Постанова
Іменем України
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 514/1702/14-ц
провадження № 61-13385св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Арцизьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головне управління Держпраці в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 13 листопада 2019 року у складі судді Кравченко П. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 17 травня 2022 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Арцизького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головного управління Держпраці в Одеській області про встановлення факту трудових відносин,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у листопаді 2014 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила встановити наявність трудових відносин між її чоловіком ОСОБА_3 та Селянським (фермерським) господарством "Валентина" (далі - СФГ "Валентина").
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що її чоловік ОСОБА_3 працював механіком та за сумісництвом охоронцем у СФГ "Валентина" з травня 2012 року.
Того ж часу між ОСОБА_3 та керівником СФГ "Валентина" стався конфлікт в результаті якого ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження від яких він помер.
Вказаний нещасний випадок мав місце на виробництві, тому вона, як дружина померлого, має право на отримання від держави соціальних та страхових витрат, що передбачені діючим законодавством України.
Однак, оскільки між ОСОБА_3 та СФГ "Валентина" не було належним чином оформлено трудових відносин, які тривали з травня 2012 року до моменту смерті, відсутній наказ про прийом на роботу, вона не в змозі отримати соціальні та страхові виплати.
Враховуючи викладене, вважає, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з СФГ "Валентина" з травня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Тарутинський районний суд Одеської області рішенням від 13 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивачем не доведено перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з СФГ "Валентина", оскільки відсутня заява про прийняття на роботу та трудова книжка, не доведено факту роботи за правилами внутрішнього трудового розпорядку з визначенням робочого місця та докази виплати заробітної плати за трудовим договором.
Одеський апеляційний суд постановою від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 13 листопада 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з СФГ "Валентина", оскільки відсутня заява про прийняття на роботу та трудова книжка, не доведено факту роботи за правилами внутрішнього трудового розпорядку з визначенням робочого місця, та відсутні докази виплати заробітної плати за трудовим договором. Також апеляційний суд зазначив, що правовідносини між ОСОБА_3 та СФГ "Валентина" не є трудовими відносинами, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від ОСОБА_1 у грудні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 13 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 травня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що в ході судового розгляду було допитано свідків, показаннями яких підтверджено факт виконання ОСОБА_3 трудових обов`язків у СФГ "Валентина" на час настання нещасного випадку. Зазначений факт також підтверджується письмовими доказами, які наявні у матеріалах справи, а саме копією лікарського свідоцтва про смерть, протоколам допиту свідків, які витребувані в СВ Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУ НП в Одеській області з матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄДРДР № 12014160430000462 від 31 серпня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 119 КК України.
Вважаючи на формальну відсутність трудового договору між ОСОБА_3 та СФГ "Валентина" між ними існували трудові відносини протягом періоду з 01 травня 2012 року до часу смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц, від 26 травня 2020 року у справі № 160/5315/19, від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 06 березня 2019 року у справі № 802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18.
Також суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, не дослідили належним чином зібрані у справі докази, у зв`язку з чим дійшли висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області у березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, судами не встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з СФГ "Валентина", оскільки відсутня заява про прийняття на роботу, не надана трудова книжка, не доведено факту його роботи за правилами внутрішнього трудового розпорядку з визначенням робочого місця, та відсутні докази виплати йому заробітної плати за трудовим договором.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Фомічова І. О. у березні 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що правові висновки Верховного Суду, на які заявник посилається у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.
Суди попередніх інстанцій дослідили всі зібрані у справі докази та надали їм належну оцінку, у зв`язку з чим дійшли правильного висновку про недоведеність факту трудових відносин між СФГ "Валентина" та ОСОБА_3 .
Показання свідків, на які посилається позивач, не відповідали вимогам статті 90 ЦПК України, тому суди правильно зазначили, що зазначені показання не містять обґрунтованих пояснень.
Від Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у квітні 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з урахуванням фактичних обставин справи, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено наявність трудових відносин між її чоловіком та СФГ "Валентина" за спірний період у розумінні статей 21, 24 КЗпП України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 23 лютого 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Тарутинського районного суду Одеської області.
Справа № 514/1702/14-ц надійшла до Верховного Суду 10 травня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 зверталась до Головного управління Держпраці в Одеській області, однак його фахівцями не було встановлення факту працевлаштування ОСОБА_3 у СФГ "Валентина", не встановлені свідки конфлікту між керівником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на території СФГ "Валентина", відсутні будь-які пояснювальні записки свідків стосовного даного випадку на підприємстві, відсутнє пояснення директора щодо нещасного випадку з ОСОБА_3 у СФГ, відсутня інформація про місце, де стався нещасний випадок.
Згідно з повідомленням Реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції від 06 січня 2015 року, внесено запис № 1581110013000080 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи СФГ "Валентина".
ОСОБА_3 з 11 серпня 2011 року до 09 вересня 2013 року працював трактористом у ТОВ "Делени", що підтверджується довідкою ТОВ "Делени" від 11 грудня 2014 року.
Згідно з відомостями про нарахування заробітної плати СФГ "Валентина" за звітний період з жовтня 2013 року до вересня 2014 року відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_3 відсутні.
Тарутинський районний центр зайнятості на запит суду листом від 06 квітня 2015 року № 634/01-17/04 повідомив, що упродовж 2012-2014 років дані щодо працевлаштування ОСОБА_3 не надходили.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.