Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 697/2653/21
провадження № 61-7634 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач-ОСОБА_1,представник позивача -адвокат Потієнко Тетяна Миколаївна,відповідач-Будинок дитячої творчості Шевченківського району міста Києва,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Будинку дитячої творчості Шевченківського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 квітня 2022 року, ухвалене суддею Євтушенко Б. В., та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В., Новікова О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до Будинку дитячої творчості Шевченківського району міста Києва (далі - Будинок дитячої творчості), у якому просила суд:
1.1. визнати наказ Будинку дитячої творчості від 08 листопада 2021 року № 103-к-тр "Про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати завідуючої організаційно-масовим відділом ОСОБА_1" (далі - спірний наказ Будинку дитячої творчості) незаконним та скасувати його;
1.2. стягнути з Будинку дитячої творчості на її користь середній заробіток за період з 08 листопада 2021 року по 28 грудня 2021 року у сумі 35 833,32 грн;
1.3. стягнути з Будинку дитячої творчості на її користь моральну шкоду у сумі 51 000,00 грн;
1.4. відшкодувати судові витрати.
2. Позовна заява мотивована тим, що 08 листопада 2021 року позивачка була ознайомлена із спірним наказом Будинку дитячої творчості, відповідно до якого її відсторонили від виконання роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до усунення причин, що зумовили відсторонення - надання документів про наявність обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - щеплення проти COVID-19), або довідки про протипоказання щодо такого щеплення.
3. ОСОБА_1 вважає, що спірний наказ Будинку дитячої творчості прийнятий всупереч вимогам Конституції України та чинного законодавства України, а дії роботодавця вважає такими, що порушують право на працю, право на отримання заробітної плати та право на збереження конфіденційної інформації щодо стану здоров`я.
4. Зокрема, обмеження конституційних прав може встановлюватись виключно законом, а стаття 12 Закону України від 06 квітня 2000 року № 1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про захист від інфекційних хвороб) не включає щеплення проти COVID-19 до профілактичних щеплень, які є обов`язковими та включені до календаря щеплень.
5. Також всупереч частині четвертій статті 12 Закону про захист від інфекційних хвороб та абзацу пʼятому частини першої статті 7 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про санітарне та епідемічне благополуччя) спірний наказ Будинку дитячої творчості не містить інформації щодо подання посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби з приводу усунення позивачки від роботи. Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Постанова КМУ про встановлення карантину) не може заміняти собою закони України.
6. Вимоги надати інформацію, передбачену спірним наказом Будинку дитячої творчості, щодо щеплення проти COVID-19 порушують право позивачки на таємницю про стан її здоровʼя.
7. Посилаючись на пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 199 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", статей46 та 235 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - КЗпП України), позивачка вимагала стягнути з відповідача зазначений розмір середнього заробітку.
8. У зв`язку з порушенням трудових прав позивачки змінився усталений спосіб її життя - вона втратила можливість займатися улюбленою справою, заробляти кошти на своє проживання, через дискримінаційні дії змінилась атмосфера у трудовому колективі. Це призвело до погіршення здоров`я позивачки та змусило її звернутися за медичною допомогою, призвело до необхідності лікування. Отже, ОСОБА_1 нанесена моральна шкода.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
10. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що роботодавець при видачі спірного наказу Будинку дитячої творчості керувався статтею 46 КЗпП України, частиною другою статті 12 Закону про захист від інфекційних хвороб, наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1306/36928 (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі міністерство - МОЗ України, а нормативний документ - Наказ МОЗ України про обовʼязкове профілактичне щеплення певних працівників) та Постановою КМУ про встановлення карантину.
11. Гостра респіраторна хвороба COVID-19 наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 25 лютого 2020 року № 521 внесена до Переліку особливо небезпечних інфекційних хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 19 липня 1995 року № 133.
12. Наказом МОЗ України про обовʼязкове профілактичне щеплення певних працівників визначений перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обовʼязковому профілактичному щепленню проти COVID-19. Позивачка підпадає під дію цього наказу.
13. У справі "Соломахін проти України" (рішення від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зробив правовий висновок, відповідно до якого обов`язкове щеплення як примусове медичне лікування означає втручання у право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи, але це втручання можна вважати виправданим з міркувань охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань. Також суд звернув увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у його постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 та від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19.
14. Вимога про обовʼязкове профілактичне щеплення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоровʼя є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, якщо втручання у них має обʼєктивні підстави та є виправданим.
15. На момент розгляду справи судом порядок відсторонення від роботи працівників через ухилення чи відмову від проходження обовʼязкового профілактичного щеплення проти COVID-19 законом не врегульований.
16. Системний аналіз частини третьої статті 27 Закону про санітарне та епідемічне благополуччя; частин шостої та сьомої статті 12 Закону про захист від інфекційних хвороб; наказу Міністерства охорони здоровʼя України від 16 вересня 2011 року № 595 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897 (в актуальній редакції далі - Наказ МОЗ України № 595); Постанови КМУ про встановлення карантину дає підстави для висновку, що за відсутності законодавчо визначеного алгоритму дій, відсторонення працівника від роботи через вищезазначену причину допускається за умов: виникнення у працівника обовʼязку отримати відповідне щеплення, про що він має бути проінформований; надання працівникові розумного строку для проходження медичного огляду та отримання щеплення чи документа щодо протипоказання; документування факту відмови лікарем; видання керівником підприємства, установи, організації наказу про відсторонення працівника від роботи із зазначенням конкретної правової і фактичної підстави (ухилення чи відмова) та строку відсторонення.
17. Відсторонення від роботи позивачки має наслідком втрату нею заробітної плати, що позбавляє її цього засобу для існування, проте це було прямим наслідком її свідомого рішення обрати саме такий шлях для себе особисто - відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист як її здоров`я, так і здоров`я інших громадян.
18. Сертифікат з приводу щеплення проти COVID-19 та інформація про таке щеплення не визначені законодавством України як медична таємниця.
19. Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, додатково пославшись ще на один аналогічний правовий висновок Верховного Суду, який підтверджує законність реалізації вимог щодо вакцинації, якщо вона спрямована на захист суспільного інтересу, викладений у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17.
20. Також апеляційний суд додатково зауважив, що можливість відсторонення від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення не протирічить висновкам ЄСПЛ. Наприклад, у серпні 2021 року ЄСПЛ відхилив запит про вжиття тимчасових заходів, поданий 672 французькими пожежниками, щодо закону, який передбачає вимогу про обов`язкове щеплення проти COVID-19 для певного переліку професій, з подальшим відстороненням від роботи у разі її недотримання (справа "Abgrall and 671 Others v. France", заява № 41950/21).
21. Крім того, у вересні 2021 року ЄСПЛ розглянув також два запити про вжиття тимчасових заходів, які подані медичними працівниками щодо їхнього обов`язкового щеплення проти COVID-19 як вимоги для продовження виконання робочих обов`язків. Згідно з правилом № 39 Регламенту ЄСПЛ медики просили застосувати тимчасові заходи та негайно зупинити впровадження відповідного закону. ЄСПЛ відхилив ці прохання, аргументуючи задоволення подібних запитів лише у тих випадках, якщо заявники можуть зіткнутися з реальним ризиком нанесення шкоди (справа "Kakaletri and Others v. Greece", заява № 43375/21; справа "Theofanopoulou and Others v. Greece", заява № 43910/21).
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
22. Відповідно до відомостей з копії трудової книжки ОСОБА_1 від 16 березня 2009 року вона прийнята з 29 серпня 2012 року на роботу завідуючою методичним відділом Будинку дитячої творчості за строковою угодою строком до 31 травня 2013 року. З 15 жовтня 2012 року ОСОБА_1 переведена на посаду завідуючою організаційно-масовим відділом Будинку дитячої творчості за строковою угодою строком до 31 травня 2013 року. 01 червня 2013 року ОСОБА_1 переведена на постійну роботу за цією посадою.
23. У своїй заяві від 08 листопада 2021 року на ім`я директора Будинку дитячої творчості ОСОБА_1 зазначила, що не надає згоду на поширення (розголошення) конфіденційної інформації про неї та про стан її здоров`я, у тому числі наявність чи відсутність щеплень, зокрема проти COVID-19, що є медичною таємницею, яка захищена законом. Отже, суди встановили, що ОСОБА_1 відмовилась надавати роботодавцю будь-яку інформацію щодо наявності у неї щеплення проти COVID-19.
24. Жодних довідок щодо наявності протипоказань до щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 не надала.
25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є працівником закладу освіти, на якого розповсюджується дія Наказу МОЗ України про обовʼязкове профілактичне щеплення певних працівників.
26. Наказом директора Будинку дитячої творчості ОСОБА_2 від 08 листопада 2021 року № 103-к-тр "Про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати завідуючої організаційно-масовим відділом ОСОБА_1" позивачка відсторонена від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до усунення причин, що зумовили відсторонення (надання документів про наявність обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання). Спірний наказ Будинку дитячої творчості спирається на статтю 46 КЗпП України, частину другу статті 12 Закону про захист від інфекційних хвороб, пункт 41-6 Постанови КМУ про встановлення карантину, Наказ МОЗ України про обов`язкове профілактичне щеплення певних працівників. Спірний наказ Будинку дитячої творчості містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення 08 листопада 2021 року та відмітку про її незгоду зі змістом цього наказу.
27. Згідно із довідкою Управління освіти Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві від 11 листопада 2021 року № 722 про доходи загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з травня 2021 року по жовтень 2021 року становить 118 382,69 грн, а середньомісячна заробітна плата - 19 730,45 грн.
28. З листа представника Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав вбачається, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо добровільності щеплення проти COVID-19 воно надіслане за належністю до Міністерства охорони здоров`я України.
29. Згідно із листом представника Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення права на працю в частині відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою отримати щеплення проти COVID-19 воно направлене за належністю до Державної служби України з питань праці. ОСОБА_1 проінформували, що дії роботодаця можна оскаржувати у судовому порядку. Також ОСОБА_1 роз`яснено, що на час відсторонення від роботи за працівником зберігається робоче місце, але не зберігається оплата праці. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб встановлюється МОЗ України. З позицією Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо обов`язковості щеплення проти COVID-19 можна ознайомитись на сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - інформація від 22 листопада 2021 року.
30. З листа начальника Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Департаменту дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України від 29 листопада 2021 року № 4/1010-21 вбачається, що відповідне звернення ОСОБА_1 надіслане за належністю до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
31. З листа першого заступника керівника Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України від 17 листопада 2021 року № 22/054719-10 вбачається, що звернення ОСОБА_1 від 09 листопада 2021 року надіслане для розгляду до Київської міської державної адміністрації.
32. У листі Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області від 03 грудня 2021 року № 4.2./3-к-6900-7900 у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 09 листопада 2021 року щодо можливого порушення законодавства про працю шляхом відсторонення від роботи, яке розглянуте на виконання доручення Державної служби України з питань праці від 26 листопада 2021 року, заявницю проінформовано, що відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи. Стаття 46 КЗпП України допускає відсторонення працівника або у випадках, передбачених у цій статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом. З огляду на вищевикладене, працівники, для яких обов`язковість профілактичного щеплення проти COVID-19 передбачена Наказом МОЗ України про обов`язкове профілактичне щеплення певних працівників, а механізм можливого відсторонення від роботи (виконання обов`язків) визначений пунктом 41-6 Постанови КМУ про встановлення карантину, мають право звернутись за захистом своїх трудових прав безпосередньо до суду у порядку, встановленому для розгляду індивідуальних трудових спорів.
33. Відповідно до листа Голови Федерації професійних спілок України від 30 листопада 2021 року № 07/198з-2 у відповідь на своє звернення від 15 листопада 2021 року стосовно порушення трудових прав ОСОБА_1 була повідомлена, що з метою розв`язання визначеної нею проблеми (стосовно щеплення проти COVID-19) на законодавчому рівні Голова Федерації професійних спілок України 19 листопада 2021 року звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу внесення до Кабінету Міністрів України та МОЗ України акта реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для вжиття заходів з метою усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.
34. У листі Голови Шевченківської районної у місті Києві організації Профспілки працівників освіти і науки України від 08 грудня 2021 року № 18-12/01 у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 09 та 17 листопада 2021 року щодо надання матеріальної допомоги у зв`язку з відстороненням від роботи вказано, зокрема, що за зверненням членів цієї профспілки Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України подала позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування Наказу МОЗ України про обов`язкове профілактичне щеплення певних працівників (судова справа № 640/31674/21).
35. Листом директора Комунального некомерційного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради" від 11 листопада 2021 року № 1719 у відповідь на лист-звернення ОСОБА_1 від 03 листопада 2021 року щодо надання довідки про відтермінування проведення щеплення проти COVID-19 її повідомлено, що їй необхідно звернутися до свого сімейного лікаря для обстеження та вирішення питання щеплення, за необхідності - консультація профільного спеціаліста. Після огляду та обстеження у сімейного лікаря, консультації профільного спеціаліста буде вирішене питання отримання довідки № 028-1/о "Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2".
36. У консультаційних висновках спеціаліста від 26 листопада 2021 року, від 08 грудня 2021 року, від 14 грудня 2021 року, від 15 грудня 2021 року, від 12 січня 2022 року викладені медичні рекомендації спеціалістів пацієнту Котелі Т. М., які не є доказами протипоказання щодо щеплення проти COVID-19 у розумінні Закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
37. У липні 2022 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
38. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2022 року після усунення недоліків касаційної скарги відкрите касаційне провадження у справі.
39. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року зупинене касаційне провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 130/3548/21.
40. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року поновлене касаційне провадження у справі.
41. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 рокусправа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із пʼяти суддів.
42. 10 квітня 2023 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В. (суддя-доповідач).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
43. З урахуванням змісту касаційної скарги ОСОБА_1 оскаржує зазначені судові рішення на підставі пункту 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (в редакції, чинній на момент вчинення відповідних процесуальних дій, далі -ЦПК України).
44. Позивачка вважає, що в Україні відсутній окремий закон, який би передбачав сам порядок (процедуру) відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення його від встановленого законодавством обовʼязкового профілактичного щеплення саме проти COVID-19. Висновок Верховного Суду щодо питання застосування існуючих норм права саме щодо COVID-19 відсутній, а з висновками судів попередніх інстанцій позивачка не згодна та вважає, що правильною є її інтерпретація існуючих правових норм, яка зводиться до незаконності її відсторонення від роботи.
45. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, яким апеляційний суд вже надав належну оцінку, або які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
(2) Позиція інших учасників справи
46. У жовтні 2022 року Будинок дитячої творчості направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення через її необґрунтованість, а оскаржувані судові рішення - без змін.
47. Стаття 395 ЦПК України встановлює вимоги до відзиву на касаційну скаргу. Зокрема, відповідно до частини четвертої цієї статті до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
48. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
49. Частина перша статті 402 ЦПК України передбачає, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України.
50. Реалізація умов частини другої статті 12 та пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України, враховуючи правила касаційного розгляду, передбачені частиною першою статті 402 ЦПК України, у контексті розгляду судом відзиву учасника справи можлива лише за умови виконання зазначеної вимоги частини четвертої статті 395 ЦПК України. Будинок дитячої творчості не надав доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
51. Оскільки відзив Будинку дитячої творчості не відповідає вимогам ЦПК України Верховний Суд не приймає такий відзив до розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
52. Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
53. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частини перша та четверта статті 43 Конституції України).
54. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права (згідно із частиною четвертою статті 10 ЦПК України). Зокрема, відповідно до частини другої статті 8 Конвенції органи державної влади не можуть втручатись у здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
55. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).
56. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (частина третя статті 82 ЦПК України). Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України.
57. Підставою касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (згідно із пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
58. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша та друга статті 400 ЦПК України).