не є подібними до правовідносин у цій справі, що є підставою для закриття касаційного провадження.

35. Наведена Банком підстава для закриття касаційного провадження передбачена пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України у випадку встановлення неподібності відповідних правовідносин після відкриття касаційного провадження саме на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Однак згідно з ухвалою Верховного Суду від 05.06.2023 касаційне провадження у цій справі відкрито з інших підстав: неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у судовому рішенні, зазначеному в пункті 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (абзац 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу), з урахуванням зазначення скаржником також обставин, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Кодексу. Отже, нормами господарського процесуального законодавства не передбачено закриття касаційного провадження у даному випадку з наведених Банком підстав. З огляду на таке Верховний Суд відхиляє зазначене клопотання Банку.

Позиція Верховного Суду

36. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

37. Предметом розгляду в цій справі є перегляд судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду Заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди, укладеної кредиторами у справі про банкрутство, та закриття провадження у справі.

38. Звертаючись із Заявою, Банк послався, зокрема, на положення пункту 3 частини 2 статті 320, пункту 3 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України та обставини скасування ухвали Господарського суду Київської області від 31.08.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021. Також Банк зазначив, що ухвала, про перегляд якої подана Заява, прийнята на основі ухвал Господарського суду Київської області, зокрема, від 03.06.2019 і 13.06.2019, які не враховували грошові вимоги Банку, визнані зазначеною постановою апеляційного господарського суду. Водночас Банк просив переглянути відповідну ухвалу за нововиявленими обставинами з врахуванням його грошових вимог, визнаних постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021.

39. Згідно з пунктами 1, 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1); скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (п. 3).

40. Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч.ч. 4, 5 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).

41. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано, зокрема: з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України).

42. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі №19/028-10/13).


................
Перейти до повного тексту