Постанова
Іменем України
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 444/1995/16
провадження № 61-4566св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи за первісним позовом: Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області, Червоноградське бюро технічної інвентаризації,
позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_4, Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області,
треті особи за зустрічним позовом: Головне управління Держгеокадстру у Львівській області, Відділ реєстрації Жовківської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4, поданою представницею - адвокаткою Юнко Марією Василівною, на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2021 року у складі судді Ясиновського Р. Б., додаткове рішення Жовківського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року у складі судді Ясиновського Р. Б. та постанови Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області, Червоноградське бюро технічної інвентаризації, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого на межі земельних ділянок нежитлового приміщення та приведення межі між земельними ділянками у становище, яке існувало до порушення вимог містобудівного та земельного законодавства.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,0367 га, кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснюють самочинне будівництво господарської будівлі, тобто без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту та з істотним порушенням будівельних норм і правил. Відповідачі залили фундамент та звели наполовину стіни господарської будівлі на межі та частково на земельній ділянці, яка належить йому, чим не дотримали відстані від межі його земельної ділянки та відстані між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами. Дії відповідачів не лише порушують державні будівельні норми, а і створюють небезпеку для його земельної ділянки, що може потенційно завдати йому шкоди, адже забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян, полягають у дотриманні допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель (стаття 28 Закону України "Про охорону земель").
Із урахуванням наведених обставин, ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності шляхом знесення господарської будівлі, що новозбудована на місці сараю "Б".
У червні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися із зустріним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, Рава-Руської міської ради Львівської області, треті особи: Головне управління Держгеокадстру у Львівській області, Відділ реєстрації Жовківської районної державної адміністрації, провизнання незаконним та скасування рішення міської ради та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки.
Свої вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 обґрунтовували тим, що їм на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_2, набутий в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 . У зв`язку із переходом права власності на житловий будинок до них перейшло право користування земельною ділянкою.
До площі земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_4 на підставі рішення Рава-Руської міської ради від 02 липня 2013 року № 97, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,включено частину земельної ділянки, яка належить їм. Вони не погоджували межі земельної ділянки, приватизованої ОСОБА_4, в акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки підпис від імені ОСОБА_2 є підробленим, що встановлено експертизою. Тому рішення Рава-Руської міської ради від 02 липня 2013 року № 97 та видане на його підставі свідоцтво про право власності на нерухоме майно підлягають скасуванню. Визнанню недійсним також підлягає договір дарування земельної ділянки, оскільки відчужував ОСОБА_4 незаконно набула у власність частину земельної ділянки на АДРЕСА_2, і не мала права нею розпоряджатися.
Із урахуванням наведених обставин, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Рава-Руської міської ради від 02 липня 2013 року № 97 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0367 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та передачу у власність громадянці ОСОБА_4 ;
- скасувати запис в поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 4622710400:01:005:0155;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11083992, серія та номер бланку НОМЕР_2, видане 17 жовтня 2013 року;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та посвідчений 11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Шайда С. С., реєстраційний номер 792;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184592546227, запис про реєстрацію № 6640635).
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Рава-Руської міської ради від 02 липня 2013 року № 97 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0367 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та передачу у власність громадянці ОСОБА_4 .
Скасовано запис в Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4622710400:01:005:0155.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11083992, серія та номер бланку НОМЕР_2, видане 17 жовтня 2013 року на підставі рішення ради.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та посвідчений 11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Шайда С. С., реєстраційний номер 792.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184592546227, запис про реєстрацію № 6640635).
Додатковим рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, заяву представника ОСОБА_2 - адвокатки Жогальської І.Ф. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 13 181,60 грн судових витрат, які складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 1 681,60 грн, витрат на підготовку експертного дослідження у розмірі 4 500,00 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_4, подані представником Юнко М. В., залишено без задоволення. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2021 року залишено без змін.
Задовольняючи вимоги зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням Рава-Руської міської ради від 02 липня 2013 року № 97 передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, яка включає частину площі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі рішення Рава-Руської міської ради депутатів трудящих від 14 жовтня 1976 року № 84 та рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області від 29 серпня 1996 року № 317, а тому оспорюване рішення ради не відповідає вимогам закону та порушує права позивачів за зустрічним позовом, що є підставою для визнання його незаконним скасування.
Відмовляючи у задоволенні вимог первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарська споруда (сарай) повністю знаходиться на земельній ділянці на АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 , а тому ОСОБА_1 не доведено наявність порушеного права.
Визначаючи розмір судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача за зустріним позовом, суди попередніх інстанцій виходив із складності справи, суті вимог позову, критерію реальності адвокатських послуг.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2023 року представниця ОСОБА_7, ОСОБА_4 - адвокатка Юнко М. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2021 року, додаткове рішення Жовківського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.
У касаційній скарзі заявники зазначають, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 818/2225/17.
Також, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначено, що: апеляційний суд розглянув справу за відсутності заявників та їх представниці, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частина перша статті 411 ЦПК України); апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частина третя статті 411 ЦПК України).
У червні 2023 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_4, подану представницею Юнко М. В., у якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки матеріалами справи підтверджено, що адвокатка Юнко М. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1, ОСОБА_4, подавала до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 26 січня 2023 року, що свідчить про обізнаність щодо дати розгляду справи апеляційним судом. Посилання заявників у касаційній скарзі на правові висновки, викладенні Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 22 січня 2020 року у справі № 455/856/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 27 січня 2021 року у справі № 818/2225/17 та Верховним Судом у постановах від 05 травня 2020 року у справі № 404/3048/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 454/805/13, є необґрунтованими, оскільки такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Обставини, встановлені судами
Земельні ділянки, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, є суміжними.
З матеріалів інвентаризаційної справи на будинковолодіння на АДРЕСА_1 суди встановили:
- рішенням Рава-Руської міської ради депутатів трудящих від 20 квітня 1957 року № 39 задоволено прохання громадянина ОСОБА_8 та виділено земельну ділянку для побудови житлового будинку на АДРЕСА_1, площею 600 кв. м; складено акт про відведення в натурі земельної ділянки, площею 600 кв. м, у користування громадянину ОСОБА_8 разом із закріпленими на ньому геодезичними знаками; Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації складено план забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1, який погоджено обласним відділом у справах будівництва і архітектури 26 червня 1957 року;
- 08 серпня 1957 року між відділом комунального господарства виконкому Рава-Руської міської ради та громадянином ОСОБА_8 укладено договір на безстрокове користування земельною ділянкою;
- 24 квітня 1964 року закінчений будівництвом житловий будинок введено в експлуатацію;
- ОСОБА_4 набула право власності на 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, укладеного 11 липня 2008 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та посвідченого державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори Сапелюк М.О.;
ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, укладеного 11 серпня 2014 року та посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Шайда С. С., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 25443008.
З матеріалів інвентаризаційної справи на будинковолодіння на АДРЕСА_2 суди встановили:
- рішенням виконкому Рава-Руської міської ради депутатів трудящих від 10 червня 1976 року № 50 затверджено акт закінчення капремонту і вводу в експлуатації індивідуального домоволодіння громадянина ОСОБА_5, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- рішенням виконкому Рава-Руської міської ради депутатів трудящих рішенням від 14 жовтня 1976 року № 84 закріплено за будинковолодінням на АДРЕСА_2 громадянину ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 766 кв. м, в тому числі в тимчасове користування 166 кв. м;
- на підставі рішення виконкому Рава-Руської міської ради депутатів трудящих від 28 квітня 1977 року № 59 оформлено за ОСОБА_5 право власності на будинок на АДРЕСА_2, видано свідоцтво про право особистої власності на будівлю;
- після смерті ОСОБА_5 право власності на будинковолодіння, яке складається з житлового будинку та двох сараїв, в рівних частках перейшло до дітей померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 19 квітня 1990 року державним нотаріусом Нестеровської державної нотаріальної контори Галань Г. О.;
Рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області від 29 серпня 1996 року № 317 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку на АДРЕСА_2, площею 0,0383 га, для обслуговування житлового будинку, ОСОБА_3 - земельну ділянку на АДРЕСА_2, площею 0,0383 га, для обслуговування житлового будинку.
Рішенням Рава-Руської міської ради від 09 листопада 2012 року № 13 надано дозвіл ОСОБА_4 на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,0367 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Запис про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, у Державному земельному кадастрі внесений 19 червня 2013 року, що підтверджується відомостями у поземельній книзі.
Рішенням Рава-Руської міської ради від 02 липня 2013 року № 97 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,0367 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку, площею 0,0367 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Шайда С. С.
Згідно з актом обстеження розпочатого будівництва господарської будівлі ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 від 02 вересня 2015 року комісією у складі депутатів Рава-Руської міської ради Кожушка В. Я., ОСОБА_10, ОСОБА_11 в присутності в.о. міського голови ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з виїздом на місце ( АДРЕСА_2 ) розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо можливого факту самовільного будівництва ОСОБА_2 господарської будівлі на межі земельних ділянок на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що ОСОБА_2 без дозвільних документів будує господарську будівлю (залито фундамент, зведено наполовину стіни будівлі) на АДРЕСА_2 на межі із земельною ділянкою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Згідно з висновку судової будівельно та земельно-технічної експертизи від 29 серпня 2017 року № 229/230, проведеної судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Радкевич Ю. В., при співставленні (накладенні) меж та площі земельної ділянки, що зазначена в технічній документації на земельну ділянку надану ОСОБА_1 з межами та площею по фактичному користуванні встановлено, що вони не відповідають одні одним. Невідповідність полягає у тому, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 відповідно до проведених обмірів земельна ділянка становить 0,03664 га, що на 0,6 кв. м менше наданої. Експертом зроблено висновок, що ОСОБА_2 межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - порушено.
Згідно з висновком експерта від 17 листопада 2017 року № 6/572 (судова почеркознавча експертиза проведене у кримінальному провадженні) підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Суміжні землекористувачі" акта встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, від 20 квітня 2012 року - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
Згідно з висновком експертного земельно-технічного дослідження від 08 грудня 2017 року № 24-17Д експертом при дослідженні документів встановлено, що абрис земельної ділянки та встановлення меж (5) містить змінені дані щодо конфігурації, лінійних розмірів та площі цієї ділянки, яке не підтверджено документально. На даному абрисі видно заломлення межі між ділянками в сторону ділянки ОСОБА_2 на 64 см по межі А-Б. Даного заломлення немає на схемплані земельної ділянки АДРЕСА_2, квартал № 7, власник - ОСОБА_5 (2) та на плані земельної ділянки АДРЕСА_1, власник - ОСОБА_13 (6). Таким чином, на абрисі допущено накладання межі земельної ділянки № 8 на земельну ділянку № 1 . За фактичним користуванням експертом встановлено, що межа проходить рівно (згідно з схемпланом) і заломлення не має. При накладанні схемплану земельної ділянки АДРЕСА_2 на абрис земельної ділянки та встановлення меж виявлено, що межа по лінії А-Б відхилилася в бік ділянки ОСОБА_2 та скоротилась з 15,70 м до 15,04 м, що свідчить про накладання межі сусідньої ділянки, яка належить ОСОБА_1 на ділянку ОСОБА_2 .
Правове обґрунтування
Щодо вирішення спору по суті
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 91 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.
Частиною другою статті 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).