ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 754/9758/20
провадження № 51-2437 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000000284, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Корсунь - Шевченківського Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено виконання обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_6 засуджено за те, що він 22 березня 2020 року, приблизно о 20:08 год, керуючи технічно-справним автомобілем марки "Vоlkswаgеn Раssаt", номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Пухівській зі сторони вул. Сабурова в м. Києві, у порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3.б, 2.9.а, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, перевищив максимально дозволену швидкість руху на даній ділянці в 50 км/год, рухаючись зі швидкістю близько 140 км/год, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, внаслідок чого в момент виникнення небезпеки для руху - появи в полі зору пішохода ОСОБА_8, який, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння тяжкого ступеню, втратив рівновагу, впав на проїзну частину та, у порушення вимог п.п.4.7, 4.14.ґ Правил дорожнього руху України, лежав на проїзній частині в смузі для руху, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_6 та на якого останній здійснив наїзд, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження від яких він помер на місці події.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді. Зазначає, що призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України суд належним чином не обґрунтував мотивів прийнятого рішення про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства. Прокурор вважає, що за наявних в справі даних про особу ОСОБА_6 та обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки вказаний суд не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги про це і безпідставно їх залишив без задоволення.
Прокурор, яка брала участь в суді касаційної інстанції підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 під час касаційного розгляду просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність обвинувачення та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 286 КК України, в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при застосуванні положень ст. 75 КК України та звільненні ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням колегія суддів вважає обґрунтованими.
Як убачається з вироку, при призначенні засудженому покарання, суд урахував усі обставини справи, в тому числі і тяжкість вчиненого з необережності ОСОБА_6 кримінального правопорушення та наслідки, що від цього настали, дані про особу винного, який в минулому судимим не був та до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризувався за місцем проживання, його молодий вік та сімейний стан, який є одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей - 2008 року народження та 2015 року народження. Крім цього, суд взяв до уваги конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, порушення ПДР України з боку загиблого, думку потерпілої в справі, яка просила призначити ОСОБА_6 покарання не пов`язане з позбавленням волі та не мала жодних матеріальних і моральних претензій до нього. Визнано обставинами, які пом`якшують покарання, згідно зі ст. 66 КК України - щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків, а також враховано обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. З урахуванням усього викладеного, суд першої інстанції прийняв рішення про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.