ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/2365/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Воскобойник М. Т.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ващенко Т. М.
від 04.10.2022 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сулім В. В., Коротун О. М., Майданевич А. Г.
від 22.03.2023
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок"
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/1955 від 01.08.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/2365/22 у зв`язку із відпусткою судді Вронської Г. О. та запланованою відпусткою судді Кондратової І. Д.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.08.2023 для розгляду справи № 910/2365/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Кролевець О. А., Студенець В. І.
Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.07.2023 оголошувалась перерва до 08.08.2023.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів, оформлених протоколом від 12.11.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані:
- відсутністю кворуму на зборах, оскільки від акціонера - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", якому належать 52,4896% акцій відповідача, присутньою на зборах була неповноважна особа, яку не мали допустити до участі в цих зборах;
- невиконанням рішення суду у справі № 910/11906/20, яким заборонено приймати рішення з усіх питань, що стосуються участі товариства в управлінні іншими юридичними особами (в тому числі, але не обмежуючись, щодо кадрових питань призначення членів органів таких юридичних осіб ), в яких товариство є учасником (акціонером), та уповноваження представників товариства на участь у загальних зборах учасників (акціонерів) таких юридичних осіб з визначенням (затвердженням) відповідних завдань на голосування на таких загальних зборах учасників (акціонерів), а також уповноваження виконавчого органу товариства на видачу довіреності на участь у відповідних загальних зборах учасників (акціонерів) третім особам та визначення (затвердження) відповідних завдань на голосування до таких довіреностей, суд зазначає наступне.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_1 є власником 300 простих бездокументарних іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок", що становить 0,0056% від статутного капіталу, що підтверджується випискою №03/02/01 про стан рахунку в цінних паперах на 03.02.2020.
12.11.2021 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок", до порядку денного яких було включено такі питання:
1) обрання лічильної комісії для підрахунків голосів під час голосувань з питань порядку денного зборів;
2) затвердження порядку та способу засвідчення бюлетенів для голосування;
3) затвердження рішення наглядової ради товариства про голову, секретаря ведучого зборів;
4) затвердження регламенту зборів;
5) звіти наглядової ради товариства за 2019 і 2020 роки та затвердження заходів за результатами їх розгляду;
6) звіти генерального директора товариства за 2019 і 2020 роки та затвердження заходів за результатами їх розгляду;
7) звіти ревізійної комісії товариства за 2019 і 2020 роки та затвердження заходів за результатами їх розгляду;
8) прийняття рішення за результатами розгляду звітів наглядової ради, генерального директора та ревізійної комісії товариства;
9) розгляд висновків зовнішнього аудиту за 2019 і 2020 роки та затвердження заходів за результатами їх розгляду;
10) затвердження річних звітів товариства за 2019 і 2020 року;
11) порядок розподілу прибутку, отриманого товариством за результатами діяльності у 2019 і 2020 роках;
12) збільшення статутного капіталу товариства;
13) прийняття рішення про емісію акцій товариства;
14) визначення повноважного органу товариства, якому надаються повноваження для вчинення дій (за переліком), пов`язаних з емісією акцій;
15) визначення повноважної особи товариства (для вчинення дій за переліком);
16) попереднє схвалення значних правочинів.
На вказаних зборах були присутні акціонери, які володіють 100% акцій товариства. За результатами зборів було прийнято рішення по питанням 1-4 порядку денного, заслухано та затверджено звіти по питанням 5-10 порядку денного, по питанню 11 порядку денного вирішено прибуток товариства за 2019 та 2020 роки залишити нерозподіленим, по питанням 12-16 рішення не були прийняті.
Зазначені рішення загальних зборів оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" від 12.11.2021.
На загальних зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" 12.11.2021 від акціонера - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", приймав участь виконуючий обов`язки генерального директора товариства Воскобойник М.Т.
На підтвердження своїх повноважень діяти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" Воскобойником М.Т. надано: нотаріально засвідчену копію статуту товариства, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію наказу від 03.11.2021 про призначення його виконуючим обов`язки генерального директора, копію трудового договору, укладеного між товариством та Воскобойником М.Т. 01.09.2020, копії ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08. 2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 910/11906/20.
Підпунктом 14 пункту 9.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", затвердженого загальними зборами товариства 15.11.2019, передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить прийняття рішень з усіх питань, що стосуються участі товариства в управлінні іншими юридичними особами (в тому числі, але не обмежуючись, щодо кадрових питань та питань призначення членів органів таких юридичних осіб), в яких товариство є учасником (акціонером), та уповноваження представників товариства на участь в загальних зборах учасників (акціонерів) таких юридичних осіб з визначенням (затвердженням) відповідних завдань на голосування на таких загальних зборах учасників (акціонерів), а також уповноваження виконавчого органу товариства на видачу довіреностей на участь у відповідних загальних зборах учасників (акціонерів) третім особам та визначення (затвердження) відповідних завдань на голосування до таких довіреностей.
Пунктом 9.22 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" визначено, що рішення загальних зборів учасників товариства приймаються відкритим голосуванням. Рішення з питань, передбачених підпунктами 2, 3 та 12 пункту 9.5 цього статуту, приймаються частинами голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників товариства з питань, передбачених підпунктами 4, 5, 8, 9 та 13 пункту 9.5 цього статуту, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників товариства з усіх інших питань приймаються більшістю голосів учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі №910/11906/20 визнано недійсними підпункт 14 пункту 9.5 та пункт 9.22 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" від 15.11.2019.; скасовано державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" (реєстраційна дія "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи №10691050014003057 від 07.12.19.) в частині підпункту 14 пункту 9.5 та пункту 9.22 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" від 15.11.2019.
Особою, повноважною представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", відповідно до установчих документів та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є генеральний директор товариства Соколовська І.В..
Відповідно до наказу від 03.11.2021, у зв`язку із відпусткою генерального директора Соколовської І.В. тривалістю 10 календарних днів з 10.11.2021, виконання обов`язків генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" покладено на юриста Воскобойника М.Т.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі № 910/2365/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- позивач не обґрунтував, яким чином рішення позачергових зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок", оформлене протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" від 12.11.2021 порушує його права чи інтереси;
- аргументи позивача щодо необхідності видачі Воскобойнику М.Т. довіреності на участь у загальних зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" є необґрунтованими, оскільки останній не є представником акціонера, а є посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", а саме його виконавчим органом, який відповідно до установчих документів товариства діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" без довіреності;
- наданий позивачем протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" від 17.11.2021, на яких учасники товариства вирішили не приймати рішення з питання участі товариства, як акціонера Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" у позачергових загальних зборах 12.11.2021, не приймається до уваги, оскільки дане рішення ухвалено 17.11.2021, тобто вже після позачергових загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" 12.11.2021;
- щодо заборон встановлених судовим рішенням у справі № 910/11906/20 суди встановили, що матеріали справи не містять доказів прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" рішень з питань, що стосуються участі товариства в управлінні іншими юридичними особами (в тому числі, але не обмежуючись, щодо кадрових питань призначення членів органів таких юридичних осіб ), в яких товариство є учасником (акціонером), та уповноваження представників товариства на участь у загальних зборах учасників (акціонерів) таких юридичних осіб з визначенням (затвердженням) відповідних завдань на голосування на таких загальних зборах учасників (акціонерів), а також уповноваження виконавчого органу товариства на видачу довіреності на участь у відповідних загальних зборах учасників (акціонерів) третім особам та визначення (затвердження) відповідних завдань на голосування відповідно до таких довіреностей.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначив пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували частини 1, 2 статті 41 Закону України "Про акціонерні товариства", правові висновки щодо застосування яких викладені у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 927/524/17,від 18.04.2018 у справі № 917/1375/16, від 02.05.2018 у справі № 918/373/17 та від 11.02.2020 у справі № 914/484/18;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частин 12, 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою і додаткової відповідальністю" з приводу призначення та уповноваження виконуючого обов`язків генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю на участь у загальних зборах акціонерного товариства;
- суди не надали належної правової оцінки доказу у справі, зокрема, ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 910/11906/20, і не взяли до уваги приписи частини 1 статті 144, статей 232 та 326 Господарського процесуального кодексу України.
Приватне акціонерне товариство "Промзв`язок" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у її задоволенні.
ОСОБА_1 подано пояснення щодо відзиву Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок".
5. Позиція Верховного Суду
За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.
У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).
У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.
При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:
- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);
- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови);
- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);
- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).