Постанова
Іменем України
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 522/5404/21
провадження № 61-3200св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Астер-Фінанс",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Павельченко Ігор Віталійович, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 січня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Астер-Фінанс" до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Астер-Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Астер-Фінанс") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме:
- нежитлову будівлю, загальною площею 1004,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлову будівлю, загальною площею 852,6 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Під час розгляду справи представник позивача ТОВ "ФК "Астер-Фінанс" - адвокат Брушньовська І. І. звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 1004,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2299743751101) та нежитлову будівлю, загальною площею 852,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2299705151101);
- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (у тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 1004,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2299743751101) та нежитлової будівлі, загальною площею 852,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2299705151101).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2023 року, задоволено заяву ТОВ "ФК "Астер-Фінанс", в інтересах якого діє адвокат Брушньовська І. І., про вжиття заходів забезпечення позову.
Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 1004,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2299743751101) та нежитлову будівлю, загальною площею 852,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2299705151101).
Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (у тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 1004,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2299743751101) та нежитлової будівлі, загальною площею 852,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2299705151101).
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із наявності достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду та призвести до порушення прав позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Павельченко І. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в якій просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким залишити без задоволення заяву про забезпечення позову.
У касаційній скарзі скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.
ОСОБА_1 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосовано норми права без урахування висновків, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (провадження
№ 61-38692св18), від 04 червня 2020 року у справі № 200/12227/17 (провадження № 61-27220св18), у подібних правовідносинах щодо застосування заходів забезпечення позову.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вчинення відповідачем будь-яких дій, які б були спрямовані на відчуження або вчинення реєстраційних дій щодо належного йому нерухомого майна. Жодних доказів, які б могли свідчити про намагання ОСОБА_1 здійснити відчуження (перереєстрацію) нерухомого майна, зокрема відомості з мережі інтернет щодо продажу нерухомого майна, матеріали справи не містять. Вказане свідчить, що заява про забезпечення позову
ТОВ "ФК "Астер-Фінанс" ґрунтується виключно припущеннях, які не підтверджені доказами. Отже, відсутня співмірність між заявленими вимогами у заяві про забезпечення позову із фактичними обставинами справи та негативними наслідками, які настануть у разі задоволення їх заяви про забезпечення позову.
Позивачем у заяві про забезпечення позову жодним чином не відображено та не підтверджено належними доказами, яким чином та які саме дії, з боку якого з учасників справи можуть у майбутньому ускладнити виконання судового рішення у справі, адже із заяви про забезпечення позову неможливо встановити обсяг та міру можливих дій відповідача, які можуть в майбутньому призвести до ймовірного унеможливлення виконання судового рішення, відповідні обставини також не були встановлені і судовими рішеннями.
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу № 522/5404/21 із Приморського районного суду м. Одеси.
Справа № 522/5404/21 надійшла до Верховного Суду у травні 2023 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні.