ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 5021/2509/2011 (920/350/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - Замана В.О.,
ПАТ "Сумихімпром" - Пономаренко Т.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
на рішення Господарського суду Сумської області від 24.11.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023
у справі № 5021/2509/2011 (920/350/22)
за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
про стягнення 2971025,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
24.10.2011 ухвалою Господарського суду Сумської області порушено провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром", боржник).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.10.2012 введено процедуру санації боржника ПАТ "Сумихімпром".
У червні 2022 року Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" адміністративно-господарської санкції в розмірі 2 964 799,00 грн за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2021 році на підставі статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
В обґрунтування позовних вимог посилалося на порушення відповідачем встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2021 рік: 20 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача не зайнято інвалідами, у зв`язку з чим відповідно до статті 20 зазначеного Закону відповідач зобов`язаний був самостійно сплатити до 15.04.2022 передбачені за таке порушення адміністративно-господарські санкції в розмірі 2 964 799,00 грн, а також пеню за порушення термінів сплати цих санкцій в сумі 6 226,08 грн за період з 16.04.2022 по 22.04.2022.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ПАТ "Сумихімпром" є юридичною особою та відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" перебуває на обліку за місцем реєстрації в Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
На підставі наданого відповідачем звіту форми 10-ПОІ № 77 від 18.01.2022 про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПАТ "Сумихімпром" у 2021 році становила 3830 осіб.
Виходячи з встановленого законодавством нормативу, відповідачем зроблено розрахунок робочих місць для осіб з інвалідністю та створено 153 робочих місця.
За даними звіту, відповідачем працевлаштовані 133 особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.
Враховуючи, що протягом 2021 року у відповідача були вакантні ще 20 робочих місць для осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, відповідач повідомив про наявність таких місць Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом подачі звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік форми № 10-ПОІ (річна).
Крім того, з огляду на наявність вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році відповідач щомісяця надавав до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН з відміткою "вакансії для осіб з інвалідністю".
Протягом 2021 року відповідач щомісячно спрямовував листи з проханням надання допомоги в направленні на працевлаштування до ПАТ "Сумихімпром" осіб з інвалідністю згідно з переліком створених та атестованих робочих місць до Зарічної медико-соціальної експертної комісії, Сумської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, Обласної медико-соціальної експертної комісії та Ковпаківської медико-соціальної експертної комісії.
У травні, червні, листопаді 2021 року ПАТ "Сумихімпром" направило до Сумського обласного громадського об`єднання "Координаційна рада громадських організацій інвалідів Сумської області" листи з проханням надати допомогу в направленні для працевлаштування осіб з інвалідністю згідно з переліком створених та атестованих робочих місць.
З інформації Сумського міського центру зайнятості вбачається, що центром у 2021 році до ПАТ "Сумихімпром" направлено три особи з числа безробітних з інвалідністю. За результатами співбесіди з роботодавцем дві особи не відповідали вимогам роботодавця при працевлаштуванні, одна людина відмовилась від запропонованої роботи.
Суди встановили, що відповідач не відмовляв у працевлаштуванні особам, яких за інформацією Сумського міського центру зайнятості направлено до ПАТ "Сумихімпром" на вільне робоче місце.
У відповідності до копій корінців направлень на працевлаштування, що надані та засвідчені Сумським міським центром зайнятості, № 18502101050003001 від 10.03.2021 та № 1850210105001301 від 13.10.2021 (а.с. 246, 248 т.1), особи з інвалідністю, яких направлено до відповідача, відмовилися працевлаштовуватися, про що власноручно зробили відповідні записи про особисті причини.
У корінці направлення на працевлаштування №18502101050005001 від 03.11.2021 (а.с.247 т.1), що наданий та засвідчений Сумським міським центром зайнятості, працівниками останнього зроблено записи про те, що за результатами "телефонної розмови з роботодавцем особа не вакцинована та за ІПР інваліда їм не підходить". "Особі доведено до відома про необхідність вакцинації для оформлення на ПАТ "Сумихімпром". Другий запис датовано 19.11.2021.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.11.2022 у справі №5021/2509/2011 (920/350/22) у задоволенні позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 рішення Господарського суду Сумської області від 24.11.2022 залишено без змін.
Судові рішення обґрунтовані тим, що відповідачем у 2021 році не було допущено порушень вимог чинного законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки дотримано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо створення необхідної кількості робочих місць, передбачених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та організацію їх заповнення (у межах наданих прав та покладених обов`язків), які залишилися вакантними з незалежних від відповідача причин, що свідчить про відсутність в діях відповідача ознак правопорушення.
Згідно позиції судів, підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього (відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів тощо).
Стислий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарський суд Сумської області від 24.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №5021/2509/2011 (920/350/22), прийняти нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права, висновки судів суперечать основним засадам господарського судочинства.
Скаржник акцентує увагу на тому, що наявність лише звітів за формою № 3-ПН, які заповненні боржником на свій розсуд, а не відповідно до затвердженого Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792, не може бути доказом по виконанню відповідачем вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
За позицією скаржника, виконанням нормативу робочих місць в розумінні статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" вважається саме працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, а не лише створення робочих місць для таких осіб, що зумовлено загальною спрямованістю законодавства про соціальний захист та реабілітацію інвалідів на забезпечення реалізації ними трудових прав та обов`язків нарівні з іншими працівниками без додаткових соціальних гарантій у сприянні їх працевлаштування.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що позиція відділення Фонду базується на висновках Верховного Суду при розгляді аналогічних справ, викладених, зокрема, в постанові від 06.02.2020 у справі № 920/385/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ПАТ "Сумихімпром" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів та вимог, вважає, що оскаржувані рішення та постанова є законними, справедливими та таким, що прийняті з дотриманням норм процесуального права та у відповідності до норм матеріального права.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оцінивши доводи касаційної скарги, доводи інших учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Частинами першою - третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875) передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Отже, обов`язок суб`єкта господарювання зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не є тотожним пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.