Постанова
Іменем України
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 752/13615/20-ц
провадження № 61-6638св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Притули Н. Г.
від 11 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І., від 16 березня
2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Звєрькова Н. В., про встановлення факту проживання однією сім`єю як мачухи та падчерки.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була дружиною її батька та відповідно її мачухою. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_4, його дружина та її мачуха - ОСОБА_3 залишилась проживати в квартирі за адресою:
квартира АДРЕСА_1, яку ОСОБА_4 заповів в рівних частинах їй, як його доньці, та ОСОБА_3, як його дружині.
3. Посилалася на те, що з 02 жовтня 1976 року і по день смерті вона з
ОСОБА_3 проживала однією сім`єю, їх пов`язували стосунки мачухи та падчерки, спільний побут. Зазначала, що вони разом святкували сімейні свята та підтримували стосунки як матір та донька. В похилому віці лише вона опікувалась мачухою, коли та хворіла, зокрема відвідувала та придбавала ліки, готувала їжу, сплачувала комунальні послуги. Крім того вона здійснювала поховання ОСОБА_3 .
4. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яку вона фактично прийняла, а також подала заяву про прийняття спадщини. Однак у неї відсутні документи, які б підтверджували факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю.
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3, як мачухи та падчерки, з 02 жовтня 1976 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити черговість одержання права на спадкування, надавши їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, зокрема того, що позивачка проживала зі спадкодавицею однією сім`єю, що вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Крім того, судом зазначено про недоведеність обставин, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу ОСОБА_3, яка через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебувала у безпорадному стані.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
8. Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року залишено без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, з огляду на його необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що позивачка та ОСОБА_3 не проживали разом, що не заперечується ОСОБА_1, при цьому їх перебування у близьких стосунках, періодичне спільне проживання, тісне спілкування та спільне проведення святкувань, надання одне одному моральної підтримки не є тими обставинами, які підтверджують факт проживання однією сім`єю, наявність спільного побуту та виникнення у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 03 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
11. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема положень статті 1264 Цивільного кодексу України стосовно визначення індивідуальних правових підстав (критеріїв) віднесення падчерки/пасинка до спадкоємців четвертої черги за законом після померлих мачухи/вітчима (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
12. ОСОБА_1 вважає, що суди попередніх інстанцій не урахували того, що померла ОСОБА_3 протягом 44 років була її мачухою, проживала у квартирі, яка також належить їй, та перебувала на її утриманні.
13. Вважає, що критерії застосування положень статті 1264 ЦК України щодо встановлення факту спільного проживання в аспекті родинних відносин мачухи та падчерки є несправедливими. З огляду на те, що дитина належить до сім`ї своїх батьків навіть тоді, коли вона з ними не проживає (стаття 3 Сімейного кодексу України), обов`язок падчерки піклуватися (статті 264 СК України), а також утримувати (стаття 270 СК України) непрацездатну мачуху, вважає, що суди попередніх інстанцій формально підійшли до вирішення справи, порушили принцип справедливості.
14. У прохальній частині касаційної скарги, а також доданому до касаційної скарги клопотанні ОСОБА_1 просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень статті 1264 ЦК України при вирішенні питання про спадкування прав та обов`язків померлої мачухи її падчеркою.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженнярішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 752/13615/20-ц, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
16. 06 липня 2023 року матеріали цивільної справи № 752/13615/20-ц надійшли на адресу Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .
18. Батько позивачки - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19. З 02 жовтня 1976 року по дату смерті ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
20. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .
21. Після смерті ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини звернулись:
06 лютого 2020 року ОСОБА_1, як особа яка проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та належить до четвертої черги за законом; 03 липня 2020 року ОСОБА_2 - рідна племінниця померлої (належить до п`ятої черги спадкоємців).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
22. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
23. Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинахта якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
24. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
25. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
26. Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
27. Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
28. Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
29. Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
30. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
31. Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
32. Згідно з частиною другою статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
33. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (статті 1261 ЦК України).
34. Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.