ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 906/803/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 (колегія суддів: Тимошенко О. М., Миханюк М. В., Крейбух О. Г.) у справі
за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Іршанського ліцею Житомирської області, 2) Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області, 3) Іршанської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 126 191,47 грн,
за участю представника Офісу Генерального прокурора - Зарудяної Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У 2020 році керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Іршанського ліцею Житомирської області (далі - Іршанський ліцей), Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області, Іршанської селищної ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (далі - ТОВ "Житомиргаз збут") про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, укладених між Іршанським ліцеєм та ТОВ "Житомиргаз збут", та стягнення з останнього на користь Іршанського ліцею 126 191,47 грн безпідставно сплачених бюджетних коштів.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що додаткові угоди укладалися за ініціативою постачальника та на підставі доказів, які не підтверджували коливання ціни товару на ринку в бік збільшення в період між їх укладенням. У результаті таких дій ціна за 1000 м3 газу була безпідставно збільшена з 8 500,00 грн до 12 087,36 грн або на 42,2 %. Зазначене суперечить пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 4.3 Тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету Іршанського НВК від 12.12.2018, а також призвело до порушення законності в бюджетній системі через нераціональне та неефективне витрачання бюджетних коштів в сумі 126 191,47 грн.
3. У процесі розгляду справи прокурором подано заяву про відмову від позову в частині визнання недійсними додаткових угод, оскільки в силу вимог статей 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі" останні є нікчемними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.04.2022 позов задоволено в частині вимог про стягнення 126 191,47 грн. У частині вимог про визнання недійсними додаткових угод провадження у справі закрито.
5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених вимог. Прийнято в цій частині нове рішення про залишення позову без розгляду. В іншій частині рішення залишено без змін.
6. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Іршанський ліцей, в особі якого прокурором подано позов в інтересах держави, не є органом державної влади, місцевого самоврядування або суб`єктом владних повноважень. Тому цей ліцей як юридична особа спроможний захищати в суді свої права та законні інтереси в разі їх порушення, тоді як підстави для представництва прокурором інтересів держави у справі в особі цього ліцею відсутні.
Короткий зміст касаційної скарги
7. Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
8. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, статей 22, 26 Бюджетного кодексу України, статей 6, 19 Конституції України, статей 17, 43, 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 53, 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Іршанський ліцей просить здійснювати розгляд справи без участі його повноважних представників.
Позиція Верховного Суду
10. Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
11. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
12. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
13. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).
14. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).
15. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
16. Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
17. Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.