ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 359/8381/15-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/1355/2023
Провадження № 51 - 2453 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110000000378 від
12 листопада 2014 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старе Бориспільського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 366 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2022 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він, обіймаючи посаду інспектора відділення Державної автомобільної інспекції Бориспільського міського відділу ГУ МВС України в Київській області (далі - ВДАІ Бориспільського МВ), отримавши рапорти інспекторів ДПС ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що 29 грудня 2013 року на 20 км автодороги Київ-Овруч в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області водій автомобіля марки "Хонда" державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав їх вимогу про зупинку, 07 січня
2014 року о 14 годині 30 хвилин в приміщенні ВДАІ Бориспільського МВ за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. О. Кошового, 4, діючи умисно, з метою притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності, у порушення вимог статей 254, 256 КУпАП без відібрання пояснення у правопорушника та за відсутності будь-яких інших доказів вчинення адміністративного правопорушення вніс до офіційного документу - протоколу про адміністративне правопорушення
серії АГ2 № 141667 завідомо неправдиві відомості про те, що саме ОСОБА_10
29 грудня 2013 року приблизно о 12 годині 30 хвилин на 20 км автодороги Київ-Овруч вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, проте ОСОБА_10 в цей час не перебував на 20 км автодороги Київ-Овруч.
У подальшому зазначений протокол про адміністративне правопорушення було спрямовано до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за наслідками розгляду якого постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2014 року провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_10 закрито за відсутністю події адміністративного правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на незаконність виправдання ОСОБА_6 та вважає, що сукупністю належних і допустимих доказів поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого
ст. 366 ч. 1 КК України. Звертає увагу на те, що відповідно до вимог чинного законодавства службова особа має право скласти протокол про адміністративне правопорушення щодо особи та направити його до суду лише у випадку наявності достовірних даних та належних доказів, які вказують на наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Проте ОСОБА_6 не був безпосереднім учасником подій та не здійснював їх фіксування, не перевірив факти, викладені у рапортах інспекторів ДПС ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що 29 грудня 2013 року на 20 км автодороги Київ-Овруч в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області водій автомобіля марки "Хонда" державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав їх вимогу про зупинку, яка надавалась за допомогою жезла та свитка, не відібрав пояснення у правопорушника та за відсутності інших доказів умисно вніс неправдиву інформацію до протоколу про адміністративне правопорушення про вчинення зазначеного правопорушення саме ОСОБА_10 . Зазначає, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 404 ч. 3, ст. 419 КПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора та не обґрунтував підстав їх відхилення, а також безпідставно відмовив у повторному дослідженні обставин, встановлених під час кримінального провадження.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою і просив її задовольнити частково.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
(ст. 19 ч. 2 Конституції України).
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП (в редакції Закону від 24 вересня 2008 року № 586-VI) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.