Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 342/1333/17
провадження № 61-5266св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Городенківська міська рада Івано-Франківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Городенківської міської ради Івано-Франківської області на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2019 року у складі судді Беркещук Б. Б. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 травня 2022 року у складіколегії суддів: Томин О. О., Бойчука І. В., Василишин Л. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Івано-Франківської області про стягнення боргу.
Короткий зміст позовних вимог
12 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Городенківської міської ради Івано-Франківської області (далі - Городенківська міська рада) про стягнення боргу.
Позов мотивовано тим, що позивач до 10 січня 2017 року був суб`єктом підприємницької діяльності, яку розпочав у 2004 році. За договорами оренди від 12 листопада 2004 року та від 01 червня 2009 року, укладеними з Городенківською міською радою, позивачу було передано в оренду будинок культури в м. Городенка на вул. Винниченка, 98. За письмовою згодою Городенківської міської ради позивач здійснив поліпшення орендованого майна. В результаті цих поліпшень в структурі орендованого майна було створено нове нерухоме майно.
У зв`язку з цим позивач звертався до господарського суду із позовом про визнання за ним права спільної часткової власності на орендоване нежитлове приміщення у розмірі 50/100 ідеальних часток, вартість яких за наслідками експертного дослідження від 30 червня 2016 року становила 2 046 074,00 грн (за курсом НБУ 74 231,18 євро). Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2016 року (справа № 909/1179/15) за позивачем було визнано право власності на 50/100 ідеальних часток нежитлового приміщення - будинку культури, тобто на суму 2 046 074,00 грн та повернуто за рахунок Городенківської міської ради сплачений позивачем судовий збір в сумі 30 691,11 грн. Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року за скаргою заступника прокурора Івано-Франківської області рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2016 року скасовано та постановлено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
У цій же постанові зазначено, що: "Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції призначалась судова інженерно-технічна експертиза за результатами якої експертом надано висновок від 30 червня 2016 року № 244. Відповідно до вказаного висновку в орендованому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, окрім робіт, зазначених у акті від 06 червня 2005 року № 1, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 також здійснено: часткове відновлення фундаментів; виконано ремонт гідроізоляції фундаментів підвального приміщення; облаштовано нові бетонні фундаменти, на яких збудовано нову частину будівлі, в результаті чого збільшено загальну площу та об`єм орендованого об`єкту нерухомості; відновлено та підсилено усі міжповерхові перекриття новими конструкціями та здійснено підсилення старих несучих елементів; підсилено й замінено елементи кроквяної системи даху; замінені елементи покрівлі шатрового даху; влаштовано нову підлогу замість зруйнованої; відновлено штукатурку стін та стель орендованих приміщень; замінено ряд східців, влаштовано їх покриття з плитки; влаштовано три нові обігрівальні котли на твердому паливі, замінено трубопроводи опалення, радіатори; відновлено внутрішній водопровід та каналізацію загального користування й приєднано їх до мережі із заміною унітазів та умивальників; повністю відновлено електрику в будівлі та встановлено нові ввідно-розподільні пристрої; відновлено та замінено з улаштуванням монолітних залізобетонних перемичок віконні та дверні блоки… В результаті проведеного дослідження, експертом надано висновок, що: 1) відновна вартість будинку культури на АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження з округленням до цілого становить 5 088 024,00 грн; дійсна (ринкова) вартість вказаного об`єкту з врахуванням виконаних поліпшень станом на час проведення дослідження з округленням до цілого становить 4 070 419,00 грн; 2) вартість проведених позивачем будівельно-реставраційних робіт по вказаному об`єкту внаслідок понесених витрат на його поліпшення становить 2 046 074,00 грн; 3) проведені позивачем будівельно-ремонтні й реставраційні поліпшення вказаного будинку культури вплинули на його вартість; 4) дійсна ринкова вартість будинку культури внаслідок понесених витрат на його невід`ємні поліпшення збільшилась на 2 046 074,00 грн; 5) невід`ємні поліпшення, виконані в результаті проведених позивачем будівельно-реставраційних робіт по зазначеному будинку культури, становлять 2 046 074,00 грн".
З огляду на викладене позивач вважає, що Львівський апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем проведено ряд робіт, які свідчать про здійснене фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 покращення орендованого майна, що також встановлено експертом при здійсненні експертного дослідження, однак не погодився з тим, що в результаті здійснених покращень нове нерухоме майно прийнято до експлуатації у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому суд зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в процесі оренди вказаного майна здійснив поліпшення такого майна у відповідності до частини третьої статті 778 ЦК України, а тому він має право на відшкодування вартості витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Позивач зазначає, що внаслідок вищевказаних судових проваджень він поніс значні судові витрати. Крім того відповідач у 2016 році відмовив йому в продовженні оренди нежитлового приміщення, яке було поліпшене орендарем на суму 2 046 074,00 грн, що потягнуло за собою чимало кредитів у фінансових установах. У зв`язку із наведеним позивач у січні 2017 року припинив свою підприємницьку діяльність.
Вважає, що за аналогією закону можна дійти висновку, що протягом 2004-2016 років, коли позивач був суб`єктом підприємницької діяльності, фактично виконував будівельний підряд на вказаному об`єкті. При цьому сам підряд здійснювався за письмовою згодою Городенківської міської ради. З огляду на норми про обов`язковість виконання умов договору, вважає, що в даному правовідношенні позивач є кредитором, а відповідач - боржником.
Також, вказує, що до спірних правовідносин застосовуються положення статті 625 ЦК України, тому він має право на стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат з 06 грудня 2016 року з грошового зобов`язання, яке на 05 грудня 2016 року становило 2 046 074,00 грн.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з Городенківської міської ради на його користь основний борг, що складає 2 046 074,00 грн, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 261 345,74 грн, 3 % річних за несвоєчасні розрахунки - 74 835,86 грн та сплачений ним судовий збір в сумі 8 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської областівід 18 вересня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Городенківської міської ради на користь ОСОБА_1 240 000,00 грн вартості понесених витрат на поліпшення орендованого майна, 504 480,00 грн інфляційних збитків та 74 248,77 грн - 3 % річних, а всього - 818 728,77 грн.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з Городенківської міської ради на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що доказів на підтвердження згоди орендодавця на поліпшення орендованого майна з 2009 року та після прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на продовження терміну дії договору оренди позивачем не надано.
Суд взяв до уваги, що 28 травня 2009 року Городенківська міська рада прийняла рішення № 1877, яким затвердила висновок від 28 лютого 2009 року про незалежну оцінку вартості майна, ринкова вартість якого становить 240 000,00 грн. Відповідач, подаючи у судовому засіданні розрахунок від 06 червня 2019 року витрачених ФОП ОСОБА_1 коштів на поліпшення орендованого ним будинку культури, застосував загальну позовну давність тривалістю у три роки. Однак, суд не погодився з таким розрахунком, оскільки відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а матеріали справи такої заяви відповідача не містять. Отже, суд першої інстанції стягнув з Городенківської міської ради на користь ОСОБА_1 240 000,00 грн вартості понесених витрат на поліпшення орендованого майна, а також відповідно до статті 625 ЦК України інфляційні збитки за період з червня 2009 року по серпень 2019 року в сумі 504 480,00 грн та відсотки за користування грошовими коштами за період 28 травня 2009 року по 18 вересня 2019 року в сумі 74 248,77 грн.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 травня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Городенківської міської ради задоволено частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2019 року змінено.
Стягнуто з Городенківської міської ради на користь ОСОБА_1 210 296,00 грн вартості понесених витрат на поліпшення орендованого майна, 58 462,65 грн інфляційних збитків та 13 983,00 грн - 3 % річних, а всього - 282 741,65 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Городенківської міської ради 8 202,03 грн судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно врахував, що з 2009 року дозволи на реконструкцію ОСОБА_1 не надавалися, а згідно висновку від 28 лютого 2009 року про незалежну оцінку вартості майна, затвердженого рішенням Городенківської міської ради від 28 травня 2009 року № 1877, ринкова вартість нежитлової будівлі будинку культури за адресою: АДРЕСА_1 становила 240 000,00 грн.
Однак місцевий суд не взяв до уваги, що вищезазначена вартість будівлі в цілому (до укладення договору оренди від 12 листопада 2004 року з ОСОБА_1 ) становила 29 704,00 грн. Таким чином з Городенківської міської ради на користь позивача підлягає стягненню 210 296,00 грн вартості понесених витрат на поліпшення вказаного орендованого майна (240 000,00 грн - 29 704,00 грн).
При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних збитків та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України суд першої інстанції помилково визначив період з червня 2009 року по серпень 2019 року та з 28 травня 2009 року по 18 вересня 2019 року, хоча позивач таких вимог не заявляв.
Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні збитки та 3% річних від суми боргу за період, який визначений позивачем (з 06 грудня 2016 року по 23 лютого 2019 року) в сумі 58 462,65 грн інфляційних збитків та 13 983,00 грн - 3 % річних.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду, Городенківська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою Городенківської міської ради, витребувано її з Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
05 липня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року зупинено виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 04 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради про стягнення боргу до закінчення касаційного провадження.
На підставі ухвали Верховного Суду від 07 липня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 21 липня 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
В касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 822/1468/17, від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1041/17, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не дослідили преюдиційні обставини, які встановлені у справі № 909/1179/15.
В касаційній скарзі Городенківська міська рада посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що даний спір, враховуючи його суб`єктний склад та зміст правовідносин, належить до юрисдикції господарського суду, оскільки заборгованість утворилась за період діяльності ОСОБА_1 саме як фізичної особи-підприємця.
Доводи інших учасників справи
У липні 2022 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу Городенківської міської ради, у якому просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги.
У серпні 2022 року Городенківська міська рада надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 12 листопада 2004 року на виконання рішення Городенківської міської ради від 12 листопада 2004 року № 485 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Городенківською міською радою укладено договір оренди комунального майна - нежитлового приміщення будинку культури площею 681,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, терміном на 5 років для здійснення підприємницької діяльності - розміщення кафе-бару з влаштуванням молодіжної дискотеки (т. 1 а. с. 88-91).
Згідно із пунктами 5.2, 6.2, 9.5 цього договору орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованих основних фондів. Орендар має право передавати за згодою орендодавця окремі інвентарні об`єкти із складу орендованого майна, проводити його реконструкцію. У разі розірвання договору, поліпшення орендованого майна, які здійснені орендарем за рахунок власних коштів та з дозволу орендодавця, визнаються власністю орендаря.
Як зазначено в акті прийому-передачі комунального майна від 12 листопада 2004 року вартість приміщення будинку культури згідно звіту про оцінку майна від 12 листопада 2004 року становила 29 704,00 грн (т. 1 а. с. 89).
Рішенням Городенківської міської ради від 12 січня 2005 року № 637 ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення ремонтних та реставраційних робіт для покращення технічного стану приміщення об`єкта оренди на суму 15 000,00 грн. Зобов`язано дані роботи проводити згідно виготовленої кошторисної документації комунальним відділом капітального будівництва в Городенківському районі (т. 1 а. с. 95).
Згідно зазначеного вище рішення сторонами погоджено кошторисний розрахунок на проведення ремонтних та реставраційних робіт приміщення будинку культури на суму 20 946,00 грн.
06 червня 2005 року сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт на об`єкті оренди на загальну суму 20 946,00 грн (т. 1 а. с. 96).
Рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради від 19 вересня 2006 року № 170 підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію частини приміщення будинку культури під кафе-бар на АДРЕСА_1 . Зобов`язано виготовити та погодити в установленому порядку проектну документацію на дану реконструкцію. Після завершення робіт по реконструкції пред`явити кафе-бар державній технічній комісії для приймання в експлуатацію, після чого отримати в міській раді дозвіл на торгівлю в ньому (т. 1 а. с. 97).
На замовлення ОСОБА_1 у 2006 році Городенківським госпрозрахунковим проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро виготовлено робочий проект "Реконструкція частини приміщення будинку культури під кафе на 50 місць на АДРЕСА_1".
28 грудня 2006 року відділом містобудування та архітектури райдержадміністрації зареєстровано (реєстровий номер 34) містобудівний паспорт на проектування "Реконструкція частини приміщення будинку культури під кафе на 50 місць на АДРЕСА_1".
24 січня 2007 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Городенка надала ОСОБА_1. дозвіл № 1 на виконання будівельних робіт з реконструкції частини приміщення будинку культури за вищевказаною адресою під кафе. Строк дії дозволу - до січня 2008 року, згодом продовжений до січня 2009 року (т. 1 а. с. 98).
28 травня 2009 року Городенківська міська рада прийняла рішення № 1877, яким затвердила висновок від 28 лютого 2009 року про незалежну оцінку вартості майна - цегляної двоповерхової нежитлової будівлі (будинок культури), загальною площею 681,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, ринкова вартість якого становить 240 000,00 грн (т. 1 а. с. 99).
01 червня 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Городенківською міською радою укладено новий договір оренди № 19 комунального майна - приміщення будинку культури, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ринкова вартість якого становить 240 000,00 грн згідно висновку про незалежну оцінку вартості майна від 28 лютого 2009 року, строком на 3 роки - з 01 червня 2009 року по 31 травня 2012 року (т. 1 а. с. 92-94).
Згідно із пунктами 5.2, 6.2, 9.5 вказаного договору орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованих основних фондів. Орендар має право передавати за згодою орендодавця окремі інвентарні об`єкти із складу орендованого майна, проводити його реконструкцію. У разі розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів з дозволу орендодавця, визнаються власністю орендаря.
Відповідно до пункту 9.6 договору у разі відсутності заяв однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Листом від 01 березня 2012 року № 148 Городенківська міська рада повідомила орендаря ОСОБА_1, що після закінчення терміну дії договору оренди (31 травня 2012 року) орендодавець не має наміру переукладати чи продовжувати його на новий термін.
Крім того, рішенням Городенківської міської ради від 27 червня 2012 року № 1255 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на продовження терміну дії договору оренди (т. 1 а. с. 100).
Встановлено також, що ОСОБА_1 звертався до господарського суду з позовом до Городенківської міської ради про визнання права власності на 50/100 частки нежитлових приміщень орендованого майна - будинку культури, що знаходиться на АДРЕСА_1 (справа № 909/1179/15).
Згідно із висновку № 244 судової інженерно-технічної експертизи по вищевказаній господарській справі від 30 червня 2016 року № 909/1179/15, складеного судовим експертом Львівського НДІСЕ Годлевським Д. О., вартість проведених позивачем будівельно-реставраційних робіт будинку культури на АДРЕСА_1 внаслідок понесених витрат на його поліпшення становить 2 046 074,00 грн. Така ж дійсна (ринкова) вартість нежитлових приміщень даного будинку внаслідок понесених витрат на його невід`ємні поліпшення (т. 1 а. с. 67-75).
Під час розгляду даної справи в суді Городенківська міська рада пропонувала позивачу завершити спір укладенням мирової угоди з виплатою ОСОБА_1 понесених ним видатків для поліпшення стану об`єкту оренди - приміщень будинку культури в сумі 200 000,00 грн (т. 2 а. с. 46).
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2016 року вищевказаний позов було задоволено (т. 1 а. с. 76-78).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову (т. 1 а. с. 79-86).
Рішенням Городенківської міської ради від 05 жовтня 2017 року № 780 за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вирішено замовити виготовлення належного експертного звіту для визначення реальної вартості робіт, свого часу виконаних за кошти заявника та подати його на розгляд чергової сесії міської ради. За результатами розгляду такого звіту обумовити певну суму для компенсації заявнику, затвердити її та згідно чинного законодавства визначити механізм перерахування даних коштів. А рішенням від 21 березня 2018 року № 1014 на підставі наявних документів, а саме рішення сесії міської ради від 12 січня 2005 року № 637, акта приймання виконання підрядних робіт від 06 червня 2005 року № 1, за яким ОСОБА_1 було виконано роботи на суму 20 946,00 грн та з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних протягом строку позовної давності, виділено кошти на поліпшення орендованого ним будинку культури в м. Городенка в сумі 140 216,70 грн (т. 1 а. с. 18, 64).
Згідно протоколів № 4 засідання комісії з питань житлово-комунального господарства та № 5-а засідання комісії з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку Городенківської міської ради від 10 червня 2019 року вирішено виділити кошти на відшкодування витрачених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 коштів на поліпшення орендованого ним будинку культури в АДРЕСА_1 згідно представленого розрахунку від 06 червня 2019 року (сума боргу - 111 705,64 грн, інфляційні нарахування - 43 129,55 грн, проценти річних від простроченої суми - 10 057,45 грн, а всього - 164 892,64 грн) (т. 1 а. с. 188-192).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частиніта постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.