ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 160/5482/23
адміністративне провадження № К/990/21848/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
за участі:
представника Позивача: Тронько В.С.,
представників відповідачів: Ясніцька Т.С., Денисова В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Державної податкової служби України
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року (суддя Златін С.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2023 року (головуючий суддя Коршун А.О., судді: Чередниченко В.Є., Іванов С.М. )
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування розпоряджень,
ВСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" (надалі також- ТОВ "АБК "Дніпро", Позивач) до Державної податкової служби України (надалі також - Відповідач 1) та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (надалі також - Відповідач 2) про визнання протиправними дій та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій.
06 квітня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "АБК "Дніпро" про уточнення позовних вимог, яка була прийнята до розгляду судом першої інстанції.
З урахуванням заяви цієї заяви Позивач заявив позовні вимоги про:
- визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо складання акту №1018/04-36-09-01/3610304 від 13 березня 2023 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним та викладення в ньому висновків про порушення ТОВ "АБК "Дніпро" вимог законодавства Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
- зобов`язання ДПС України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області утриматися від вчинення дії щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензій, виданих ТОВ "АБК "Дніпро" № 990102202100004, №990115202100003, №990108202100112 на підставі акта перевірки № 1018/04-36-09-01/3610304 від 13 березня 2023 року;
- визнання протиправним та скасування розпорядження ДПС України № 102-р/л від 04 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року;
- визнання протиправним та скасування розпорядження ДПС України № 103-р/л від 04 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року;
- зобов`язання ДПС України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання ТОВ "АБК "Дніпро" ліцензій №990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року; №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року, та поновити про них інформацію (внести відомості) до цього Реєстру.
6 квітня 2023 року Позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, у якій, посилаючись на те, що незважаючи на його звернення до суду з позовом та відкриття провадження у цій адміністративній справі, податковий орган прийняв рішення про анулювання ліцензій на виробництво алкогольних напоїв та виробництво спирту коньячного, які були отримані Позивачем з метою впровадження господарської діяльності, якою є дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв. Анулювання отриманих підприємством ліцензій, як вказав Позивач в заяві, фактично блокує можливість підприємства здійснювати господарську діяльність, що призведе до низки негативних наслідків для підприємства, адже підприємство не зможе виконати взяті на себе зобов`язання за укладеними господарськими договорами сплатити заробітну плату працівникам, штатна чисельність яких становить 282 особи, як і не зможе сплатити податки до бюджету та загальнообов`язкові платежі і збори.
З урахуванням цього Позивач просив суд до розгляду справи вжити заходи забезпечення адміністративного позову, якими:
- зупинити дію розпорядження ДПС України №102-р/л від 4 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року;
- зупинити дію розпорядження ДПС України № 103-р/л від 04 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року;
- зобов`язати ДПС України внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження ДПС України №102-р/л від 4 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" №990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року, та розпорядження ДПС України № 103-р/л від 4 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року.
1.2. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 6 квітня 2023 року, з у рахування ухвали про виправлення описки від 12 квітня 2023 року, заяву про забезпечення позову задовольнив:
зупинив дію розпорядження ДПС України № 102-р/л від 04 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року;
зупинив дію розпорядження ДПС України № 103-р/л від 04 квітня 2023р. щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року;
зобов`язав ДПС України внести до єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України №102-р/л від 4 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" №990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року та розпорядження ДПС України № 103-р/л від 04 квітня 2023 року щодо анулювання ліцензії ТОВ "АБК "Дніпро" №990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29 листопада 2021 року до 29 листопада 2026 року.
Рішення суду першої інстанції залишене без змін Третім апеляційним адміністративним судом на підставі постанови від 26 травня 2023 року.
Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що Позивач має господарські зобов`язання та зобов`язання з виплати заробітної плати. За наслідками оцінки наведених Позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії позбавляє Позивача права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
Апеляційний суд при перегляді рішення суду першої інстанції у постанові вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння Позивачу невідворотної шкоди та настання негативних наслідків, для виправлення яких Позивачу буде необхідно докласти значних зусиль у випадку задоволення судом позову; також воно може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів Позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності. ТОВ "АБК "Дніпро" для здійснення господарської діяльності, основним видом якої є дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв, виробництво виноградних вин, виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів, має відповідні ліцензії, видані ДПС України. Предметом заявленого позову у цій справі, серед інших, є визнання протиправним та скасування розпоряджень ДПС України щодо анулювання ліцензій ТОВ "АБК "Дніпро". Своєчасне невжиття забезпечення цього адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішення у адміністративній справі може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача та ускладнити або зробити фактично неможливим виконання рішення суду у цій справі у майбутньому. Такі висновки обумовлені можливими негативними наслідками застосування оскаржуваних розпоряджень, якими може бути неможливість здійснення Позивачем фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на отримання прибутку, з огляду на те, що діяльність з дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв, виробництво виноградних вин, виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів, що є основним видом діяльності Позивача, можлива лише за наявності відповідної ліценції, а тому її анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою неминучі наслідки як неможливість сплати підприємством податків та загальнообов`язкових платежів за результатами господарської діяльності, позбавить підприємство можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам. Тому, з урахуванням цього суд першої інстанції, як вказав суд апеляційної інстанції, обрав спосіб забезпечення позову, який є співрозмірним до позовних вимог, які заявив Позивач у цій справі, що забезпечить у подальшому виконання рішення суду у цій адміністративній справі. Суд вважав, що обрані заходи забезпечення адміністративного позову жодним чином не порушують прав та інтересів осіб, які беруть участь у розгляді цієї адміністративної справи, та третіх осіб.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї, а також доводів сторін
У касаційній скарзі Відповідач 1 стверджує про ухвалення оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права. З урахуванням цього просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій справі.
Відповідач 1 у касаційній скарзі наполягає насамперед на тому, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав Позивача. Проте відсутні належні та допустимі підстави, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Посилаючись на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 06 грудня 2022 року у справі № 140/8745/21, від 18 лютого 2021 року у справі №420/7063/20, від 11 серпня 2021 року у справі № 380/11600/20, Відповідач 1 звернув увагу на те, що забезпечивши позов шляхом зупинення оскаржуваних розпоряджень ДПС України, суд фактично констатував протиправність оскаржуваних розпоряджень про анулювання ліцензій, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті, яке суперечить самій меті застосування статті 150 КАС України.
Наводячи висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18 та від 17 червня 2020 року у справі №380/930/20, стверджує, що певні рішення органу контролю можуть зумовлювати й негативні наслідки для господарюючого суб`єкта, проте жодним чином не утворюють підстав для вжиття заходів забезпечення позову, як і ймовірність ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав має бути доведено належними засобами доказування.
Відповідач 1 посилається й на висновки Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі №826/9263/17, стверджуючи про непропорційність та неспівмірність застосованих судом заходів забезпечення позову у цій справі.
Крім того звертає увагу на те, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень до набрання законної сили судовим рішенням за результатом розгляду позову, не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки фактично легалізує продовження діяльності позивача, щодо ліцензії якого виник спір у цій справі (постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 640/7523/22).
Вважає, що застосування таких заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті фактично вирішує спір по суті, оскільки з дати постановлення такої ухвали платник податку має право знову без жодних обмежень продовжувати здійснювати ліцензійну діяльність без наявності передбачених законом підстав (на підставі ліцензії, що є анульованою).
Доводи Позивача та судів щодо необхідності забезпечення позову, як стверджує Відповідч1, зводяться лише до того, що протягом оскарження спірних розпоряджень Позивач буде позбавлений користуватися правами виробника алкогольних напоїв та спирту коньячного. Однак, суди не враховували, що вжиття превентивних заходів контролю у відповідності до вимог чинного законодавства не ставиться у залежність від можливості здійснення відповідним суб`єктом, у даному випадку Позивачем, його господарської діяльності, яка відповідності до статті 42 Господарського кодексу України здійснюється на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових втрат. До того ж, наявність інших дійсних ліцензій у сфері виробництва підакцизних товарів не призводить до зупинки діяльності Позивача.
У зв`язку з цим вважає, що одного ж порушення прав та інтересів Позивача та певних осіб для забезпечення позову не є самостійною та недостатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. Таким чином, відсутність тотожності між здійсненням господарської діяльності і дотриманням ліцензійних умов на право виробництва алкогольних напоїв та спирту коньячного, у зв`язку з цим супутнім податковим контролем, нівелює співмірністю та обґрунтованістю вимог заявника як основних критеріїв заходів забезпечення адміністративного позову.
Вважає також безпідставними посилання судів попередніх інстанцій на факт забезпечення позову у справі №160/1140/23, адже це забезпечення стосувалось заборони прийняття розпоряджень про анулювання ліцензій за результатами виявлених у у ході фактично перевірки порушень, що зафіксовані актами від 04 січня 2023 року № 40/04-36-09-01/36710304 та від 9 січня 2023 року № 67/04-36-09-01/36710304. Наголошує, що судове рішення у справі, яким забезпечено позов у справі №160/1140/23 скасоване постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08 червня 2023 року.
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач 2 з доводами та вимогами скаржника погоджується, просить касаційну скаргу задовольнити, а судові рішення - скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказує, з посиланням на відповідні правові висновки Верховного Суду, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не оцінили доводи заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заяви щодо забезпечення позову та не встановили підстав, які б свідчили про очевидну та реальну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача оскаржуваними рішеннями та діями контролюючого органу у спірних правовідносинах.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допустили порушень норм процесуального права.
Позивач у відзиві окремо звернув увагу на те, що, незважаючи на наявність ухвали про забезпечення позову від 23 січня 2023 року у справі №160/1140/23, яка була чинною на дату винесення оскаржуваної скаржником ухвали суду, а також, обов`язковість її виконання контролюючий орган прийняв розпорядження від 04 квітня 2023 №102-р/л, №103-р/л, залишивши поза увагою пряму заборону суду вчиняти такі дії, незважаючи на імперативні приписи законодавства України, в тому числі Конституції України, щодо обов`язковості рішень суду.
Звертає Позивач увагу також на те, що, у зв`язку з прийняттям оскаржуваних розпоряджень він позбавлений права здійснювати господарську діяльність, зокрема, з виробництва коньячного спирту та алкогольних напоїв. В свою чергу, можливість здійснення Позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій, у тому, числі ліцензії на виробництва спирту коньячного та на виробництво алкогольних напоїв. При цьому, анулювання ліцензій на право виробництва спирту коньячного терміном та на право виробництва алкогольних напоїв терміном призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді простою та збитків, несплати податків до бюджету та звільнення працівників підприємства. Також, по суті, використання інших ліцензій, зокрема, на оптову торгівлю алкогольних напоїв стане фактично неможливим, у зв`язку з відсутність права на виробництво спирту коньячного та алкогольних напоїв. Наголошує, що забезпечує роботою значну кількість працівників, є сумлінним платником податків та щомісячно сплачує податки та збори. Не зважаючи на введення воєнного стану в країні, підприємство продовжує сплачувати податки та збори, тим самим поповнюючи бюджет та підтримуючи економічну стійкість держави.
Як стверджує представник Позивача, у зв`язку з прийняттям оскаржуваних розпоряджень та позбавлення права займатися діяльністю з виробництва спирту коньячного та алкогольних напоїв Позивач не зможе виконувати взяті на себе зобов`язання за договорами з такими контрагентами як ТОВ "АРІТЕЙЛ", ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Метро", ТОВ "АТБ-Маркет". Означене матиме наслідком застосування контрагентами Позивача штрафних санкцій відповідно до умов договорів. З урахуванням вищевикладеного, існує реальна загроза завдання шкоди правам Позивача, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі.
Також, як вважає представник Позивача, задоволення заяви про забезпечення позову, є співмірним з заявленими позовним вимогам. У даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (анулювання ліцензій призведе до зупинення діяльності підприємства у зв`язку з неможливість провадження господарської діяльності, а також, буде наслідком фінансових втрат підприємства та державного бюджету).
2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.