1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 640/37309/21

адміністративне провадження № К/990/7316/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

секретар судового засідання - Носенко Л.О.,

за участю: представників позивача - Симбірцева Є.В., Перепелюка О.В.,

представника відповідача - Крутоузова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року (головуючий суддя Балась Т.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Київхліб" (Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ХЛІБНІ ТРАДИЦІЇ") до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ПАТ "Київхліб" (далі - Товариства) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №5163100070101 від 27.08.2021 року, яким зменшено у декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 13 468 340 грн;

- №5173100070101 від 27.08.2021 року, яким зменшено у декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2021 року суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 59 561 750 грн;

- №5193100070101 від 27.08.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 28 782 176,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 23 025 741 грн, за штрафними санкціями - на 5 756 435,25 грн;

- №7983100070102 від 23.11.2021 року, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 26 362 895 грн

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року.

30 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла справа №640/37309/21.

У судовому засіданні 10 серпня 2023 року представником позивача заявлено клопотання про зміну найменування Товариства, посилаючись на те, що 29 грудня 2022 року назву ПАТ "Київхліб" змінено на ПАТ "УКРАЇНСЬКІ ХЛІБНІ ТРАДИЦІЇ", у зв`язку з чим зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000711070044005606.

Представник відповідача проти задоволення клопотання не заперечував.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку про задоволення клопотання про зміну назви Товариства з ПАТ "Київхліб" на ПАТ "УКРАЇНСЬКІ ХЛІБНІ ТРАДИЦІЇ".

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Київхліб" як юридична особа зареєстроване 12.07.1995 року (номер запису: 1 074 120 0000 003002), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.06.2021 року №399 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Київхліб" тривалістю 15 робочих днів.

У період з 07.06.2021 року по 13.07.2021 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Київхліб" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Стахол Україна" (код 42866482), ТОВ "Весмін" (код 43210199), ТОВ "Соофтрейд" (код 43215349), ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" (код 19153456), ТОВ "Тенет плюс" (код 42304977), ПП "Агрофірма "ТПП Агроальянс" (код 39409322), ТОВ "Лайф Каст" (код 42501519) за період з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2020 року по 28.02.2021 року.

Результати перевірки оформлені актом від 20.07.2021 року №644/31-00-07-01-02/381574.

В акті перевірки стверджується про наступні порушення ПАТ "Київхліб":

- підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України, у результаті чого: занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26 362 895 грн, у тому числі за: 2020 рік в сумі 13 704 347 грн; 1 квартал 2021 року в сумі 12 658 548 грн; завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 59 561 750 грн, в тому числі за: 1 квартал 2021 року у розмірі 59 561 750 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, у результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті та сплаті до бюджету на суму на суму 23 025 741 грн, в тому числі за: січень 2020 року на суму 8 105 499 грн; квітень 2020 року на суму 94 786 грн; травень 2020 року на суму 466 216 грн; вересень 2020 року на суму 916 600 грн, жовтень 2020 року на суму 752 840 грн; листопад 2020 року на суму 4 412 375 грн; грудень 2020 року на суму 4 376 134 грн; січень 2021 року на суму 14 631 грн; лютий 2021 року на суму 3 886 660 грн; завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 13 468 340 грн в тому числі за: лютий 2021 року на суму 13 468 340 грн.

Товариство, не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, 03.08.2021 року звернувся до відповідача із запереченнями на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 20.07.2021 року №644/31-00-07-01-02/381574.

За результатами розгляду заперечень Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом "Про розгляд заперечення" від 18.08.2021 року №6386/6/31-00-01-01 повідомило позивача, що висновки акта перевірки від 20.07.2021 року №644/31-00-07-01-02/381574 залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки від 20.07.2021 №644/31-00-07-01-02/381574, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №5163100070101 від 27.08.2021 року, яким ПАТ "Київхліб" зменшено у декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 13 468 340 грн;

- №5173100070101 від 27.08.2021 року, яким ПАТ "Київхліб" зменшено у декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2021 року суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 59 561 750 грн;

- №5183100070101 від 27.08.2021 року, яким ПАТ "Київхліб" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 32 953 618,75 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 26 362 895 грн, за штрафними санкціями - на 6 590 723,75 грн;

- №5193100070101 від 27.08.2021 року, яким ПАТ "Київхліб" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 28 782 176,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 23 025 741 грн, за штрафними санкціями - на 5 756 435,25 грн;

- №7983100070102 від 23.11.2021 року, згідно з яким ПАТ "Київхліб" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 26 362 895,00 грн.

Податкові зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість зазначеним податковим повідомленням-рішенням були визначені позивачеві у зв`язку з порушеннями вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Агрокомпані Трейд" (попередня назва "Стахол Україна") (код 42866482), ТОВ "Весмін" (код 43210199), ТОВ "Соофтрейд" (код 43215349), ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" (код 19153456), ТОВ "Тенет плюс" (код 42304977), ПП "Агрофірма "ТПП Агроальянс" (код 39409322), ТОВ "Лайф Каст" (код 42501519).

Встановлені контролюючим органом порушення ґрунтуються на висновках про відсутність реальності господарських операцій позивача із контрагентами: ТОВ "Агрокомпані Трейд" (попередня назва "Стахол Україна") (код 42866482), ТОВ "Весмін" (код 43210199), ТОВ "Соофтрейд" (код 43215349), ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" (код 19153456), ТОВ "Тенет плюс" (код 42304977), ПП "Агрофірма "ТПП Агроальянс" (код 39409322), ТОВ "Лайф Каст" (код 42501519), документування зазначених господарських операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

У свою чергу висновки про ризиковість та/або нереальність фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "Торговий Дім "АСПО" ґрунтуються на тому, що в ході перевірки службовими особами контролюючого органу було встановлено відсутність у вищезазначених контрагентів позивача основних фондів та виробничих потужностей, відсутність документального підтвердження отримання товарів із місця постачання, відсутність ланцюга постачання товарів.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги Товариства, ДПС України прийнято рішення від 18.11.2021 року №11276/6/99-00-08-05-02-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.08.2021 року №5183100070101 у частині застосованої штрафної санкції у сумі 6 590 723,25 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.07.2021 року №5163100070101, №5173100070101 та №5193100070101 залишено без змін.

Товариство, вважаючи, що податкові повідомлення-рішення від 27.08.2021 року №5163100070101, №5173100070101, №5193100070101 та від 23.11.2021 року №7983100070102 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем підтверджено факт реальності господарських операцій з контрагентами у спірний період, а наявні в матеріалах справи документи містять достатні дані про їх зміст, характер та учасників, тобто підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Надаючи оцінку вказаним висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас, аб.3 п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, витрат та доходу.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, витрат та доходу обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV).

Частиною 1 ст.9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88).

Згідно із п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п. 2.15 Положення №88).

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та визначення витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №808/2447/17 та від 31.07.2018 року у справі №820/3119/17.

Дослідивши зміст фінансово-господарських операцій позивача із ТОВ "Агрокомпані Трейд" (попередня назва "Стахол Україна") (код 42866482), ТОВ "Весмін" (код 43210199), ТОВ "Соофтрейд" (код 43215349), ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" (код 19153456), ТОВ "Тенет плюс" (код 42304977), ПП "Агрофірма "ТПП Агроальянс" (код 39409322), ТОВ "Лайф Каст" (код 42501519) податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

24.01.2020 року між ПАТ "Київхліб" (покупець) та ТОВ "Стахол Україна" (постачальник) укладено договір поставки №А-2401-КХ від 24.01.2020 року.

Між позивачем та ТОВ "Стахол Україна" укладено специфікацію №1 від 24.01.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 1660 т. +/-10% за ціною 20 136,00 грн, в т.ч. ПДВ за 1 т.


................
Перейти до повного тексту