ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 640/18283/21, адміністративне провадження № К/990/15777/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Дейнегіна С.М.,
представника відповідача Франчука Я.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року (суддя: Аблов Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року (судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.)
у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Центрального міжрегіонального управління ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, -
в с т а н о в и в :
Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова компанія України" (далі- АТ "ДПЗКУ", позивач) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі- ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 травня 2021 року №00002400702 та №00002390702.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, позов було задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.3.4.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140, п.189.1, п.189.9 ст.189, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України при вирішенні цієї справи застосовано без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 16.04.2020 у справі № 813/4703/13-а, від 16.03.2020 у справі №160/2636/19, від 18.03.2020 у справі №826/8114/15, від 31.03.2020 у справі №804/16516/15, від 14.05.2019 у справі №825/3990/14, від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17, від 18.06.2019 у справі №2а- 1399/11/2670, від 05.03.2020 у справі 826/9368/15, від 24.04.2019 у справі №826/22352/15, від 05.03.2020 у справі №826/9368/15 та від 31.07.2020 у справі № 826/17673/15. Також, вважає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наявним беззаперечним доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про нез`ясування всіх обставин судової справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій -такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та обґрунтування своєї касаційної скарги, просив її задовольнити.
Представник позивача просив залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення як безпідставну.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що АТ "ДПЗКУ" як юридична особа зареєстроване 16 вересня 2010 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У період з 29 березня 2020 року по 16 квітня 2021 року ЦМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ "ДПЗКУ" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за декларацією з податку на додану вартість за січень 2021 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
Результати перевірки оформлені актом від 22 квітня 2021 року №282/31-00-07-02/37243279, згідно з висновками якого позивачем допущено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6, статті 198, пункту 200.1, пункут 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (далі - ПК України), пункту 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 28 січня 2016 року № 21, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на 9 814 140, 72 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 10 594 930, 86 грн, яка підлягає зменшенню.
27 травня 2021 року на підставі висновків вищеозначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення- рішення:
- №00002400702 (за формою В1), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 814140,72 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 4 907 070,36 грн за декларацією за січень 2021 року;
- № 00002390702 (за формою В4), яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з ПДВ у сумі 10594931,00 грн за декларацією за січень 2021 року.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що дохід, витрати, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.
Реальність (фактичне вчинення) господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності виникає у результаті руху активів, зміни зобов`язань чи власного капіталу платника, відповідності економічному змісту господарських операцій, оформлених належним чином первинними документами.
Отже, проведення будь-якої господарської операції підприємства має бути зафіксоване у порядку, встановленому правилами податкового та бухгалтерського законодавства, підтверджуватись первинними і розрахунковими документами, якими відображено зміст операцій, порядок їх виконання, зміни майнового стану платника податків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період, який перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ "ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ" та ТОВ "СІБКОР ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ".
Так, між TOB "ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ" (Постачальник) та AT "ДПЗКУ" (Покупець) укладено договір поставки від 19 січня 2021 року №ПОЛ0188-С, додаткова угода №001КЗ від 19 січня 2021 року, а також договір поставки №ПОЛ0187 від 19 січня 2021 року та додаткова угода №001КЗ від 19 січня 2021 року.
Предметом цих договорів є поставка кукурудзи 3-го класу 2020 року врожаю, місцем поставки згідно з правилами тлумачення ІНКОТЕРМС 2010 зазначено "EXW" (Франко-завод) сторони обумовили, адресу: філія AT "ДПЗКУ" "Лубенський НОЗ" (37552, вул. Комсомольська, буд. 137, с. Засулля, Лубенський р-н, Полтавська обл.), що є пунктом призначення за умовами цих договорів.
На підтвердження факту здійснення поставки товару на умовах EXW (Франко завод") між позивачем (як новим власником) та TOB "ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ" (як поклажодавецем) складено акти приймання-передачі зерна при переоформленні від 20 січня 2021 року: №84 щодо переоформлення кукурудзи 3 класу у кількості 1000 тон, №83 щодо переоформлення кукурудзи 3 класу у кількості 301 тон, №85 щодо переоформлення кукурудзи 3 класу у кількості 1000 тон, №83 щодо переоформлення кукурудзи 3 класу у кількості 202,2 тон.
На підтвердження вимог якості поставленого товару ТОВ "ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ" складено картки аналізу зерна від 20 січня 2021 року №83, №84, №85, а також складські квитанції від 20 січня 2021 року №583, №582 та №584.
Також, на виконання вказаних договорів ТОВ "ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ" надало позивачу видаткові накладні та податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та включені позивачем до додатку №5 податкової декларації з ПДВ за січень 2021 року.
Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до додатку №5 податкової декларації з ПДВ за січень 2021 року.
Факт оплати за поставлені товари підтверджується платіжними дорученнями.
Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "СІБКОР ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР" судами встановлено наступне.
Між позивачем (Покупець) та ТОВ "СІБКОР ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР" (Постачальник) укладено низку договорів поставки: від 12 січня 2021 року № КИВ0092-С, від 12 січня 2021 року додаткова угода №001КЗ; від 25 січня 2021 року №ПОЛ0228-С, додаткова угода від 25 січня 2021 року № 001КЗ; від 25 січня 2021 року №ПОЛ0227-С, додаткова угода від 25 січня 2021 року № 001КЗ; від 25 січня 2021 року №ПОЛ0226-С, додаткова угода від 25 січня 2021 року № 001КЗ; від 25 січня 2021 року №ПОЛ0225-С, додаткова угода від 25 січня 2021 року № 001КЗ; від 25 січня 2021 року №ПОЛ0224-С, додаткова угода від 25 січня 2021 року № 001КЗ; від 25 січня 2021 року №ПОЛ0223-С, додаткова угода від 25 січня 2021 року № 001КЗ; від 25 січня 2021 року №ПОЛ0222-С, додаткова угода від 25 січня 2021 року № 001КЗ; від 25 січня 2021 року №ПОЛ0221-С, додаткова угода від 25 січня 2021 року № 001КЗ; від 21 січня 2021 року №ПОЛ0207-С, додаткова угода від 21 січня 2021 року № 001КЗ; від 21 січня 2021 року №ПОЛ0206-С, додаткова угода від 21 січня 2021 року № 001КЗ; від 21 січня 2021 року №ПОЛ0205-С, додаткова угода від 21 січня 2021 року № 001КЗ; від 19 січня 2021 року №ПОЛ0183-С, додаткова угода від 19 січня 2021 року № 001КЗ, додаткова угода від 21 січня 2021 року №002КЗ; від 19 січня 2021 року №ПОЛ0182-С, додаткова угода від 19 січня 2021 року №001КЗ.