1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 641/9467/20

провадження № 61-1854св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2021 року в складі судді Богдан М. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2023 року в складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут") про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що на підставі наказу від 21 серпня 2020 року № 125к його прийнято у групу економічної безпеки на посаду провідного фахівця до ПрАТ "Харківенергозбут".

Після прийняття на роботу йому не було надано ні плану проходження випробувального терміну, ні переліку завдань і доручень з термінами виконання, за ним не було закріплено співробітника, який би навчав його та контролював результати виконання завдань, не проведено жодної наради, також не організовано робоче місце, не надано доступу до бази даних та інших інформаційних джерел, не забезпечено засобами, предметами праці, необхідними для здійснення трудового процесу.

Про вказані порушення він написав у листах від 13 жовтня 2020 року на ім`я виконувача обов`язків генерального директора ПрАТ "Харківенергозбут" Чуркіна А. О. та начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Рожанського В. А., в яких також просив провести на підприємстві відповідну перевірку дотримання норм чинного законодавства України.

На час звернення до суду відповіді він не отримав, натомість, 21 жовтня 2020 року його повідомлено про розпорядження "Щодо підвищення ефективності роботи по стягненню визнаною судом заборгованості з побутових споживачів", в якому було зазначено, що на виконання завдань та функціональних обов`язків Положення про групу економічної безпеки зобов`язано ОСОБА_1 провести перевірку роботи Мереф`янського РРСЦ щодо повернення боргів за відпущену електричну енергію відповідно до укладених договорів за рішенням суду, вжити комплекс заходів, передбачених процедурою проведення перевірок фінансово-господарської діяльності РРСЦ, та надати звіт про результати перевірки, а у разі виявлення недоліків та порушень надати пропозиції, спрямовані на їх усунення у термін до 23 жовтня 2020 року.

З цим розпорядженням його було ознайомлено письмово, проте в журналі реєстрації розпоряджень ПрАТ "Харківенергозбут" він не мав можливості поставити свій підпис, оскільки зазначені у розпорядженні вимоги не входять до його посадових обов`язків відповідно до посадової інструкції, а також виконання цих завдань неможливе, оскільки він не мав доступу до необхідних баз даних.

З 22 по 30 жовтня 2020 року він перебував на лікарняному.

Під час виходу на роботу 02 листопада 2020 року його повідомлено, що з цього дня відповідно до наказу № 178к він звільнений. Сам наказ про звільнення він отримав поштою. Зокрема,, його звільнено у зв`язку з не проходженням випробувального терміну відповідно до пункту 11 частини першої статті 40 КЗпП України, на підставі службової записки головного фахівця - керівника групи економічної безпеки ОСОБА_3 .

Наказ про звільнення позивач вважає незаконним, оскільки в ньому не зазначено, які саме встановлені невідповідності працівника займаній посаді або які невідповідності в роботі у працівника; крім того, його не було попереджено про звільнення за три дні, а тому не може бути застосовано пункт 11 частини першої статті 40 КЗпП України.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати наказ № 178 к від 02 листопада 2020 року про його звільнення; поновити його на посаді провідного фахівця групи економічної безпеки ПрАТ "Харківенергозбут"; зобов`язати ПрАТ "Харківенергозбут" внести відповідні зміни до трудової книжки щодо анулювання наказу № 178 к від 02 листопада 2020 року та стягнути з ПрАТ "Харківенергозбут" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2020 року по 02 лютого 2021 року у розмірі 64 395,90 грн, а у подальшому з 02 лютого 2021 року у розмірі 715,51 грн за кожен календарний день вимушеного прогулу до дня ухвалення судом рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що наказ про прийняття на роботу з випробувальним терміном ОСОБА_1 не оскаржується. Встановлена керівником невідповідність займаній посаді ОСОБА_1 під час строку випробування позивачем будь-якими допустимими доказами не спростована. Разом із тим, вирішення питання про невідповідність працівника займаній посаді є правом роботодавця. Позивач належним чином та у строк, встановлений законом, попереджений про звільнення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Таким чином, відповідачем дотримано усіх умов, передбачених для звільнення, на підставі пункту 11 частини першої статті 40 КЗпП України.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

08 лютого 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у вищевказаній справі, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункт 11 частини першої статті 40 КЗпП України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 522/3864/18, від 22 липня 2020 року у справі № 826/12446/17 та від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц.

Крім того, заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У березні 2023 року ПрАТ "Харківенергозбут" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що наказом (розпорядженням) від 21 серпня 2020 року №125к від ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 25 серпня 2020 року на посаду провідного фахівця групи економічної безпеки ПрАТ "Харківенергозбут" зі строком випробовування 3 місяці (том 1, а. с. 55).

Ознайомлення з указаним наказом ОСОБА_1 не оспорюється.

Згідно зі службовими записками від 25 серпня 2020 року №13/21-1 та №11-110 за підписами головного фахівця-керівника ГЕБ ОСОБА_3 та начальника ВПЗ та ПРБ ОСОБА_4 . ОСОБА_1 відкрито доступ до бази даних АСРПБ ПрАТ "Харківенергозбут" та роз`яснено порядок роботи з цією базою (том 1, а. с. 56-57).

Відповідно до службової записки від 01 вересня 2020 року № 13/22 за підписом провідного фахівця ГЕБ ПрАТ "Харківенергозбут" ОСОБА_9 ОСОБА_1 надано робоче місце, для вивчення посадова інструкція та інша документація, яка регламентує діяльність групи економічної безпеки. Із зазначеними документами ОСОБА_1 ознайомлювався протягом тижня, жодних запитань чи уточнень не надав (том 1, а. с. 61).

У службовій записці головного фахівця- керівника ГЕБ ОСОБА_3 від 06 жовтня 2020 року № 13/26 "Щодо виконання наказу № 236ос від 01 жовтня 2020 р." зазначено, що позивач у діяльності групи, в якій працює, участі не брав (том 1, а. с. 62-64).

Відповідно до службової записки головного фахівця-керівника ГЕБ ОСОБА_3 від 06 жовтня 2020 року №13/26-1 ОСОБА_1 має недостатні знання щодо виконання роботи з економічної безпеки. Останньому запропоновано ретельніше ставитися до посадової інструкції та положення, що регулює роботу підрозділу.

ОСОБА_1 з вивченням порядку роботи не поспішав, ініціативу щодо участі у запланованих заходах групи не проявляв, на питання щодо вивчення документів відповіді не надав (том 1, а. с. 65).

Із службової записки керівника ГЕБ від 07 жовтня 2020 року №13/27-1 вбачається, що ОСОБА_1 ініціативи щодо виконання службових обов`язків не проявляв, функціональні обов`язки не виконував, протягом роботи в ПрАТ "Харківенергозбут" посилався на недостатність знань щодо економічної безпеки, від участі у заходах групи відмовлявся, у роботі засобами, наданими йому для виконання обов`язків не користувався, роботу з базою даних ігнорував.

ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді провідного фахівця групи економічної безпеки (том 1, а. с. 66).

Повідомленням від 07 жовтня 2020 року № 01-07/7573 ОСОБА_1 повідомлено про те, що він не пройшов випробувальний термін та відповідно підлягає звільненню за пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України. Таке повідомлення направлено позивачу засобами поштового зв`язку 09 жовтня 2020 року (том 1, а. с. 67).

Відповідно до службових записок від 08 жовтня 2020 року № 13/28 та № 13/29 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 08 жовтня 2020 року з 11.00 до 12.00 та з 12.45 до 17.00 з невідомих причин.

09 жовтня 2020 року головним фахівцем ОСОБА_8 та провідними інженерами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складено акт про те, що ОСОБА_1 09 жовтня 2020 року ознайомлено з повідомленням щодо не проходження випробувального терміну, від підпису якого останній відмовився (том 1, а. с. 70).

Крім того, 09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 направлено лист № 01-07/7619 з вимогою надати пояснення щодо відсутності його на робочому місці 08 жовтня 2020 року (том 1, а. с. 72).

Наказом від 02 листопада 2020 року № 178к ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з не проходженням випробувального терміну у відповідності до пункту 11 частини першої статті 40 КЗпП України (том 1, а. с. 73).

Відповідно до акту від 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 в повному обсязі оголошено наказ про його звільнення, останній відмовився від підпису наказу та отримання його копії, а також трудової книжки і повідомлення про нараховані та належні виплати при звільненні (том 1, а. с. 74).

Допитані в судовому засіданні 15 червня 2021 року свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від отримання попередження про звільнення, про що було складено акт, який ними був підписаний.

Листом від 02 листопада 2020 року № 01-07/8234 ОСОБА_1 направлено засобами поштового зв`язку повідомлення про нараховані суми при звільненні та копія наказу про звільнення (том 1, а. с. 75-77).

За висновками акту інспекційного відвідування Головного управління Держпраці у Харківській області від 24 листопада 2020 року № ХК27765/3243/АВ порушення вимог трудового законодавства про працю стосовно ОСОБА_1 не встановлено (том 1, а. с. 88-96).

Листом від 13 листопада 2020 року виконувач обов`язків генерального директора ПрАТ "Харківенергозбут" надав відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12 жовтня 2020 року щодо організації роботи на підприємстві та зазначив, що дії ПрАТ "Харківенергозбут" відповідають умовам трудового договору та трудовому законодавству (том 1, а. с. 98).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту