Постанова
Іменем України
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 177/1749/20
провадження № 61-13314св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Мельника", ОСОБА_1,
треті особи: Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Шоста криворізька державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Мельника" на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року під головуванням судді Суботіної С. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О. у справі за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Мельника", ОСОБА_1, треті особи: Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Шоста криворізька державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації права оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області, яка змінила найменування на Криворізьку центральну окружну прокуратуру Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Новопільської (у минулому Широківської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області у якому просив:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Мельника" (далі - ТОВ "Агрофірма імені Мельника");
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,8500 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527, розташованої на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, проведену за ТОВ "Агрофірма імені Мельника", зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора - КП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Прокопович Г. М., № 23447964 від 17 листопада 2017 року, з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Агрофірма імені Мельника" на вказану земельну ділянку;
- витребувати з незаконного володіння та користування ТОВ "Агрофірма імені Мельника" вказану земельну ділянку на користь держави в особі Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Прокурор 12 серпня 2021 року подав заяву про зміну підстави позову.
Прокурором, в обґрунтування позовних вимог, з урахуванням зміни підстави позову, зазначено, що на ім`я ОСОБА_3, на підставі розпорядження Криворізької районної державної адміністрації від 12 червня 1997 року за № 376, у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0485, зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 037985 від 05 квітня 1999 року, який передано вищевказаним рішенням у колективну власність КСП ім. Мічуріна, розміром 3,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Отже, ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) за життя не набула та воно не увійшло до складу спадщини, оскільки на момент прийняття розпорядження Криворізькою районною державною адміністрацією від 12 червня 1997 року за № 376, її не було серед живих та у зв`язку з її смертю припинилося членство у КСП імені Мічуріна.
ОСОБА_3 за життя була включена до списку членів КСП ім. Мічуріна, однак сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримала.
23 січня 2017 року у Шосту криворізьку державну нотаріальну контору з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, звернувся ОСОБА_2, який надав свідоцтво про смерть ОСОБА_3, у якому датою смерті останньої зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідку Широківської сільської ради від 09 грудня 2016 року № 1523 про те, що ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1, до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 та разом з нею на день смерті був зареєстрований її син - ОСОБА_2 .
Окрім того, ОСОБА_2 надав повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 на його ім`я, у якому батьками останнього зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
На підставі наданих 13 лютого 2017 року документів, державний нотаріус Шостої Криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я. В. видав ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з земельної частки (паю) розміром 3,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована у КСП ім. Мічуріна на території с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 037985.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на сформовану земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Широківської сільської ради та 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 і ТОВ "Агрофірма імені Мельника" уклали договір оренди вказаної земельної ділянки.
Однак, за результатами перевірки спадкової справи № 18/2017, державний нотаріус встановив відсутність родинних зв`язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також те, що остання до дня своєї смерті була зареєстрована одна за іншою адресою, дата смерті ОСОБА_3 є іншою, ніж у наданих ОСОБА_2 відомостях.
На підставі акта Шостої криворізької державної нотаріальної контори від 04 жовтня 2018 року скасовано нотаріальну дію, а саме видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, про що прийнято наказ про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, а у спадковому реєстрі за № 18/2017 визнано недійсним запис про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Поряд із цим, 07 березня 2019 року державний реєстратор КП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" прийняв рішення про припинення права власності на вищевказану земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер.
Після його смерті із заявою про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори звернулася його донька - ОСОБА_1 .
Прокурор вказував, що з огляду на вищенаведене вбачається, незаконність набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, а тому вказує на відсутність правових підстав нею розпоряджатися, та, як наслідок, на невідповідність укладеного в подальшому договору оренди вимогам статей 3, 4 Закону України "Про оренду землі", статті 761 ЦК України, частини восьмої статті 93 ЗК України, якими передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Договір від 14 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма імені Мельника" з порушенням вимог законодавства, оскільки його сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок набуття та реалізації прав на землю.
При цьому, спірним договором оренди порушуються інтереси держави в особі Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка є правонаступником Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та якій, у силу положень закону належить право власності на спірну земельну ділянку.
Звернення до суду з указаним позовом саме прокурором, відповідає положенням частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 4, частині четвертій статті 56 ЦПК України.
Прокуратурою неодноразово скеровувалися звернення до Широківської сільської ради з питання необхідності звернення до суду за захистом інтересів держави щодо визнання недійсним оспорюваного договору оренди земельної ділянки. Однак, упродовж розумного часу відповідні заходи не вживалися, у зв`язку з чим, беручи до уваги давність порушеного права, прокурор звернувся до суду з указаним позовом, про що не заперечувала Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, яка є правонаступником Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Криворізький районний суд Дніпропетровської області рішенням від 21 липня 2022 року позовні вимоги задовольнив.
Визнав недійсним договір оренди земельної ділянки від 14 липня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма імені Мельника" за умовами якого в оренду передавалась земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,85 га, з кадастровим номером 1221888200:04:001:0527.
Скасував державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,85 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527, розташованої на території Новопільської (у минулому Широківської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, проведену за ТОВ "Агрофірма імені Мельника" на підставі рішення державного реєстратора - Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Прокопович Г. М. № 23447964 від 17 листопада 2017 року з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Агрофірма імені Мельника" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 23447964).
Витребував з незаконного володіння та користування ТОВ "Агрофірма імені Мельника" земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 3,85 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527, розташовану на території Новопільської (у минулому Широківської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, на користь держави в особі Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3 153 грн.
Стягнув з ТОВ "Агрофірма імені Мельника" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3 153 грн.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог виходив з незаконності набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку та безпідставність укладення у подальшому договору оренди земельної ділянки, попри волю її власника, у зв`язку з чим вважав, що договір оренди земельної ділянки від 14 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма імені Мельника", підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація права КП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" за номером 23447964 від 17 листопада 2017 року (в державному реєстрі прав) оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,85 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527, розташованої на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на підставі договору оренди земельної ділянки від 14 листопада 2017 року укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма імені Мельника" - підлягає скасуванню, з одночасним припиненням речового права ТОВ "Агрофірма імені Мельника" на вказану земельну ділянку.
Також суд дійшов висновку, що невизнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 лютого 2017 року № 1-161 на ім`я ОСОБА_2 у судовому порядку та нескасування розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації від 25 вересня 2017 року № Р-476/0/56-17 про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) та передання її у власність ОСОБА_2, площею 3,8500 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527, не створює правових наслідків, оскільки, судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею.
Окрім того суд першої інстанції, встановивши незаконність набуття права користування земельною ділянкою, дійшов висновку про необхідність витребування останньої з незаконного володіння та користування ТОВ "Агрофірма імені Мельника" на користь держави в особі Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка є правонаступником Широківської сільської ради Криворізького району.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма імені Мельника" задовольнив частково.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14 листопада 2017 року укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма імені Мельника" та в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки скасував, відмовивши у задоволенні цих позовних вимог.
В решті рішення суду залишив без змін.
Приймаючи постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що витребування майна з чужого незаконного володіння є ефективним способом захисту порушених прав і в повній мірі забезпечить відновлення порушених прав позивача.
Вважав, що рішення місцевого суду в частині визнання недійсним нікчемного договору оренди земельної ділянки від 14 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма імені Мельника" та відповідно скасування державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав на земельну ділянку, підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, оскільки задоволення позову в частині витребування майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за власником цього нерухомого майна.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 14 лютого 2023 року у задоволенні заяв ТОВ "Агрофірма імені Мельника" про ухвалення додаткового рішення у справі відмовив.
Приймаючи постанову про відмову в ухваленні додаткового рішення суд апеляційної інстанції вказав на те, що підстави для перерозподілу судових витрат, зокрема судового збору, сплаченого сторонами у справі, а також у стягненні витрат на правничу допомогу, які були понесені стороною відповідача під час апеляційного перегляду справи в розумінні положень статті 141 ЦПК України відсутні, оскільки позов прокурора задоволено в повному обсязі, а відтак, витрати понесені стороною відповідача при подачі апеляційної скарги (судовий збір та витрати на правничу допомогу) покладаються на відповідача, тому заяви представника ТОВ "Агрофірма імені Мельника" Рисіна О. О. від 30 листопада 2022 року та від 05 грудня 2022 року про ухвалення додатковому задоволенню не підлягають.
Криворізький районний суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 22 лютого 2023 року заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної судовий збір у розмірі 1 135 грн.
Стягнув з ТОВ "Агрофірма імені Мельника" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1 135 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення місцевий суд зазначав, що оскільки позовні вимоги задоволено, при цьому позивач поніс витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2850 від 22 вересня 2021 року за перегляд судом апеляційної інстанції ухвали суду від 10 вересня 2021 року про закриття провадження у справі, яка була скасована, а справу повернуто до суду першої інстанції для продовження судового розгляду, тому суд вважав за необхідне стягнути з відповідачів, ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма імені Мельника" у рівних частинах на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі по 1 135 грн з кожного.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року представник ТОВ "Агрофірма імені Мельника" - директор Кириченко А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Суди не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах: від 05 серпня 2019 року у справі № 638/2304/17; від 25 червня 2020 року у справі № 904/2922/18; від 24 квітня 2020 року у справі № 522/25151/14-ц; від 20 квітня 2022 року у справі № 310/10621/18; Верховного Суду України у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-806цс16 та від 25 грудня 2013 року у справі № 6-78цс13.
Вказує, що відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладених постановах: від 07 квітня 2021 року у справі № 910/1255/20; від 21 квітня 2021 року у справі № 904/5480/19. Вказує, що зазначені позиції є сталими і знайшли своє відображення у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 920/13266/18 та постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі у справі № 910/12787/17.
Представник заявника також вказує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ту обставину, що на момент укладення договору оренди право власності на спірну земельну ділянку було зареєстроване за ОСОБА_2, як спадкоємцем ОСОБА_3, а тому сторони під час укладення договору діяли правомірно.
Аргументом касаційної скарги також є те, що суди не врахували тієї обставини, що на момент укладення договору позивач не міг бути власником спірної земельної ділянки, оскільки вона вже перебувала у приватній власності колишніх членів КСП ім. Мічуріна. Також суди проігнорували лист Новопільського сільського голови в якому йшлося про те, що сільська рада не зверталася до суду і не мала наміру звертатись стосовно питання договору оренди земельної ділянки.
Прокурор не довів допустимими та належними доказами те, що ОСОБА_3, 1910 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, 1914 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 це одна і та сама людина, і що саме вона була чи не була матір`ю ОСОБА_2 .
Крім того представник заявника посилається на те, що суд апеляційної інстанції, вказуючи на нікчемність договору оренди припустився помилки, оскільки на його думку, цей договір є оспорюваним, а отже повинен буди визнаний недійсним.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ТОВ "Агрофірма імені Мельника" в якому у задоволенні касаційної скарги просив відмовити.
Прокурор зазначає, що аргументи касаційної скарги з посиланням на неврахування судами правових висновків Верховного Суду не заслуговують на увагу, оскільки фактичні правовідносини у наведених представником заявника справах та у справі, яка є предметом касаційного перегляду різні.
Суди встановили, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, як до видачі сертифіката на право на частку (пай) від 05 квітня 1999 року так і до видачі розпорядження Криворізької РДА від 12 червня 1997 року № 376, на підставі якого було видано сертифікат. Наведене підтверджується актовим записом про смерть від 12 червня 1997 року № 1214.
ОСОБА_2 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину звернувся до нотаріальної контори в якому була зазначена інша дата смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане в подальшому було спростовано сільською радою та стало підставою здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом підробки документів.
Оскільки ОСОБА_2 за відсутності у нього дієздатності на укладення договору оренди його все ж таки його уклав, прокуратура звернулась із цим позовом.
Прокурор також вказує, що відповідно до перехідних положень ЗК України з 01 січня 2019 року землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного переходять у комунальну власність. Після смерті ОСОБА_3 з 11 липня 1996 року протягом шестимісячного строку спадщину ніхто не прийняв, а тому земельна ділянка перейшла до держави в особі органу місцевого самоврядування на території якого вона розташована.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 10 січня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував з Криворізького районного суду Дніпропетровської області справу № 177/1749/20.
07 березня 2023 року справа № 177/1749/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
До Шостої криворізької державної нотаріальної контори 23 січня 2017 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_2, який надав до нотаріальної контори, серед інших, наступні документи:
- заяву до Шостої криворізької державної нотаріальної контори від 23 січня 2017 року про прийняття після смерті матері, ОСОБА_3, 1914 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщини за законом на підставі статей 529, 549 ЦК УССР, за фактом володіння спадковим майном, а саме, сертифікатом серії ДП № 037985, виданим 05 квітня 1999 року (а. с. 232 том 3);
- свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів громадського стану Жовтневого РВК м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2000 року, відповідно до якого ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у віці 86 років в м. Кривий Ріг Жовтневого району Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації актів про смерть 11 липня 2000 року зроблено запис за № 1278 (а. с. 233 том 3);
- свідоцтво про народження, видане повторно, серії НОМЕР_3 від 15 липня 1936 року, з якого слідує, що він, ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, батьками якого записані: батько - ОСОБА_4, матір - ОСОБА_3, про що 15 липня 1936 року складено відповідний актовий запис № 375 (а. с. 237 зворотна сторона том 3);
- довідку, видану Широківською сільською радою 09 грудня 2016 року № 1523, згідно з якою ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та разом з нею на день смерті був зареєстрований син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заповіт від імені ОСОБА_3 у виконкомі Широківської сільської ради не посвідчувався (а. с. 233 зворотна сторона том 3);
- сертифікат серії ДП № 037985 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Мічуріна, розміром 3,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), складений на ім`я ОСОБА_3, на підставі рішення Криворізької районної державної адміністрації від 12 червня 1997 року № 376, який не містить підпису голови Криворізької РДА та дати його видачі (а. с. 238 том 3);
- заяву до Шостої криворізької державної нотаріальної контори від 13 лютого 2017 року про видачу на його, ОСОБА_2 ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з земельної частки (паю) розміром 3,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої у КСП ім. Мічуріна на території с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, яке він прийняв за законом на підставі статті 529 ЦК УССР, за фактом володіння спадковим майном, після смерті матері, ОСОБА_3, 1910 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 239 том 3).
На підставі наданих документів 13 лютого 2017 року державний нотаріус Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я. В., видав свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 на зазначену земельну частку (пай) розміром 3,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої у КСП ім. Мічуріна на території с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП № 037985, виданого головою Криворізької районної державної адміністрації 05 квітня 1999 року, на підставі рішення Криворізької райдержадміністрації від 12 червня 1997 року № 376, зареєстрованого 05 квітня 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0485. Вартість спадкового майна становила 17 410 грн (а. с. 240 зворотна сторона том 3).
Згідно з наказом від 04 жовтня 2018 року № 18/01-04, завідуючою Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я. В. проведено перевірку спадкової справи № 18/2017 заведеної 23 січня 2017 року щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, щодо відповідності законодавству вчиненої нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 242 том 3).
За результатами проведеної перевірки нотаріусом встановлено, що:
- згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 242, 243 том 3);
- відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_8 та батьками останнього записані: батько - ОСОБА_6 та матір - ОСОБА_7 ;
- як слідує з довідки Широківської сільської ради від 04 жовтня 2018 року № 934, ОСОБА_3 дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, до дня своєї смерті, - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з нею на день смерті ніхто не був зареєстрований, заповіти Широківською сільської радою не посвідчувалися (а. с. 245 зворотна сторона том 3).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а не ІНФОРМАЦІЯ_2, до дня смерті остання була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2, родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підтверджено.
Актом від 04 жовтня 2018 року, за результатами проведеної перевірки прийнято рішення, про скасування вчиненої нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 лютого 2017 року державним нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я. В. за реєстровим номером 1-161, про що видано наказ від 04 жовтня 2018 року № 19/01-04.
На підставі цього ж наказу від 04 жовтня 2018 року № 19/01-04 вилучено внесені записи з електронних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України щодо виданого свідоцтва про право на спадщину по спадковій справі № 18/2017.
Нотаріус на виконання вимог статті 51 Закону України "Про нотаріат" повідомив ОСОБА_2 та Криворізьку райдержадміністрацію про скасування нотаріальної дії.
Окрім того, завідувач Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я. В. 04 жовтня 2018 року звернулася до керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 із заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 358 КК України (підроблення документів чи використання підроблених документів), відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040230001779 від 20 вересня 2018 року та здійснюється досудове розслідування, яке станом на день розгляду даної цивільної справи не завершене.
Суди встановили, що на момент прийняття розпорядження Криворізькою районною державною адміністрацією від 12 червня 1997 року № 376, ОСОБА_3 вже була померлою особою, у зв`язку з чим її членство у КСП імені Мічуріна припинилося, ще до прийняття рішення Криворізької РДА про затвердження розрахунків земельного паю комісією по паюванню КСП ім. Мічуріна та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 не отримувала, про що свідчить відсутність її підпису у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП ім. Мічуріна (а. с. 8 том 2).
Суди встановили, що ОСОБА_3, у зв`язку зі смертю, не отримала сертифікат про право на земельну частку (пай), оскільки остання померла раніше дати видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Мічуріна, відповідно у неї не виникло право на земельну частку (пай) у землях КСП ім. Мічуріна, яке, відповідно, не могло увійти до складу спадщини померлої.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 28 серпня 2017 року, ще до скасування 04 жовтня 2018 року нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно з розпорядження голови районної державної адміністрації від 25 вересня 2017 року № Р-476/0/56-17, затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) та передано її у власність ОСОБА_2, площею 3,8500 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Широківської сільської ради.
На підставі зазначеного розпорядження, за ОСОБА_2 23 жовтня 2017 року, згідно з рішенням про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 37790460 від 26 жовтня 2017 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а. с. 92-94 том 1).
З відповіді голови сільської ради на запит прокурора стосовно зменшення площі земельної ділянки з 3,91 га до 3,8500 га слідує, що згідно Указу Президента "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року № 720, поділ земель колективної власності на частки проводився виходячи з загальної вартості всіх угідь та ділився порівну між всіма учасниками КСП, незалежно від їх трудової участі у підприємстві. Тобто, поділ земель відбувався за їх вартістю, оскільки саме по вартості, а не по площі всі ділянки мали бути однаковими. Виділяючи в натурі земельні паї їх власникам, на ріллі кращої якості, що мають більшу вартість за 1 га, земельні ділянки будуть мати меншу площу, ніж ті, що виділяються на менш родючих ґрунтах, вартість яких за 1 га менша. Однак, у підсумку, земельні ділянки меншої площі вартісно дорівнюють земельним ділянкам більшої площі, але гіршої якості. Площа земельної ділянки, що передбачена для передачі у власність власнику сертифіката на право на земельну частку (пай), визначена згідно зі схемою поділу земель колективної власності колишнього КСП ім. Мічуріна на земельні частки (пай) загальної площі 3,8500 га, що графічно зображено на кадастровому плані земельних ділянок (а. с. 82 том 1).
ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма імені Мельника" 14 листопада 2017 року уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,85 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0527 (а. с. 72-75, 92-94 том 1).
Відповідно до п.п. 19, 41 вказаного договору оренди (а. с. 72-75 том 1), передача земельної ділянки за договором вважається переданою "Орендодавцем" "Орендареві" з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Згідно договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,85 га з кадастровим номером 1221888200:04:001:0527, у строкове платне володіння та користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області строком на 49 років (а. с. 72 том 1).
На теперішній час указаний договір оренди є чинним, про що свідчить запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зареєстроване право оренди спірної земельної ділянки за ТОВ "Агрофірма імені Мельника" (а. с. 92-96 том 1).
28 лютого 2019 року державний реєстратор КП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вніс запис про припинення права власності ОСОБА_2, на підставі акта про скасування нотаріальної дії від 04 жовтня 2018 року, наказу від 04 жовтня 2018 № 19/01-04 Шостої криворізької державної нотаріальної контори та листа Криворізької місцевої прокуратури № 3 від 21 лютого 2019 року № 76-1184 (а. с. 93 том 1).
Згідно відомостей, які містяться в державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 18 грудня 2020 року та копії свідоцтва про смерть від 30 листопада 2018 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а. с. 111, 131 том 1).
Після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася донька останнього, відповідач у справі ОСОБА_1 (а. с.127, 130, 133-135 том ).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.