Постанова
Іменем України
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 641/8079/20
провадження № 61-516св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика",
третя особа - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" Гаєвський Віталій Вікторович,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду
міста Харкова від 01 липня 2021 року у складі судді Маньковської О. О., додаткове рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова
від 10 серпня 2021 року у складі судді Маньковської О. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Триголова В. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства
з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика", третя особа - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" Гаєвський Віталій Вікторович, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (далі - ТОВ "НВП "Залізничавтоматика"), третя особа - директор ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" Гаєвський В. В., про поновлення на роботі
та стягнення заробітної плати
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він працював
за основним місцем роботи на посаді доцента кафедри автоматики
та комп`ютерного телекерування рухом поїздів в Українському державному університеті залізничного транспорту на умовах контракту від 07 липня
2016 року № 67 та додаткових угод до нього.
Наказом ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 18 липня 2018 року № 28-ВК позивач був прийнятий на роботу за сумісництвом на посаду начальника відділу розроблення програмного забезпечення із неповним робочим днем (тижнем) на 0,25 ставки та наказом від 11 вересня 2020 року № 60-ВК звільнений (розірвано трудовий договір) на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Підставами звільнення у наказі зазначено раніше застосовані до нього дисциплінарні стягнення у вигляді доган згідно наказів відповідача від 10 вересня
2020 року № 58-ВК та від 11 вересня 2020 року № 59-ВК.
ОСОБА_1 вважав своє звільнення та дисциплінарні стягнення, які йому передували, незаконними, оскільки під час укладення трудового договору жодних письмових зобов`язань щодо графіку робочого часу за сумісництвом між ним та роботодавцем не встановлювалося. Разом із цим існувала усна домовленість із директором підприємства щодо виконання ним, позивачем, посадових обов`язків у вільний від основної роботи час без прив`язки
до конкретних днів та годин знаходження на робочому місці.
Фактичними підставами свого звільнення позивач вважав конфліктну ситуацію, що склалася між ним та роботодавцем, в особі голови зборів засновників, директора та його заступника з фінансових питань, які чинили перешкоди у виконанні ним службових обов`язків по роботі
за сумісництвом, висловлювали погрози створити проблеми за основним місцем роботи.
ОСОБА_1 посилався на те, що із підстав запровадження в Україні карантину щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, наказом відповідача від 17 березня 2020 року № 14-2020, працівників підприємства, включно із ним, за їх згоди, переведено
на віддалений (дистанційний) режим роботи, а наприкінці березня 2020 року запропоновано взяти відпустку без збереження заробітної плати до кінця карантину.
Позивач надавав відповідну заяву, проте разом із іншим працівником
ОСОБА_2 вимагав від керівництва підприємства повного погашення боргів із премії, яка нараховувалася, але фактично не виплачувалася, що,
на його думку, і стало початком виникнення конфліктної ситуації
із керівництвом підприємства.
У подальшому, 06 липня 2020 року, перебуваючи у відпустці за основним місцем роботи (за графіком), позивач у порядку статті 10 Закону України "Про відпустки" звертався до відповідача із заявою про припинення відпустки без збереження заробітної плати на роботі за сумісництвом
та надання щорічної відпустки, у реєстрації якої йому було відмовлено, як
і у наданні відпустки, про що повідомлено листом від 13 липня 2020 року
№ 223, надісланим йому засобами поштового зв`язку.
Після повторного звернення із заявою, наказом відповідача від 23 липня 2020 року № 46-ВК, із запізненням позивачу було надано щорічну відпустку на роботі за сумісництвом, яка закінчувалася 08 вересня 2020 року, день виходу на роботу - 09 вересня 2020 року на 08:00 год. та закінчення роботи о 10:00 год.
Позивач зазначав про те, що години роботи із ним не погоджувалися
та співпадали із часом виконання ним обов`язків за основним місцем роботи, про що він повідомив директора підприємства в телефонній розмові напередодні виходу на роботу. У цій же розмові він запевнив директора,
що обов`язково з`явиться на роботі у другій половині дня, як тільки матиме таку можливість, а директор зазначив, що час явки до офісу не є принциповим.
09 вересня 2020 року о 12 год. 18 хв. позивачу телефонував директор підприємства та цікавився орієнтованим часом, коли він зможе прибути
на робоче місце. ОСОБА_1 повідомляв, що не раніше 15:00 год. -
16:00 год. До офісу він прибув о 16.00 год, проте до робочого місця допущений не був, позивача звинуватили у прогулі та запропонували звільнитися за власним бажанням при можливому продовженні співпраці на умовах цивільно-правових відносин й погашенні заборгованості
по премії.
Позивач пояснював, що із підстав надмірної завантаженості за основним місцем роботи на початку навчального року, а також поширення коронавірусної інфекції СОVID-19, не зможе виконувати трудові обов`язки
на роботі за сумісництвом в очному режимі найближчі два тижні (14 днів), про що зазначав у своїй заяві про надання відпустки без збереження заробітної плати, яку написав на місці.
У відповідь на цю заяву на місці голова ради засновників повідомив позивача, що не буде чекати 14 днів, і дав строк на роздуми щодо написання заяви на звільнення за власним бажанням до наступного дня - 10 вересня 2020 року.
Позивач посилався на те, що 09 вересня 2020 року він продублював заяву про відпустку без збереження заробітної плати поштовим відправленням
та упродовж доби, 10 вересня 2020 року, а також 11 вересня 2020 року, неодноразово спілкувався із директором підприємства у телефонному режимі та повідомляв про малоймовірність своєї явки до офісу підприємства.
Проте листом відповідача від 09 вересня 2020 року № 309 позивачу було відмовлено у наданні відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку
із терміновою необхідністю виконання робіт за договором від 07 вересня 2020 року № 148-ПУ-ДЛТ.
У подальшому, 12 вересня 2020 року у поштовому відділенні позивач отримав, зокрема: листи ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" із проханням терміново з`явитися на робочому місці і надати письмові пояснення щодо причин відсутності; акти від 10 вересня 2020 року № 2 та від 11 вересня 2020 року № 3 про відсутність на робочому місці із комісійною фіксацією відсутності на робочому місці у цей день без будь-яких поважних причин
з цього приводу; накази від 10 вересня 2020 року № 58-ВК та від 11 вересня 2020 року № 59-ВК "Про дисциплінарне стягнення".
Законність застосованих до позивача дисциплінарних стягнень він заперечував. Звертав увагу, що у наказі від 11 вересня 2020 року № 60-ВК
у якості безпосередньої підстави для звільнення, відповідач посилався
на наказ про накладання дисциплінарного стягнення від 11 вересня
2020 року № 59-ВК, датований тим же числом, яким оголошено догану
за прогул без поважних причин. На думку ОСОБА_1, за один і той самий дисциплінарний проступок має місце накладання одночасно двох дисциплінарних стягнень - оголошення догани і звільнення.
Позивач вважав, що оскаржувані накази відповідача зумовлені упередженим ставленням до нього, оскільки при прийнятті
на роботу сторонами були погоджені такі фактичні часові рамки, за яких він міг виконувати свою роботу за сумісництвом, з огляду на необхідність першочергового виконання своїх посадових обов`язків за основним місцем роботи.
Із урахуванням наведених обставин, ОСОБА_1 просив:
визнати, що режим його робочого часу на ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" на посаді начальника відділу розроблення програмного забезпечення відповідає гнучкому режиму робочого часу, який передбачає змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи
у межах встановленої норми тривалості робочого часу;
визнати незаконними та скасувати накази ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 09 вересня
2020 року № 57-ВК, від 10 вересня 2020 року № 58-ВК та від 11 вересня
2020 року № 59-ВК, а також про припинення трудового договору (контракту) від 11 вересня 2020 року № 60-ВК;
поновити його на роботі на посаді начальника відділу розроблення програмного забезпечення за сумісництвом на 0,25 ставки;
стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 20 496,75 грн, спричинену незаконним звільненням.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, позивач, будучи прийнятим на роботу на підприємство ТОВ "НВП "Залізничавтоматика"
за сумісництвом, був обізнаний і ознайомлений щодо тривалості робочого тижня, а саме - 10 годин та визначених й узгоджених умов праці -
з 08:00 год. до 10:00 год., проте допустив прогул без поважних причин
не з`явившись на роботу із 09 по 11 вересня 2020 року.
При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що зайнятість позивача
за основним місцем роботи не може розцінюватись як поважна причина його неявки на роботу за сумісництвом, оскільки визначений в наказі
від 18 липня 2018 року № 28-ВК графік роботи позивача на підприємстві ним був погоджений. Доказів, що відповідачем був погоджений інший графік роботи, ніж той, що встановлений у вказаному наказі, позивачем не надано, а Правилами внутрішнього трудового розпорядку чи Колективним договором не передбачено зміну режиму роботи в усній формі.
Разом із цим, вирішуючи спір, суд першої інстанції ураховував те,
що надання відпустки без збереження заробітної плати є правом,
а не обов`язком роботодавця та вважав, що позивач, надавши таку заяву, мав отримати відповідну згоду роботодавця щодо погодження вказаної заяви, а в протилежному випадку - зобов`язаний був з`явитись на роботу згідно встановленого графіку роботи. Оскільки відповідної згоди відповідач не надавав, а позивач без поважної причини не з`явився на роботу згідно встановленого графіку, суд першої інстанції дійшов висновку про те,
що оскаржувані накази про оголошення догани позивачу, звільнення його
з посади, а також припинення трудового договору з позивачем видані відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.
У задоволенні решти вимог позову суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови, як похідних.
Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова
від 10 серпня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" понесені у справі судові витрати
на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позов позивача розглянуто і спір вирішено по суті, тому у відповідності
до вимог статей 133, 141 ЦПК України має бути вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01 липня 2021 року залишено без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01 липня
2021 року залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова
від 10 серпня 2021 року задоволено частково. Додаткове рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 10 серпня 2021 року змінено, зменшено розмір правничих витрат постановлених до стягнення
із ОСОБА_1 на користь ТОВ "НВП "Залізничавтоматика"
із 30 000,00 грн до 20 000,00 грн. В іншій частині додаткове рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 10 серпня 2021 року залишено без змін. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь
ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" 5 000,00 грн правничих витрат, понесених
в суді апеляційної інстанції.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, установивши погодження між сторонами істотних умов праці, зокрема графіку роботи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про його порушення працівником та законність застосованих до нього дисциплінарних стягнень згідно наказів від 09 вересня 2020 року № 57-ВК та від 10 вересня 2020 року № 58-ВК "Про оголошення догани".
Разом із цим, змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ураховуючи конкретні обставини справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, заявлена для відшкодування сума є явно завищеною та неспівмірною зі складністю справи й дійсним обсягом наданих послуг, тому є підстави для зменшення цієї суми
до 20 000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності та співмірності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2023 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу на новий розгляд.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01 липня 2021 року, додаткове рішення Комінтернівського районного суду
міста Харкова від 10 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року. Витребувано
із Комінтернівського районного суду міста Харкова справу № 641/8079/20.
31 березня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме не повідомив його належним чином про дату та час розгляду справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була зазначена ним в апеляційних скаргах,
не надходило жодних повідомлень від Полтавського апеляційного суду.
На думку ОСОБА_1, він взагалі не міг бути належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання через будь-які засоби електронної комунікації (SMS-повідомлення, електронну пошту, систему "Електронний суд" тощо), оскільки з 24 березня 2022 року перебуває
на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період.
Зайти в систему "Електронний суд" та ознайомитися в цій системі
із повідомленням про судовий виклик від 21 жовтня 2022 року, а також результати розгляду справи № 641/8079/20 в суді апеляційної інстанції,
що відбувся без його участі, ОСОБА_1 мав можливість лише 03 січня 2023 року.
Разом із цим, на думку ОСОБА_1, відповідно до пункту 2
частини першої статті 251 ЦПК України суд апеляційної інстанції зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,
у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені
до проведення антитерористичної операції.
Доводи інших учасників справи
Від відповідача та третьої особи не надходило відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 18 липня 2018 року № 28-ВК ОСОБА_1 прийнятий на роботу із 19 липня 2018 року на посаду начальника відділу розроблення програмного забезпечення
за сумісництвом. Умови праці (згідно атестації робочого місця) з 08:00 год. до 10:00 год. Тривалість робочого дня (тижня)10 годин (а. с. 104 т. 1).
Наказом ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 27 липня 2020 року № 46-ВК ОСОБА_1, із 27 липня 2020 року перервано відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку із карантином, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" на підставі статті 26 Закону України "Про відпустки". Надано ОСОБА_1 щорічну основну відпустку на 43 календарні дні з 27 липня 2020 року по 08 вересня 2020 року.
До роботи стати 09 вересня 2020 року. Підстава: заява ОСОБА_1
від 21 липня 2020 року, отримана поштою (вхідний лист від 22 липня
2020 року № 125) (а. с. 119 т. 1).
Відповідно до доповідної записки технічного директора ОСОБА_4
від 09 вересня 2020 року директора ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" Гаєвського В. В. повідомлено про те, що ОСОБА_1 не з`явився
на робочому місці та не відпрацював 2 години робочого часу 09 вересня 2020 року (а. с. 120 т. 1).
Наказом директора ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 09 вересня
2020 року № 23-2020 створена комісія для з`ясування причин відсутності працівника на робочому місці та у подальшому складено Акт № 1 про відсутність на робочому місці начальника відділу розроблення програмного забезпечення ОСОБА_1 . Час складання акта із 08:00 год. до 16:00 год., будь-які відомості щодо наявності поважних причин відсутності працівника на робочому місці - відсутні (а. с. 121, 122 т. 1).
ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень причин відсутності на роботі 09 вересня 2020 року у встановлені робочі години:
з 08:00 год. до 10:00 год., про що ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" складено акт за підписами директора ОСОБА_3 (голова комісії),
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (члени комісії) (а. с. 123 т. 1).
Наказом ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 09 вересня 2020 року № 57-ВК визнано для ОСОБА_1 день відсутності 09 вересня 2020 року прогулом без поважних причин; оголошено догану ОСОБА_1 ; позначено у табелі обліку використання робочого часу означені дні відсутності ОСОБА_1 як прогул (а. с. 124 т. 1).
Згідно акта від 09 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовився ознайомитись з наказом про накладення дисциплінарного стягнення
від 09 вересня 2020 року (а. с. 125 т. 1).
Того ж самого дня, 09 вересня 2020 року, ОСОБА_1 звертався
до ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 14 днів. Заява обґрунтована продовженням карантину щодо запобігання поширення респіраторної хвороби Covid-19, а також завантаженням за основним місцем роботи
(а. с. 126 т. 1).
Листом ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 09 вересня 2020 року № 309 ОСОБА_1 надано відповідь на його заяву та відмовлено у наданні відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку із терміновою необхідністю виконання робіт за договором від 07 вересня 2020 року
№ 148-ПУ-ДЛТ (а. с. 127 т. 1).
Відповідно до доповідної записки технічного директора ОСОБА_4
від 10 вересня 2020 року директору ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" ОСОБА_9. повідомлено про те, що ОСОБА_1 із 08:00 год.
до 16:55 год. не з`явився на робочому місці та не відпрацював 2 години робочого часу 10 вересня 2020 року (а. с. 128 т. 1).
Наказом директора ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 10 вересня
2020 року № 24-2020с створена комісія для з`ясування причин відсутності працівника на робочому місці та у подальшому складено акт № 2 про відсутність на робочому місці начальника відділу розроблення програмного забезпечення ОСОБА_1 . Час складання акту із 08:00 год. до 16:55 год., будь-які відомості щодо наявності поважних причин відсутності працівника на робочому місці - відсутні (а. с. 129, 130 т. 1).
Наказом ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 10 вересня 2020 року № 58-ВК визнано для ОСОБА_1 день відсутності 10 вересня 2020 року прогулом без поважних причин; оголошено догану ОСОБА_1 ; позначено у табелі обліку використання робочого часу означені дні відсутності ОСОБА_1 як прогул (а. с. 131 т. 1).
На ім`я ОСОБА_1 направлявся лист з проханням терміново з`явитись на робочому місці та надати письмові пояснення щодо причин відсутності та попереджено, що в разі неявки на роботу його буде звільнено на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (а. с. 131 т. 1).
Відповідно до доповідної записки технічного директора ОСОБА_4
від 11 вересня 2020 року директора ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" Гаєвського В. В. повідомлено про те, що ОСОБА_1 із 08:00 год.
до 11:55 год. не з`явився на робочому місці та не відпрацював 2 години робочого часу 11 вересня 2020 року (а. с. 132 т. 1).
Наказом директора ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" від 11 вересня