ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 580/489/23
адміністративне провадження № К/990/12889/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Вертеби Д.С.,
представників відповідача Григор?євої А.В., Поліщука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року (суддя: Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року (судді: Бужак Н. П., Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження №27-р/л від 23.01.2023, -
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (далі - ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати розпорядження відповідача від 23.01.2023 №27-р/л "Про анулювання ліцензії" щодо анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №990108202100060, дата реєстрації 29.06.2021, терміном дії з 03.07.2021 по 03.07.2026, виданої ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор".
Одночасно з позовом позивачем було подало до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України №27-р/л від 23.01.2023 "Про анулювання ліцензії" щодо анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №990108202100060, дата реєстрації 29.06.2021, терміном дії з 03.07.2021 по 03.07.2026, виданої ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (ідентифікаційний код 31082518), до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
Обґрунтовуючи доводи поданої заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що прийняття відповідачем розпорядження №27-р/л від 23.01.2023 призвело до фактичного позбавлення його права на здійснення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, отримання прибутку від здійснення господарської діяльності та, як наслідок, неможливість виконання обов`язків щодо сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів, неможливість виконання договірних зобов`язань перед третіми особами за укладеними договорами поставок алкогольних напоїв, нарахування штрафних санкцій за укладеними договорами, дискредитації ділової репутації заявника перед державними установами, діловими партнерами та споживачами продукції заявника.
Наголошує, що Товариство є одним із найбільших платників податків Черкаської області, сплата яких до Державного та місцевого бюджетів у 2021 та 2022 роках склала 233?202?309,04 грн та 157?323?626,57 грн, відповідно. Відтак, неможливість здійснення заявником господарської діяльності призведе до зменшення надходжень до Державного та місцевого бюджетів податкових зборів та обов`язкових платежів.
Окрім того, заявник зазначив, що неможливість здійснення господарської діяльності матиме негативний вплив на права та інтереси штатних працівників підприємства у кількості 379 осіб, оскільки у разі неотримання заявником прибутку від здійснення господарської діяльності заявник не матиме можливості виконання своїх зобов`язань щодо виплати працівникам заробітної плати та буде вимушений скорочувати штат підприємства.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, заяву ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" було задоволено.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного розпорядження ДПС України до набрання законної сили рішення у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення, може унеможливити або істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких ТОВ "Золотоніський лікеро- горілчаний завод "Златогор" звернулось до суду. При цьому, судами оцінено співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результатів невжиття цих заходів, у тому числі враховано права і законні інтереси всіх сторін.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, ДПС України звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило їх скасувати, а в задоволенні заяви ТОВ "Золотоніський лікеро- горілчаний завод "Златогор" відмовити в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган посилається на те, що позивачем не наведено жодних арґументів, як і не надано будь-яких доказів щодо спричинення значної шкоди оскаржуваним розпорядженням. При цьому судами попередніх інстанцій ухвалено безпідставні рішення щодо застосування заходів забезпечення позову без дослідження фактичних обставин, які б дозволили достеменно вважати обґрунтованими припущення, що невжиття таких заходів матиме наслідком завдання більшої шкоди, аніж їх застосування.
Крім того, посилання судів на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути виключною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь заявника по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.
Підсумовуючи свої доводи, скаржник вказав на те, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично мало наслідком вирішення спору по суті, що суперечить меті правозастосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позивач у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву про забезпечення позову, обґрунтовано виходили з того, що невжиття відповідних заходів у вигляді зупинення оскаржуваного розпорядження може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення його прав вимагатиме докладання значних зусиль та витрат. Пояснює, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення оскаржуваного акта фактично призвело б до зупинення провадження діяльності у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, звільнення працівників, а відтак поновлення діяльності Товариства після винесення судового рішення зумовить певні труднощі.
У судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги та обґрунтування своєї касаційної скарги, просили її задовольнити.
Представник позивача просив залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.