ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 460/25721/22
адміністративне провадження № К/990/14039/23, К/990/13716/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бучик А.Ю., судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Лупу Ю.Д.,
позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи Туровича Б.М., Морозової К.Б.,
представника відповідача Парчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах малолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
до Рівненської міської ради,
третя особа Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради,
про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційними скаргами: Рівненської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Обрізко І.М., Іщук Л.П., Шинкар Т.І. від 22 березня 2023 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2022 року ОСОБА_2 в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах малолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (далі - позивачі) звернулися до суду із позовом до Рівненської міської ради (далі - Рівненська МР, відповідач), третя особа - Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління освіти, третя особа), в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської МР "Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи (ЗОШ) І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР" від 8 липня 2022 року № 2124.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що спірне рішення Рівненської МР порушує право їхніх дітей на початкову освіту, зокрема на доступність її отримання у закладі, максимально наближеному до місця проживання, а також на безоплатність середньої освіти, рівність умов її отримання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у задоволені позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено і позивачами не заперечується належне оприлюднення проєкту спірного у справі рішення, його розгляд постійними комісіями ради та ухвалення цього рішення на пленарному засіданні більшістю голосів.
5. При цьому суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження позивачів про те, що спірне рішення прийнято без урахування думки батьків, як членів територіальної громади, з огляду на те, що в силу вимог статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", громадське обговорення проєкту відповідного рішення засновника, як обов`язкова умова реорганізації і ліквідації закладів загальної середньої освіти, вимагається лише для сільської місцевості. Суд також встановив, що серед батьків та учнів проводилися роз`яснення стосовно майбутньої реорганізації, досліджувалася думка зацікавлених осіб з цього приводу, проте незгода окремих жителів громади з відповідним рішенням не може свідчити про його незаконність.
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що профільна комісія з питань науки, освіти, культури, туризму, духовного відродження, молоді, спорту, зв`язків з громадськими об`єднаннями, засобами масової інформації, захисту прав людини, законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності та етики Рівненської МР розглянула проєкт рішення "Про реорганізацію Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР". Однак, проєкт не отримав необхідної кількості голосів на підтримку, тому вважався таким, що виноситься на розгляд сесії ради. У подальшому такий проєкт рішення був уже переданий на розгляд іншої постійної комісії, а саме - комісії з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю Рівненської МР, яка його і підтримала. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, громадські обговорення проєкту спірного рішення є обов`язковими з огляду на зміст питання, яке вирішується у цьому рішення, а саме - права дітей на освіту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Рівненська МР та Управління освіти звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду, в яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. У касаційних скаргах скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також помилково застосував положення Закону України "Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 року № 651-XIV, який втратив чинність, у зв`язку із чим дійшов хибних висновків про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення.
10. Рівненська МР у касаційній скарзі також наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 290/791/16-а, де Суд у аналогічних правовідносинах встановив відсутність вчинених суб`єктом владних повноважень процедурних порушень при прийнятті рішення про реорганізацію та, зокрема, вказав, що норма, яка передбачала наявність обов`язкової згоди територіальної громади на вчинення реорганізації і ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів втратила чинність.
11. Крім того, Управління освіти вказало, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки та необґрунтовано не взято до уваги доводи третьої особи про відсутність підстав для застосування Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 3 листопада 2010 року № 996 (далі - Постанова № 996). Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що сфера дії цієї Постанови не охоплює діяльність відповідача, як органу місцевого самоврядування; пункт 5 Постанови № 996 лише рекомендує, а не зобов`язує органи місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим Положенням. На думку скаржника, такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, що міститься у постанові від 27 січня 2023 року у справі № 300/5730/21, в якій, поміж іншим, зазначається про необхідність дотримання відповідачем процесу проведення громадських слухань перед прийняттям оспорюваного рішення.
12. Від Управління освіти надійшов відзив на касаційну скаргу Рівненської МР, в якій третя особа підтримує доводи касаційної скарги відповідача, зазначаючи що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема застосовано норми Закону України "Про загальну середню освіту", що втратив чинність; просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
13. Від інших учасників справи відзиву на касаційні скарги Рівненської МР та Управління освіти не надходили, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. При цьому відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень з ідентифікаторами № 0102938144513, № 0102938144505, № 0102938144530, № 0102938144521, № 0102938188740, № 0102937988580, № 0102938188782 ухвали Верховного Суду від 9 травня 2023 року та від 27 червня 2023 року про відкриття касаційного провадження у справі № 460/25721/22 позивачі отримали 3, 11 та 14 липня 2023 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Касаційні скарги подано до Верховного Суду 18 та 19 квітня 2023 року.
15. Ухвалами Верховного Суду від 9 травня 2023 року та від 27 червня 2023 року відкрито касаційні провадження у справі № 460/25721/22, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційні скарги Рівненської МР та Управління освіти.
16. Ухвалою Верховного Суду від 6 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління освіти про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року до закінчення розгляду справи у касаційному порядку та призначено розгляд цієї справи у відкритому судовому засіданні на 8 серпня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_5 є батьками малолітніх дітей, які навчалися у Рівненській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР або ж повинні при досягненні шкільного віку бути зараховані до 1 класу цього навчального закладу відповідно до закріпленої за закладом середньої освіти території обслуговування.
18. 31 травня 2022 року на сайті Рівненської МР було опубліковано проєкт рішення "Про реорганізацію Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР", в якому зазначалось про приєднання Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР (код ЄДРПОУ 22561762) до Рівненського академічного ліцею "Престиж" імені Лілії Котовської Рівненської МР (код ЄДРПОУ 33408716).
19. Судами попередніх інстанцій з витягу з протоколу засідання постійної комісії з питань науки, освіти, культури, туризму, духовного відродження, молоді, спорту, зв`язків з громадськими об`єднаннями, засобами масової інформації, захисту прав людини, законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності та етики Рівненської МР від 14 червня 2022 року № 44 встановлено, що профільна комісія розглянула проєкт рішення "Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської міської ради". За результатами розгляду проєкт не отримав необхідної кількості голосів на підтримку, тому вважався таким, що виноситься на розгляд сесії міськради.
20. Витягом з Протоколу засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю Рівненської МР від 30 червня 2022 № 59 підтверджується, що за результатами голосування членів постійної комісії (за - 5, проти - 0, утрималися - 1) ухвалено підтримати проєкт рішення "Про реорганізацію Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР".
21. 8 липня 2022 року Рівненська МР прийняла рішення "Про реорганізацію Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР" № 2124, яким з метою оптимізації мережі закладів освіти Рівненської територіальної громади, зокрема, вирішила:
1) реорганізувати Рівненську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР (код ЄДРПОУ 22561762) шляхом приєднання до Рівненського академічного ліцею "Престиж" імені Лілії Котовської Рівненської МР (код ЄДРПОУ 33408716);
2) вважати Рівненський академічний ліцей "Престиж" імені Лілії Котовської Рівненської МР правонаступником майна, прав та обов`язків Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
23. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
25. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційних скаргах доводи скаржників є обґрунтованими з огляду на наступне.
27. У касаційних скарзі скаржники вказують на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положення статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", внаслідок чого, на думку скаржників, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків про необхідність застосування до спірних правовідносин Постанови № 996.
28. Скаржники також вказують про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 30 листопада 2021 року у справі № 290/791/16-а та від 27 січня 2023 року у справі № 300/5730/21.
29. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючись правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
30. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
32. Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
33. Стаття 52 Конституції України визначає, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
34. Статтею 53 Конституції України передбачено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
35. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 4 березня 2004 року № 5-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті конституційного подання положення частини третьої статті 53 Конституції України "держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах" у контексті частин першої, другої, четвертої зазначеної статті необхідно розуміти так:
- доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права;
- безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України.
36. У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
37. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
38. Крім того, відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.
39. Забезпечення якнайкращих інтересів дитини є одним із базових міжнародних принципів, який закріплений, зокрема, у статті 24 Хартії основних прав Європейського Союзу. Зміст цього принципу полягає у тому, що при здійсненні будь-яких дій по відношенню до дітей, як з боку органів державної влади, так і з боку приватних установ, вищі інтереси дитини повинні розглядатися як пріоритетні.
40. Верховний Суд неодноразово наголошував на пріоритетності положень зазначених міжнародних актів, зокрема у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17(2-а/337/236/2017), від 25 квітня 2019 року у справі № 226/1056/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 815/1729/16, від 25 березня 2020 року у справі № 387/168/17(2-а/387/8/17) та від 26 травня 2020 року у справі №303/5848/16-а.
41. Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.
42. Згідно зі статтями 5 та 8 Закону України "Про охорону дитинства" місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших, передбачених законодавством, умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей; організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям"; можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів; вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім`ям з дітьми відповідно до законодавства; контроль за дотриманням в ігрових залах, комп`ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей; вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.
43. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України "Про повну загальну середню освіту" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти.
Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти.
44. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про повну загальну середню освіту" доступність повної загальної середньої освіти - сукупність умов, що сприяють задоволенню освітніх потреб осіб та забезпечують кожній особі можливість здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів, у тому числі наявність достатньої кількості закладів освіти, що забезпечують безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, відсутність дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною, надання учням підтримки в освітньому процесі.
45. Зі змісту вищенаведених правових норм убачається, що обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні в межах визначених законом повноважень умов для комфортного та безпечного життя дитини, отримання освіти, соціального захисту, всебічного розвитку тощо. Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.
46. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 822/3692/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 442/8337/17, від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 1 червня 2021 року у справі № 0440/6514/18 та від 14 лютого 2023 року у справі № 580/1374/22.
47. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що спірне рішення Рівненської МР "Про реорганізацію Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР" від 8 липня 2022 року № 2124 прийнято з метою оптимізації мережі закладів освіти Рівненської територіальної громади.
48. Як встановлено судами і не є спірним у справі, підставою прийняття цього рішення стала обставина того, що мережа Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР не є оптимальною з огляду на те, що середня наповнюваність учнів у 5-11 класах цієї школи становить 23,8, у той час, як розрахункова наповнюваність розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами - 27,5.
Крім того, Управлінням освіти проаналізовано реєстр обліку дітей шкільного віку закладів освіти Рівненської міської територіальної громади i з`ясовано, що 592 дитини, які проживають на території обслуговування Рівненської ЗОШ № 4, навчаються в інших закладах загальної середньої освіти, зокрема: в ЗОШ № 18 - 122 дитини; ЗОШ № 9-95 дітей; СпШ № 15 - 58 дітей; НВК № 2 - 48 дітей; НВК№ 12 - 45 дітей: ЗОШ № 10 - 40 дітей тощо.
49. Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що впродовж останніх років Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР набирала один десятий клас, що унеможливлювало перепрофілювання такої школи в ліцей, оскільки однією з вимог до освітньої діяльності ліцею є функціонування не менше двох 10-12 класів за трьома профілями навчання.
50. Відповідно до пояснювальної записки до проєкту спірного рішення Рівненської МР від 8 липня 2022 року № 2124. злиття двох закладів освіти передбачає, що:
- учні 2-11 класів ЗОШ № 4 продовжуватимуть навчання у приміщенні ЗОШ № 4;
- педагогічні та технічні працівники ЗОШ № 4 залишаються працювати на своїх місцях зі своїми учнями;
- батьки майбутніх першокласників за бажанням або залежно від місця проживання можуть обирати заклади, які знаходяться в межах пішохідної доступності.
51. Надаючи правову оцінку підставам та обґрунтуванню проведення реорганізації ЗОШ № 4 Рівненської МР шляхом приєднання до Рівненського академічного ліцею "Престиж" імені Лілії Котовської Рівненської МР, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що внаслідок прийняття спірного рішення право учнів Рівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської МР на освіту було обмежено.
Також суд першої інстанції вказав, що спірне рішення Рівненської МР від 8 липня 2022 року № 2124 відповідає принципу пропорційності, який є складовою принципу верховенства права, та включає три елементи: адекватність (міра адекватна для досягнення завчасно встановленої цілі, якщо бажаний результат може бути досягнуто тільки за умови звертання до цієї міри); необхідність (міра є законною з найменш можливими обмеженнями при умові досягнення легітимної цілі); пропорційність як сувора вимога (серйозність втручання та серйозність причин, які виправдовують це втручання, повинні бути пропорційними одна до іншої).