ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 826/5933/16
касаційне провадження № К/9901/31769/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Пасічник С.С.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді - Парінов А.Б., Федотов І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санте "Медікал Фудз Продакшн" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування рішень, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Санте "Медікал Фудз Продакшн" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення фактичної перевірки та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2016 №000511.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючий орган не мав правових підстав для проведення фактичної перевірки, визначених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відтак податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами такої перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16.01.2017 у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка позивача проведена контролюючим органом відповідно до законодавства, розрахунок фінансових (штрафних) санкцій є вірним.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 04.04.2017 скасував судове рішення першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою адміністративний позов Товариства задовольнив, визнав протиправними дії Управління щодо проведення 29.10.2015 фактичної перевірки Товариства, визнав протиправним та скасував рішення ДФС України від 17.02.2016 №000511.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності повноважень у контролюючого органу призначати фактичну перевірку з огляду на положення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, неправильність, неповноту дослідження обставин справи.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуваний наказ є правомірним та обґрунтованим, оскільки контролюючим органом було дотримано положення підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що контролюючий орган було допущено до перевірки, фактично перевірка відбулась і цією перевіркою встановлені порушення, які відображені в акті перевірки та не спростовані позивачем.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу суду, посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення апеляційної інстанції просить залишити його без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.07.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв до провадження касаційну скаргу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.08.2023 призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08.08.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов до наступного висновку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Управлінням на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було видано наказ від 27.10.2015 №1198 "Про проведення фактичної перевірки" відносно ТОВ "Санте "Медікал Фудз Продакшн" (код 34575551) за адресою: вул. Анрі Барбюса, 5 А, м. Київ щодо дотримання норм законодавства з питань здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, з 29.10.2015 тривалістю 10 діб за період діяльності з 01.01.2015 по 06.11.2015.
На підставі зазначеного наказу Управлінням проведено перевірку офісу Товариства з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 06.11.2015 №26/564/21/34575551, яким встановлено порушення частини третьої статті 15 Закону №481/95-ВР.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2016 №000511, яким згідно з абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 105781,78 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок та підстави проведення фактичних перевірок визначено приписами статті 80 ПК України.
За правилами пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та при наявності певних підстав (пункт 80.2).
Водночас, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, фактична перевірка Товариства проведена на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначений вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставами для проведення фактичної перевірки.
Так, відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може бути проведена у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.