ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/1059/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український мак"
на ухвалу Господарського суду Волинської області
(суддя - Якушева І.О.)
від 30.03.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 09.05.2023
у справі № 903/1059/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український мак"
до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка
про стягнення 185 356, 80 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український мак" (далі - ТОВ "Український мак") звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (далі - ПОСП ім. Івана Франка) 185 356,80 грн заборгованості за товар, переданий на підставі договору купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019.
1.2. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.03.2023 позовну заяву ТОВ "Український мак" залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява від 29.12.2022 була надіслана на електронну адресу суду та не була скріплена електронним цифровим підписом, а тому суд дійшов висновку про те, що вона не підписана представником позивача адвокатом Манзар Т.В.
1.3. Від представника Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка надійшла заява, у якій представник відповідача на підставі частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України просить винести додаткове рішення та стягнути з ТОВ "Український мак" на користь ПОСП ім. Івана Франка витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.03.2023 у справі №903/1059/22 заяву представника Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка адвоката - Овчарука А.О. про винесення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український мак" на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка 9 000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
2.2. Задовольняючи заяву місцевий господарський суд виходив з того, що позовна заява ТОВ "Український мак" залишена судом без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача, тобто таких дій, які не ґрунтуються на приписах частини восьмої статті 6, частини восьмої статті 42, частини четвертої статті 60, частини п`ятої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, статей 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", пункту 12.10 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41.
При цьому, місцевий господарський суд встановив, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн є обґрунтованими, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі №903/1059/22 ухвалу Господарського суду Волинської області від 30.03.2023 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відшкодування компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи та понесених відповідачем, внаслідок необґрунтованих дій позивача в порядку частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява в порушення норм процесуального права була надіслана на електронну адресу суду без вчинення електронного цифрового підпису, і яку не можна вважати такою, що підписана повноважним представником позивача.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.03.2023 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі №903/1059/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український мак" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ТОВ "Український мак":
- суди попередніх інстанцій прийняли рішення з порушенням норм процесуального права: неподання відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило позивачу належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності; заявником не надано суду пояснень, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, чи діяв відповідач добросовісно, чи пред`явив необґрунтований позов, чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору тощо.
Також скаржник зазначив, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.01.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду. Тобто позивач діяв добросовісно, у зв`язку з чим він не вчинив необґрунтованих дій, які передбачені частиною п`ятою статті 130 Господарського процесуального кодексу України, які б давали суду підстави для стягнення витрат на правничу допомогу.
3.3. До Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ПОСП ім. Івана Франка, в якому останній зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви про винесення ухвали, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Крім того підприємство у відзиві на підставі частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, понесених в суді касаційної інстанції.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.3. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.4. Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.5. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
4.6. Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
4.7. Статтею 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі залишення позову без розгляду.
Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.