Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 757/1592/21
провадження № 61-3651ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року в складі колегії суддів Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та просив стягнути з Державного бюджету України суму збитків, завданих Державною казначейською службою України тривалим невиконанням рішення суду, на суму у розмірі 1 117,08 грн, яка складається з: інфляційних втрат - 239,14 грн, 3 % річних - 143, 00 грн, пені - 734,94 грн, та суму у розмірі 52 000 грн - компенсацію за завдану моральну шкоду тим самим тривалим невиконанням рішення суду.
Рішенням від 29 вересня 2022 року Печерський районний суд міста Києва позов задовольнив частково:
стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 % річних в розмірі 143,03 грн шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;
судові витрати компенсував за рахунок Держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанцій
Ухвалою від 17 лютого 2023 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу залишив без руху та надав позивачеві строк два дні для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалу суд мотивував тим, що в порушення пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додані її копії відповідно до кількості учасників справи. Суд указав, що направлення ОСОБА_1 копій апеляційних скарг іншим учасникам справи суперечить вимогам процесуального закону та позбавляє апеляційний суд можливості виконати вимоги статті 361 ЦПК України. Тому суд зазначив, що ОСОБА_1 необхідно направити до Київського апеляційного суду копії апеляційної скарги у паперовій формі відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою від 02 березня 2023 року Київський апеляційний суд поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року визнав неподаною та повернув скаржнику.
Ухвала мотивована тим, що особа, яка подає апеляційну скаргу шляхом направлення її на електронну поштову скриньку апеляційного суду, не звільнена від обов`язку подання копії апеляційної скарги. Суд уважав, що вимоги частини сьомої статті 43 ЦПК України є спеціальними та застосовуються виключно у випадку подачі до суду процесуальних документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Крім того, суд зазначив, що позивач не дотримав вимоги частини сьомої статті 43 ЦПК України, на яку сам же і посилався, адже доказів надсилання копії апеляційної скарги іншому учаснику справи листом з описом вкладення не надав. Так, до апеляційної скарги додано скріншот (знімок) електронного повідомлення про направлення 17 січня 2023 року на електронну адресу відповідача електронного листа, в якому зазначено про направлення копії апеляційної скарги, що не відповідає вимогам частини сьомої статті 43 ЦПК України.
Тому колегія суддів уважала, що ОСОБА_1 у визначений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, в якій просив її скасувати в частині висновку суду про неусунення заявником недоліків апеляційної скарги як постановлену з порушенням норм процесуального права, а справу передати до Київського апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційну скаргу мотивував тим, що апеляційний суд позбавив позивача права вибору форми звернення до суду: письмової чи електронної. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно вимагав від нього подання до суду копій апеляційної скарги в паперовому вигляді, оскільки він звернувся до суду в електронній формі. Вказує, що суд мав застосувати положення Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також частину сьому статті 43 ЦПК України. При цьому акцентує, що додатком № 2 до апеляційної скарги зазначена "копія підтвердження направлення апеляційної скарги відповідачу". Вважає, що посилання апеляційного суду на те, що положення вказаної статті застосовуються лише при поданні апеляційної скарги через підсистему "Електронний суд", є помилковим, оскільки вказана підсистема в Київському апеляційному суді не функціонує. Зазначає також, що апеляційний суд застосував подвійні стандарти, оскільки листування з позивачем здійснював у електронній формі, а подання документів від позивача вимагав у паперовій.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою від 04 квітня 2023 року Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та надав строк позивачу на усунення недоліків касаційної скарги.