Постанова
Іменем України
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 686/24339/22
провадження № 61-9613св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - держава Україна в особі Верховного Суду,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Мазурок О. В., від 05 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В., від 01 червня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Верховного Суду про відшкодування шкоди.
Позов ОСОБА_2 обґрунтував порушенням свого права на судовий захист, яке полягає у невиконанні судового рішення у справі № 686/4032/21 в період із 13 жовтня 2022 року по 13 листопада 2022 року.
Наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а фактом, з яким закон пов`язує наявність підстави для відшкодування моральної шкоди, є порушення його права на судовий захист внаслідок тривалого невиконання рішення суду.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути з держави Україна 5 000 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 05 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій виходили із недоведеності позовних вимог. При цьому судами враховано, що позивач не обґрунтував вимогу про відшкодування державою моральної шкоди, не зазначив фактів (обставин), за яких можна було б стверджувати про порушення його прав та невиконання державою конкретних обов`язків, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 . Верховним Судом були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням йому моральної шкоди.
Також враховано, що Верховний Суд не є органом, який наділений повноваженнями представляти державу Україна в спірних правовідносинах, оскільки фактично підставою позову є тривале невиконання судового рішення у справі № 686/4032/21, яке за змістом підлягає виконанню Державною казначейською службою України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26 червня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У липні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує те, що суди не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19,
від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19,
від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20,
від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17,
від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 16 червня 2020 року у справі № 569/20510/19, у справах № 686/8422/20, № 686/13784/21, № 686/4032/21, у постанові Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі № 910/13573/21, у постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 920/1771/14, від 27 вересня 2017 року у справі
№ 6-1435цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначає, що суди встановили факт невиконання судового рішення, але безпідставно відмовили у задоволенні позову. При цьому для деліктних зобов`язань по виконанню рішення суду доведення вини особи не має значення, а важливим є факт його фактичного виконання у визначений законом строк.
Наголошує, що в позові основним юридичним питаннями були заявлена шкода за тривале невиконання рішення суду і порушення його права на судовий захист.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому в липні 2023 року відзиві на касаційну скаргу Верховний Суд, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили про заподіяння йому Верховним Судом моральної шкоди, необґрунтовано її розмір, не зазначено у чому полягає незаконність дій чи бездіяльності Верховного Суду. Більш того, Верховний Суд не є тим органом, який наділений повноваженнями представляти державу Україну в спірних правовідносинах. Також наголошує, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснюється на підставі ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 26 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, у справі № 686/4032/21 частково задоволено позов ОСОБА_1 . Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 500 грн моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року залишено без змін.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.