1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 812/1041/17

касаційне провадження № К/9901/4949/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2017 (суддя - Секірська А.Г.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (головуючий суддя - Шишов О.О., судді - Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 16.05.2017 №0006901301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 44425,13 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки він не повинен сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками відповідно до статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII (далі - Закон №1669-VII), яким передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Відповідач у запереченнях вказує на відповідність прийнятого ним рішення вимогам податкового законодавства, посилаючись на обов`язок позивача сплачувати орендну плату за землю відповідно до статті 20 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-ХІV (далі - Закон № 161-ХІV).

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 01.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 16.05.2017 №0006901301.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень Закону №1669-VII достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб`єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016, і наявність сертифікату Торгово-промислової палати в даному випадку не вимагається.

Суди дійшли висновку, що оскільки на момент виникнення податкового боргу та прийняття Управлінням спірних рішень позивач і орендована ним земельна ділянка знаходилися на території, на якій, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р здійснювалася антитерористична операція, позивач в силу вимог статті 6 Закону №1669-VII був звільнений від плати за її використання до внесення змін до вказаної норми Закону, до 08.06.2016.

Управління, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на невірне застосування та порушення судами норм матеріального права, зокрема статті 20 Закону № 161-ХІV та наполягає на тому, що позивач повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку відповідно до умов договору оренди, а положення Закону №1669-VII не можуть розповсюджуватися на платника позивача, оскільки в нього відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.08.2023 призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08.08.2023.

Відповідачем 30.08.2021 заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС України відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, від 30.09.2020 №893 та наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529.

Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Головне управління ДФС у Луганській області (ЄДРПОУ 39591445) на його правонаступника Головне управління ДПС у Луганській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44082150).

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець 18.08.1992 Сєвєродонецькою міською радою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.07.2017 за №1002862344.

На підставі рішення Сєвєродонецької міської ради від 28.12.2006 №612 між позивачем (орендарем) та Сєвєродонецькою міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі 19.01.2007 №040741900041 (державна реєстрація від 26.01.2007 за №040741900041), предметом якого є надання в строкове платне користування земельну ділянку - землі комерційного використання (під будівництво прибудови з окремим входом та вітрини до магазину), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 35, квартал 29-б. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0343 га, нормативна грошова оцінка якої становить 100207,45 грн (після завершення будівництва). Коефіцієнт орендної плати за землю - 2,7 %

За умовами договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20041,49 грн (на період будівництва), 100207,45 грн (після завершення будівництва). Договір укладено на 25 років, строком по 18.01.2032 включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 200,41 грн на рік на період будівництва та 2705,60 грн на рік після завершення будівництва. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

29.05.2008 між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору оренди землі, якою сторони внесли зміни в пункти 5, 9, 11 договору оренди землі, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 103033,77 грн.

23.10.2008 між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору оренди землі, якою сторони внесли зміни в пункти 5, 9, 11 договору оренди землі, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: на період реконструкції 20607,44 грн, після завершення реконструкції 103033,77 грн.

26.05.2009 між сторонами укладена додаткова угода №3 до договору оренди землі, якою сторони внесли зміни в пункти 5, 9, 11 договору оренди землі, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: на період будівництва 23739,03 грн, після завершення реконструкції 118695,15 грн.

Позивачем до контролюючого органу подано податкову звітність з плати за землю: звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 17.02.2014 №1400005599; уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 25.03.2016 №1600008754; звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 14.02.2015 №1500007151; уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 25.03.2016 №1600008753; звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 12.02.2016 №1600006453; уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 26.02.2016 №1600031410.

Відповідно до уточненої податкової звітності з плати за землю позивачем як платником орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності визначено податкове зобов`язання щодо орендної плати за землю: на 2014 рік в загальній сумі 3770,19 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - по 314,18 грн, грудень - 314,21 грн; на 2015 рік в загальній сумі 4708,96 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень - листопад - по 392,41 грн, грудень - 392,45 грн; на 2016 рік в загальній сумі 6747,94 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень - 562,31 грн, лютий - грудень - 562,33 грн.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 13.01.2017 повідомила, що коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

За умовами договору річна сума орендної плати за землю складає: за 2014 рік - 3770,19 грн; за 2015 рік - 4708,96 грн; за 2016 рік - 6747,94 грн.

Задекларований позивачем в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 25.03.2016 №1600008754, за 2015 рік від 25.03.2016 №1600008753, за 2016 рік від 26.12.2016 №1600031410 річний розмір орендної плати за землю відповідає умовам договору оренди землі та положенням підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності позивача за 2014, 2015, 2016 роки, за результатами якої складений акт від 25.04.2017 за № 474/12-32-13-01/2382511674 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 288.1 та 288.5 статті 288 ПК України, що призвело до заниження орендної плати за землю на суму 35540,10 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 №0006901301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 44425,13 грн.


................
Перейти до повного тексту