ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/272/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Київської обласної ради та Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Корсака В. А., Демидової А. М., Євсікова О. О.
від 16.01.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотеплоенерго"
до Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа"
про стягнення 6 655 263,40 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотеплоенерго" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" про стягнення 6 655 263,40 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем умов договору постачання теплової енергії № 1216 від 12.12.2016, в частині своєчасної оплати отриманої теплової енергії, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 4 199 456,04 грн, з огляду на наявність якої нараховані 597 128,13 грн 3 % річних та 1 858 679,23 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та ухвали суду апеляційної інстанції
Господарський суд Київської області рішенням від 15.06.2022 у справі № 911/272/22 позов задовольнив. Стягнув з Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотеплоенерго" 4 198 331,04 грн заборгованості, інфляційних нарахувань 1 651 997,90 грн, 557 089,48 грн 3 % річних та 96 111,28 грн судового збору.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення оплати або відсутності обов`язку щодо оплати спожитої теплової енергії.
Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою в інтересах Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" та Київської обласної ради, в якій просив рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2022 у справі № 911/272/22 скасувати в частині та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову про стягнення з відповідача 2 195 422,89 грн заборгованості, 863 643,75 грн інфляційних нарахувань, 291 419,83 грн 3% річних та 50 257,29 грн судового збору.
Прокурор зазначив, що апеляційна скарга подається в інтересах держави в особі Київської обласної ради як засновника Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа", на підставі статті 78 Господарського кодексу України, відповідно до якої орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" та Київської обласної ради на рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2022 у справі № 911/272/22 закрито.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Комунальне підприємство Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" не є суб`єктом владних повноважень, прокурор не може звертатися з позовом в інтересах держави в особі відповідача, а Комунальне підприємство Київської обласної ради "Кагарликтепломережа", у свою чергу, не позбавлене права самостійно звертатися з позовом за захистом порушених прав. Тому апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у цій справі звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі відповідача є безпідставним.
Також господарський суд апеляційної інстанції вказав, що в мотивувальній та резолютивній частинах рішення не містяться висновки суду про права та обов`язки щодо Київської обласної ради, та суд прямо не вказав про права та обов`язки цієї особи. Крім того, апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок прокурора щодо визначення Ради, як органу, який здійснює управління у спірних відносинах, оскільки право звернення засновника до господарського суду в інтересах заснованого підприємства законом не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023, у якій просив її скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статей 2, 5, 22, 23, 26 Бюджетного кодексу України, статей 6, 19 Конституції України, статей 17, 18-1, 43, 61, 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та порушення норм процесуального права, зокрема статей 53, 264 Господарського процесуального кодексу України.
За твердженням прокурора, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" є органом, що уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
Учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає касаційному перегляду судового рішення.
Для вирішення питання права прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі комунального підприємства, ухвалою від 07.03.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зупинив касаційне провадження у справі № 911/272/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Київської обласної ради та Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 911/272/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.
Ухвалою від 24.07.2023 касаційне провадження у справі № 911/272/22 поновлено.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною третьою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.