ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 640/18512/20
адміністративне провадження № К/9901/41892/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №640/18512/20
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021, ухвалене судом у складі головуючого судді Пащенка К.С.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо неподання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення пенсії за вислугу років;
зобов`язати МВС України подати необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області для призначення пенсії за вислугу років з врахуванням вислуги 25 років 08 місяців 26 днів.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021, відмовлено в задоволенні позову.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
4. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ та 06.11.2015 відповідно до наказу ГУ МВС України у Луганській області № 402 о/с був звільнений зі служби.
6. ОСОБА_1 звернувся до Департаменту персоналу МВС України із заявою, в якій просив підготувати та направити до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України документи для призначення йому пенсії за вислугу років
7. Листом від 09.07.2020 № С-10725/22 Департамент персоналу МВС України повідомив ОСОБА_1, що його календарна вислуга на день звільнення становить 18 років 02 місяці 25 днів, що не дає йому права на пенсію за вислугою років. У зв`язку з цим, Департамент персоналу МВС України зазначив про відсутність правових підстав для підготовки та надсилання подання про призначення пенсії за вислугу років до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України.
8. 14.07.2020 представник ОСОБА_1 звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про вислугу років ОСОБА_1 станом на день звільнення (06.11.2015) та надати інформацію про те чи подавалося подання про призначення пенсії ОСОБА_1 .
9. 27.07.2020 листом № ВД5/152 ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Луганській області повідомила представнику ОСОБА_1, що наказом ГУ МВС від 06.11.2015 №402 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ (далі - ОВС) з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 18 років 02 місяці 25 днів. Також в листі було зазначено, що вислуга позивача в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) становить 07 років 06 місяців 01 день. Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Луганській області акцентувала увагу на тому, що зазначеної вислуги у календарному обчисленні недостатньо для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
10 Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що в Законі №2262-ХІІ чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності вислуги не менше 22 календарних років та 6 місяців та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років і з урахуванням того, що наявна у позивача вислуга в календарному обчисленні менша ніж визначено зазначеною нормою закону, він не має права на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 12 Закону №2262-ХІІ.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджений бланк подання про який йдеться у пункті 12 Порядку 3-1 (назва якого "Подання про призначення пенсії").
16. Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх з справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.