ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 160/12804/21
адміністративне провадження № К/990/7204/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,
представника відповідача - Ваховської Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року (головуюча суддя Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Дурасова Ю.В., судді - Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" (далі за текстом - ТОВ "Біотрейд", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі за текстом - контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 квітня 2021 року: №0058490702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 95ʼ 045ʼ 945 грн, та №0058510702, яким завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68ʼ 867ʼ 199 грн.
Обґрунтовуючи неправомірність оскаржуваних рішень позивач вказував, що кредиторська заборгованість перед ТОВ "Адор ЛТД" з метою відображення в бухгалтерському обліку ТОВ "Біотрейд" класифікується як прострочена заборгованість до терміну закінчення строку позовної давності за кредитними договорами, тому вважається поточними зобов`язаннями Товариства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У касаційній скарзі заявник касаційної скарги наводить обґрунтування щодо необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 28 квітня 2021 року у справі №640/13685/19 та від 30 листопада 2021 року у справі №160/13265/19, який був застосований судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях. У межах наведеної справи Верховним Судом сформульовано наступний висновок: "національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методології щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової, відсутні будь-які роз`яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, позивач як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов`язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно".
Відповідач не погоджується із такою тезою та наголошує, що Наказом Міністерства фінансів України від 16 вересня 2019 року №379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2019 року за №1065/34036, набрав чинності 29 жовтня 2019 року) затверджено зміни, зокрема до П(С)БО 11, відповідно до яких довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. З дати унесення змін до П(С)БО запроваджено механізм дисконтування як процентної, так і безпроцентної дебіторської та кредиторської заборгованостей. Натомість, як вказує відповідач, правовідносини у справах, які переглядав Верховний Суд, виникли до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України №379, тому не можуть братися до уваги у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу податкового органу - без задоволення. У доводах відзиву позивач повністю підтримав доводи та аргументи, наведені ним в судах попередніх інстанцій, поділяючи мотиви, з яких виходили суди при вирішенні спору.
Справу призначено до розгляду на 09 серпня 2023 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за відповідними клопотаннями сторін.
Перед судовим засіданням від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності з огляду на неможливість приєднання до режиму відеоконференції з використанням власних технічних засобів. У поданому клопотанні представник позивача також просив відмовити в задоволенні касаційної скарги податкового органу.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в поданій касаційній скарзі, наполягав на скасуванні оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на помилковість їх висновків.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що підстав до задоволення касаційної скарги немає, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Біотрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства України, законодавства з питань справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року. За результатами перевірки 23 березня 2021 року складено акт.
Актом перевірки (викладеним у новій редакції за наслідками розгляду поданих Товариством заперечень) зафіксовано, що ТОВ "Біотрейд" не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 491ʼ 293ʼ 621,00 грн за 2019 рік, внаслідок чого, на порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за 2019 рік на суму 491ʼ 293ʼ 621 грн. Дане порушення призвело до заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2019 рік.
29 квітня 2021 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: №0058490702 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 95ʼ 045ʼ 945 грн; №0058510702 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 68ʼ867ʼ 199 грн.
За результатами процедури адміністративного оскарження Державна податкова служба України залишила вказані податкові повідомлення-рішення без змін, після чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції, з висновком якого повною мірою погодився апеляційний суд, виходив з того, що кредиторська заборгованість ТОВ "Біотрейд", про яку йдеться в акті перевірки, правильно обліковується позивачем в бухгалтерському обліку на рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті" станом на 31 грудня 2016 - 2019 років як прострочена кредиторська заборгованість, тому така заборгованість вважається поточним зобов`язанням. На думку судів, на дані зобов`язання не поширюються вимоги Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року за №20 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерством фінансів України №379 від 16 вересня 2019 року, щодо дисконтування їх на дату балансу, і вони мають відображатися на дату балансу за сумою погашення.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
З наявних у справі матеріалів судами обох інстанцій встановлено, що між ТОВ "Біотрейд" та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено низку кредитних договорів:
1. договір №4Б13475И від 07 серпня 2013 року, яким обумовлено надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту в сумі 87ʼ 000ʼ 000 грн для фінансування поточної діяльності підприємства. Термін повернення кредиту - 06 серпня 2014 року. Пунктом 5.7 Договору встановлено: строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Додатковою угодою від 05 серпня 2014 року до кредитного договору №4Б13475И від 07 серпня 2013 року умови договору були викладені у наведеній в ній редакції. Термін повернення кредиту - 03 серпня 2015 року. Пунктом 5.7 Договору №4Б13475И від 07 серпня 2013 року у наведеній редакції встановлено: Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.
2. договір №4Б13524И від 28 серпня 2013 року, яким обумовлено надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту в сумі 250ʼ 000ʼ 000грн. для фінансування поточної діяльності підприємства. Термін повернення кредиту - 06 серпня 2014 року. Пунктом 5.7 Договору встановлено: строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Додатковою угодою від 05 серпня 2014 року до кредитного договору №4Б13524И від 28 серпня 2013 року викладені умови договору у наведеній в ній редакції. Термін повернення кредиту - 03 серпня 2015 року. Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 15 років
3. договір №4Б13525И від 30 серпня 2013 року, яким обумовлено надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту в сумі 260ʼ 000ʼ 000грн. для фінансування поточної діяльності підприємства. Термін повернення кредиту - 07 серпня 2014 року. Згідно з пунктом 5.7 Договору строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Додатковою угодою від 05 серпня 2014 року до кредитного договору №4Б13525И від 30 серпня 2013 року були викладені умови договору у наведеній в ній редакції. Термін повернення кредиту - 05 серпня 2015 року, Пунктом 5.7 Договору у новій редакції встановлено: строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років"
4. договір №4Б13610И від 23 жовтня 2013 року, яким обумовлено надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту в сумі 100ʼ 000ʼ 000 грн для фінансування поточної діяльності підприємства. Термін повернення кредиту - 16 жовтня 2014 року. Пунктом 5.7 Договору встановлено: строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
5. договір №4Б14069И від 13 лютого 2014 року, яким обумовлено надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту в сумі 25ʼ 000ʼ 000 грн для фінансування поточної діяльності підприємства. Термін повернення кредиту - 12 лютого 2015 року. Пунктом 5.7 Договору встановлено: строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Біотрейд" (боржника) за кредитними договорами: №4Б13475И від 07 серпня 2013 року, №4Б13524И від 28 серпня 2013 року, №4Б13525И від 30 серпня 2013 року, №4Б13610И від 23 жовтня 2013 року, №4Б14069И від 13 лютого 2014 року, між ПАТ КБ "Приватбанк" (Кредитором) та ТОВ "Адор ЛТД" (поручитель) 22 листопада 2016 року укладено договір поруки №4Б13475И/П. ПАТ КБ "Приватбанк" надсилав 23 листопада 2016 року поручителю вимогу, якою, у зв`язку з порушенням боржником своїх зобов`язань, встановлених кредитними договорами, вимагав виконати порушені зобов`язання, що забезпечено договором поруки. 23 листопада 2016 року ТОВ "Адор ЛТД" виконало забезпечені договором поруки порушені зобов`язання Боржника за кредитними договорами на загальну суму 701ʼ 568ʼ 673,78 грн щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом за кредитними договорами (в розрізі кожного із них).
Контролюючий орган наполягає на тому, що, оскільки ТОВ "Біотрейд" (Боржник) не виконало зобов`язання за зазначеними вище кредитними договорами, а ТОВ "Адор ЛТД" - виконало обов`язки боржника (погасило борг перед Банком), тому, відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) набув статусу нового кредитора за такими кредитними договорами. Водночас, як зазначає відповідач, що ТОВ "Адор ЛТД" звернулось до суду з позовною заявою до ТОВ "Біотрейд" про стягнення 701ʼ 568ʼ 673,78 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року у справі №904/8525/17 позов залишено без розгляду. Як стверджує відповідач, за даними бухгалтерського обліку за 2017, 2018, 2019 роки жодних операцій з кредиторською заборгованістю ТОВ "Адор ЛТД" (нарахування відсотків, погашення, списання) ТОВ "Біотрейд" не здійснювалось. Відсутні також будь-які документи, які б стосувалися взаємовідносин між ТОВ "Адор ЛТД" та ТОВ "Біотрейд".