ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 420/7869/21
адміністративне провадження № К/990/1469/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року (суддя Самойлюк Г.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року (головуючий суддя Градовський Ю.М., судді: Крусян А.В., Яковлєв О.В.) у справі №420/7869/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо залишення без виконання заяви,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо залишення без виконання заяви ОСОБА_1 від 25 травня 2020 року №52284/Т/15-32 про повернення податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 78826,70 грн;
зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 сплаченого до місцевого бюджету міста Одеси податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 78826,70 грн та подати висновок до відповідного органу Державної казначейської служби України, що здійснює обслуговування місцевого бюджету м. Одеси.
Позов мотивований тим, що позивачем помилково сплачено податок на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету міста Одеси при відчуженні 1/2 частини квартири, оскільки квартира перебувала у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більше 3 років, а саме з 11 червня 2007 року (дата реєстрації права власності), відчуження належної ОСОБА_1 частини квартири є його першим та єдиним відчуженням об`єкта нерухомості у 2020 році, відтак згідно приписів п. 172.1 ст. 172 ПК України ОСОБА_1 не повинен був сплачувати податок на доходи фізичних осіб, отриманий від продажу частини квартири.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 28 квітня 2020 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивачем продано частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить продавцю на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 522/12362/18, провадження № 22-ц/813/1419/20.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів у розмірі 78826,70 грн згідно квитанції №28-266338/1 від 28 квітня 2020 року як податок на доходи фізичних осіб, сплачений при відчуженні частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 28 квітня 2020 року: код класифікації доходів бюджету - 11010501; бюджетний рахунок, на який перераховано кошти - UA 238999980333159338000015008, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, - УК у м. Одесі/Приморський район/11010501; МФО 899998.
До вказаної заяви позивачем додано: копії паспорту та довідки про РНОКПП ОСОБА_1 ; копію квитанції № 28-266338/1 від 28 квітня 2020 року, копію договору купівлі-продажу від 28 квітня 2020 року; копію постанови Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 522/12362/18.
18 грудня 2020 року представником позивача направлено до Головного управління ДПС в Одеській області адвокатський запит щодо стану розгляду заяви позивача від 22 травня 2020 року.
21 грудня 2020 року (вих. № 74) представником позивача надано до Головного управління ДПС в Одеській області доповнення до вищевказаного запиту.
24 грудня 2020 року (вих. № 23027/10/15-32-04-06-19) Головним управлінням ДПС в Одеській області за результатами розгляду вищевказаного адвокатського запиту повідомлено, що з урахуванням приписів ст. 331 ЦК України, якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та договору купівлі-продажу від 28 квітня 2020 року, який засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 зареєстроване 15 квітня 2020 року (реєстраційний номер 207115555110). З урахуванням викладеного умова перебування такого майна у власності понад три роки не виконана, отже заява від 22 травня 2020 року №52284/Т/15-32 ОСОБА_1 про повернення податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 78826,70 грн залишена без виконання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковий орган правомірно дійшов висновку, що вимоги п.172.1 ст.172 ПК України в частині звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб на позивача не поширюються, оскільки позивачем не дотримано умови щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.
Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі ОСОБА_1 зазначає пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 щодо застосування норми ст.392 ЦК України. Поряд з наведеним скаржник також вважає відсутнім висновок Верховного Суду щодо застосування п.172.1 ст. 172 ПК України.
В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що оскільки 8 червня 2007 року (з моменту її придбання спільно з його колишньою дружиною ОСОБА_2 ) він набув права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя, у зв`язку із чим він в силу п.172.1 ст.172 ПК України звільнений від сплати спірного податку.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідач не скористався, що не перешкоджає її касаційному перегляду.
26 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з метою перевірки доводів позивача.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
Положення Податкового кодексу України (далі - ПК України) регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За правилами пп.43.1, 43.2, 43.3 ст.43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Згідно пп.14.1.115, 14.1.182 п.14.1 ст.14 ПК України, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, так і помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.
У відповідності до п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням п.164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п.177.2 ст.177 та п.178.3 ст.178 цього Кодексу.
Згідно пп.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.172-173 цього Кодексу.
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна регламентований ст.172 ПК України.
У відповідності до п.172.1 ст.172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об`єкт незавершеного будівництва таких об`єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 ЗК України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Згідно з абз.1 п.172.3 п.172.3 ст.172 ПК України, дохід від продажу об`єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.
Приписами п.172.5, 172.8 ст.172 ПК України визначено, що сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи: