Постанова
Іменем України
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 750/14001/21
провадження № 61-6541св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Чернігівський дошкільний навчальний заклад № 39 "Тополенька" Чернігівської міської ради Чернігівської області, Управління освіти Чернігівської міської ради Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Лопатка Володимир Миколайович, на постанову Чернігівського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Онищенко О. І., від 29 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівського дошкільного навчального закладу № 39 "Тополенька" Чернігівської міської ради Чернігівської області, Управління освіти Чернігівської міської ради Чернігівської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що вона працює на посаді вихователя інклюзивної групи у Чернігівському дошкільному навчальному закладі № 39 "Тополенька" Чернігівської міської ради Чернігівської області (далі - ДНЗ № 39).
Відповідно до наказу від 05 листопада 2021 року № 117-к її було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 у зв`язку із ухиленням від профілактичних щеплень від COVID-19.
Наказ про її відсторонення прийнятий 05 листопада 2021 року на виконання наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" (далі - Перелік № 2153), який набув чинності 08 листопада 2021 року.
Вважала, що на момент прийняття оскаржуваного наказу вакцинація була не добровільною, а фактично безальтернативним способом для здійснення подальшої роботи, що є неприпустимим у правовій державі.
Вказувала, що в матеріалах її особової справи міститься заява про відмову від обробки персональних даних, що також свідчить про незаконність вимоги відповідача щодо отримання інформації про стан здоров`я шляхом витребування сертифікатів про вакцинацію та довідки про наявність протипоказань до неї.
Посилаючись на викладене, просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 05 листопада 2021 року
№ 117-к про відсторонення від роботи;
- стягнути з Управління освіти Чернігівської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Чернігівського дошкільного навчального закладу № 39 "Тополенька" Чернігівської міської ради Чернігівської області від 05 листопада 2021 року № 117-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати. Стягнуто з Управління освіти Чернігівської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи на підставі наказу Чернігівського дошкільного навчального закладу № 39 "Тополенька" Чернігівської міської ради Чернігівської області
від 05 листопада 2021 ркоу № 117-к в сумі 35 528,19 грн, яка визначена без відрахування податків і зборів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя, а тому в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції України таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанови Кабінету Міністрів України і Наказ МОЗ України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу ДНЗ № 39 задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2022 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд врахував висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 грудня
2022 року в справі № 130/3548/21, та виходив з того, що за характером виконуваних обов`язків вихователя інклюзивної групи, які пов`язані із контактами з дітьми та забезпеченням їх догляду, позивач підлягала обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але після попередження про необхідність такого щеплення необхідних документів на підтвердження наявності щеплення або довідку про абсолютні протипоказання до нього не надала, у зв`язку з чим роботодавець обґрунтовано, з дотриманням чинного законодавства, відсторонив її від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19.
В даному випадку держава, передбачивши відсторонення педагогічних працівників від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі дітей. Право позивачки на працю у дошкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси. Втручання у права ОСОБА_1 ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та необхідним у демократичному суспільстві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лопатка В. М., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
01 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лопатка В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У червні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказує, що відсутній висновок Верховного Суду з приводу того, чи можливо було приймати наказ про відсторонення позивача від виконуваних нею обов`язків, з огляду на дату набрання чинності відповідними положеннями Переліку № 1236.
Крім того, в Україні відсутній закон, яким би встановлювалась обов`язковість щеплення від SARS-CoV-2, а запровадження такої вакцинації у прийнятому Кабінетом Міністрів України Переліку № 2153 не свідчить про наявність відповідного законодавства, оскільки жоден закон не наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями у вказаній сфері.
Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що під час відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку з відсутністю в неї щеплення проти COVID-19 дотримано вимоги статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" в частині отримання письмового підтвердження лікаря про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення чи акта, складеного у присутності свідків, а також вимоги частини другої статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо недопуску позивача до роботи саме на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працює на посаді вихователя інклюзивної групи у Чернігівському дошкільному навчальному закладі № 39 "Тополенька" Чернігівської міської ради Чернігівської області.
12 жовтня 2021 року завідувачкою ДНЗ № 39 видано наказ № 77-агп, за яким працівники дошкільного закладу, які не щепляться проти COVID-19 протягом одного місяця, мають бути відсторонені від роботи без збереження заробітної плати. Працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595, не підлягатимуть обов`язковій вакцинації.
Із вказаним наказом ознайомлено позивача.
Наказом ДНЗ № 39 від 02 листопада 2021 року № 81-агп створено комісію з перевірки наявності у працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я; затверджено Положення про комісію ДНЗ № 39 з перевірки наявності у працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19.
Відповідно до витягу з акта від 05 листопада 2021 року ОСОБА_1 відмовилася надати документи, що підтверджують отримання повного курсу вакцинації, або медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.
Наказом ДНЗ № 39 від 05 листопада 2021 року №117-к ОСОБА_5 відсторонено від виконання роботи за посадою вихователя інклюзивної групи з 08 листопада 2021 року до усунення причин, що його зумовили, без збереження заробітної плати. Підставою для видачі наказу зазначено акт комісії від 05 листопада 2021 року.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували проведену позивачу вакцинацію від коронавірусної хвороби або наявність висновку лікаря про протипоказання до вакцинації.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.