Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 755/15571/20
провадження № 61-4900св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" міста Київ Тарасенко Ігор Михайлович, Акціонерне товариство "Альфа Банк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" (далі - КП "Реєстраційне бюро") м. Київ Тарасенка І. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 45850122 від 06 березня 2019 року, номер запису про право власності 30594966, яким було зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством "Альфа Банк" (далі - АТ "Укрсоцбанк").
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 24 грудня 2007 року між ним та АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк", укладений кредитний договір, за умовами якого він отримав кредитні кошти в розмірі 230 000,00 доларів США на придбання квартири АДРЕСА_1 зі сплатою 12 % річних та терміном повернення до 23 грудня 2020 року.
На забезпечення виконання кредитного договору 24 грудня 2007 року вказану квартиру передав в іпотеку банку на підставі договору іпотеки № 04/І-948.
У подальшому з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався, що державний реєстратор КП "Реєстраційне бюро" м. Київ Тарасенко І. М. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, за АТ "Укрсоцбанк".
Вважає, що рішення державного реєстратора є незаконним і таким, що грубо порушує його права та підлягає скасуванню, оскільки в договорі іпотеки чітко визначено, що реалізація предмета іпотеки здійснюється виключно шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, отже у державного реєстратора були наявні підстави для відмови в державній реєстрації прав за банком.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 змінив підстави позову, посилаючись на те, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 06 березня 2019 року, однак на час вказаної державної реєстрації в реєстрі прав вже існувало одночасно два обтяження на квартиру: відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі постанови про арешт боржника від 16 березня 2017 року, а також відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 вересня 2012 року.
Позивач вважав, що проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо нерухомого майна при існуючих та зареєстрованих обтяженнях є підставою для визнання протиправним та скасування у судовому порядку відповідного рішення державного реєстратора.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року у складі судді Савлук Т. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" м. Київ Тарасенка І. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 45850122 від 06 березня 2019 року, номер запису про право власності 30594966 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Укрсоцбанк".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором. Оскільки копія такого повідомлення в справі відсутня, суд позбавлений можливості перевірити дотримання іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця про наявність заборгованості і необхідність її погашення. Крім того, суд дійшов висновку, що квартира, яка є предметом іпотеки, не могла бути примусово стягнута на підставі норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", в тому числі шляхом реєстрації права власності за відповідачем, що саме по собі є підставою для скасування рішення державного реєстратора про здійснення реєстрації права власності на квартиру за АТ "Укрсоцбанк".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги АТ "Альфа Банк" рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову.
Відмовлено ОСОБА_1 в позові до державного реєстратора КП "Реєстраційне бюро" м. Київ Тарасенка І. М., АТ "Альфа Банк" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Виходячи з того, що суд першої інстанції задовольнив позов з підстав, які позивач не заявляв, зокрема з підстав відсутності повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки а також через неможливість звернення стягнення в зв`язку із обмеженнями відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", апеляційний суд скасував рішення місцевого суду та відмовив у задоволенні позову.
Окрім того, встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, апеляційний суд відмовив у позові з цих підстав до державного реєстратора.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду за залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року в справі № 405/812/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі № 755/5072/17, від 08 червня 2021 року в справі № 662/397/15-ц, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17, від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зміст касаційної скарги свідчить про те, що судове рішення апеляційного суду оскаржується лише в частині вимог, що стосуються протиправної реєстрації права власності за банківською установою, в іншій частині, зокрема, що стосується відмови в у задоволенні вимог до державного реєстратора, не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.
Апеляційний суд не врахував, що при наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно двох записів про обтяження спірного майна державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційних дій поки такі обтяження не будуть зняті.
Крім того, на час вчинення оспорюваної реєстраційної дії був чинним Закон України від 03 червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Державний реєстратор КП "Реєстраційне бюро" м. Київ не мав права приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2019 року, з огляду на встановлену цим Законом заборону.
Висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні позову через помилкове правове обґрунтування позовних вимог є перешкодою в доступі до правосуддя, а, відтак, порушенням статті 6 Конвенції та статей 55, 124 Конституції України, оскільки позивач визначає предмет та підстави позову, а обов`язком суду є установлення обґрунтованості позову та вирішення спору по суті заявлених вимог із визначенням правовідносин сторін, що випливають зі встановлених обставин та правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.
Посилання позивача у позовній заяві на норми права, які не підлягають застосуванню в цій справі, не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки суд при вирішенні справи враховує підставу (обґрунтування) та предмет позовних вимог.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/15571/20 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" міста Київ Тарасенка Ігоря Михайловича, Акціонерного товариства "Альфа Банк" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року справу № 755/15571/20 призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 755/15571/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 914/235/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року касаційне провадження у справі № 755/15571/20 поновлено.
Обставини справи
Суди встановили, що 24 грудня 2007 року АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа Банк", та ОСОБА_1 уклали договір кредиту, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 230 000,00 доларів США зі сплатою 12 % річних та терміном повернення до 23 грудня 2027 року.
Виконання умов кредитного договору забезпечено укладеним між сторонами 24 грудня 2007 року договором іпотеки, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 4.5.3 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
06 березня 2019 року державний реєстратор КП "Реєстраційне бюро" м. Київ Тарасенко І. М. зареєстрував право власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк".
Підставою виникнення права власності є: іпотечний договір від 24 грудня 2007 рок, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П.; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: USB/411, виданий 19 листопада 2018 року, видавник: АТ "Укрсоцбанк". Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45850122 від 06 березня 2019 року, 17:46:51, ОСОБА_2, КП "Реєстраційне бюро", м. Київ.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06 листопада 2019 року відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі постанови про арешт майна боржника від 16 березня 2017 року№ 53473332, номер запису про обтяження 30594995 зареєстрував обтяження нерухомого майна ОСОБА_1, а відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 вересня 2012 року № 23916884, номер запису про обтяження № 30595013зареєстрував обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 .
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження у цій справі оскаржених судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року в справі № 405/812/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі № 755/5072/17, від 08 червня 2021 року в справі № 662/397/15-ц, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17, від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Обґрунтовуючи підстави позову та посилаючись на вимоги статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закон України "Про іпотеку", ОСОБА_1, просив визнати протиправним та скасувати оспорюване рішення державного реєстратора.
Суд першої інстанції, встановивши порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку та вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" при реєстрації права власності спірної квартири за банківською установою, визнав протиправним і скасував оспорюване позивачем рішення державного реєстратора.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у позові, виходив із того, що позивач не обґрунтовував заявлений позов порушенням вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції задовольнив позов з підстав, які позивач не заявляв, а саме з підстав відсутності повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки та у зв`язку із порушенням Закону України "Про іпотеку" та неможливість звернення стягнення в зв`язку із обмеженнями відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".