ПОСТАНОВА
Іменем України
03 серпня 2023 року
Київ
справа №520/10348/19
адміністративне провадження №К/9901/19699/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я. В.
учасники судового процесу:
представник позивача - Кундіус І. В. (в режимі відеоконференції),
представник відповідача - Шапошник С. С. (в режимі відеоконференції),
розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу № 520/10348/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року (суддя Спірідонов М. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (головуючий суддя - Кононенко З. О., судді Макаренко Я. М., Калиновський В. А.),
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" (далі - позивач, ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просило (з урахуванням клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2019 року:
№00001861401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 59126316,25 грн (з яких 47301053,00 грн - основний платіж, 11825263,25 грн - штрафні (фінансові) санкції);
№00001871401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 44197361,25 грн (з яких 35357889,00 грн - основний платіж, 8839472,25 грн - штрафні (фінансові) санкції).
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначав, що висновок контролюючого органу в акті перевірки про безтоварний зміст його господарських операцій з придбання товарів та послуг у ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ АГРО ПРОЕКТ", ТОВ "ВЕСТ ПОСТАЧ", ТОВ "СІЗАМ ЦЕНТР", ТОВ "КАСТЛЕР КОНСАЛТ", ТОВ "СОФТФІЛ", ТОВ "ІПСОН", ТОВ "АРТ ВЕСТ ІНВЕСТ", ТОВ "МОНРАЛІЗ КОМПАНІ", ТОВ "СКОРПИОН ГРУП", ТОВ "АЙРОН ЕФЕЙР", ТОВ "ТИМБЕРЛІНГ", ТОВ "ДІЛАЙС КОРПОРЕЙТ", ТОВ "ФІЛІПЕНКО ГРУП", ТОВ "СТАРТФОРД", ТОВ "ХАЛБРЕЙН", ТОВ "ІОН ФІНАНС", ТОВ "АЛЬЯНС ПРОДУКТ 2017", ТОВ "ФОР-ПОСТАЧ", ТОВ "БАЛАНС УТФ", ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ", ТОВ "ПРОТ ТОРГ ГРУП", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕСТ БІЛД", ТОВ "ГРАВІС ПРОМ КОНСАЛТ", ТОВ "ДЖІ ТІ АЙ - ЮКРЕЙН", ТОВ "ЛОККІ ГОЛДСТАР", ТОВ "ХРОМ КОНСАЛТ ЛТД", ТОВ "ПОЛЕСТАРС", ТОВ "ТФ ГЕБА", ПП "НЕКСТДЖЕН", ТОВ "МІРЛЕНТ КОМПАНІ", ТОВ "КАЛІПСО ХФ", ТОВ "ЧЕСТ КОМПАНІ", ТОВ "ЛАНКАСТЕРС", ТОВ "ЛІМІТЕД-ЕДІШН", ТОВ "СОФІ ФОРТ", ТОВ "ТІНЕР ОПТ", ТОВ "КЙЮ-КОНСАЛТ", ТОВ "РЕГАЙС", ТОВ "ІНПРОМ-ХАРКІВ", ТОВ "ЕКЛІПС ЛЮКС", ТОВ "НАУТИЛТРЕЙД", ТОВ "ЗІРКА ПІВНОЧІ", ТОВ "АЛЬЯНС ДИСТРИБЬЮТ", ТОВ "ЕЛАЙЗ ПРОМ", ТОВ "ТРАСКЕН", ТОВ "ТОРІАС", ТОВ "МОБІЛЛАК.НЕТ", ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВІОР", ТОВ "КОЛІБРІАС", ТОВ "ДОМАРТ", ТОВ "МЕТАЛ ЦЕНТР КИЇВ", ТОВ "ГРІНВЕЙ КОРПОРЕЙШИН", ТОВ "СПЕЦРЕМПІДРЯД", ТОВ "ВЕЛУМ КОНСАЛТ", ТОВ "ВІРЛЕН ФІНАНС", ТОВ "ВЕСТЕРО КОМПАНІ", ТОВ "ТОККАТА ТРЕЙД ЛТД", ТОВ "ГОЛД ТТП", ТОВ "ЛІДЕР-СТРОЙ МКС", ТОВ "КЛАЙДС КОМПАНІ", ТОВ "СЛАВМЯСО", ТОВ "АГРОДЕНІС СЕРВІС", ТОВ "АЙФОРДЖ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ ЕТАЛОН", ТОВ "ТОРАТОС", ТОВ "ФЕБІ КОНСТРАКШН", ТОВ "ЗЛАТОС КОМПАНІ", ТОВ "ФЛЕТ ЛАЙ", ТОВ "БАРДО ГРУП", ТОВ "ФЕСТУМ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ІНТЕКО", ТОВ "ІНКЛУД КОНСАЛТ", ТОВ "СЕЛЕНА ФІНАНС", ТОВ "КЕПІТАЛ ФАУНДЕЙШН", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФЛЕТ ЛАЙН", ТОВ "ФАРМКОНСАЛТ", ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС", ТОВ "ЛОФТБУД", ТОВ "ККЗХ", ТОВ "ПРОМ ГРАВІС", ТОВ "КОЛОС ДНІПРА", ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА "КАСТА", ТОВ "АСТЕРІЛ-2000", ТОВ "ПАРНАС ТПФ", ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ", ТОВ "КРОН ЖТФ", ТОВ "ПІНТА ТТП", ТОВ "ХСК РАКУРС", ТОВ "ПОТОК-К", ТОВ "АФ СЕГМЕНТ", ТОВ "ТАЙГЕР АЛЬЯНС", ТОВ "ІРБІС СК", ТОВ "ПАЛАДІУМ ЛТД", ТОВ "РЕДВІК КОНСАЛТ", ТОВ "АТЛАНТИС-ЛТД" (далі - контрагенти-постачальники) та реалізації позивачем товарів ТОВ "КАЛІПСО ХФ", ТОВ "СОФІ ФОРТ", ТОВ "СПЕЦТРАСТ", ТОВ "КФ СТИМУЛ", ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ", ТОВ "БАЛАНС УТФ", ТОВ "ЛОКІ СТИЛЬ", ТОВ "АФ СЕГМЕНТ", ТОВ "ХСК РАКУРС", ТОВ "ХСК СТЕНДПРО", ТОВ "ЕЛІФІЯ КФ", ТОВ "ТФ АПИС", ТОВ "ПОТОК-К", ТОВ "ПІНТА ТТП", ТОВ "ДЕЛЬТА АПФ" (далі - контрагенти-покупці) є безпідставним, оскільки такий висновок відповідача не відповідає дійсним обставинам, ґрунтується виключно на податковій інформації щодо контрагентів, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мале місце. Така інформація не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Позивач стверджував, що господарські операції мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку, які мають усі обов`язкові для таких документів реквізити. Позивач вказав, що контрагенти на момент укладення договорів були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин, зареєстровані як платники податку на додану вартість, а податкові накладні зареєстровані у встановленому законодавством порядку за першою подією, що є підставою для формування податкового кредиту. Також зазначив, що з деякими контрагентами-постачальниками Товариство розрахувалось шляхом безготівкового переведення коштів, а з деякими уклало договори відступлення права вимоги. Відповідно до таких договорів Товариство є боржником перед іншими юридичними особами, що свідчить про те, що кредиторська заборгованість перед безпосередніми контрагентами-постачальниками відсутня. Позивач посилається на індивідуальний характер відповідальності платника податків за податкове правопорушення та наголошує, що не повинен нести відповідальність за можливе порушення контрагентами податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності та/або можливу недостовірність відомостей щодо них в офіційних джерелах, тоді як контролюючий орган саме з таких підстав зробив висновок, що господарські операції не мали реального змісту.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13 грудня 2019 року позов ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2019 року № 00001861401 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 59085016,25 грн (з яких 47268013,00 грн - основний платіж, 11817003,25 грн - штрафні (фінансові) санкції); № 00001871401. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" сплачений судовий збір в частині задоволених позовних вимог у сумі 16008,33 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 500000,00 грн.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 березня 2021 року (з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року про виправлення описки) скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2019 року № 00001871401 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 63641,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15310,25 грн. Ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Під час апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою від 01 березня 2021 року задовольнив клопотання відповідача і допустив заміну сторони у справі в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495).
Вирішуючи спір між сторонами (в межах задоволених позовних вимог), суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.
ГУ ДФС провело документальну планову перевірку ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" на підставі наказу № 577 про проведення документальної планової перевірки та наказу № 2583 від 05 квітня 2019 року, яким продовжено строк перевірки з 12 квітня 2019 року до 25 квітня 2019 року, з питання дотримання податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, з урахуванням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), валютного та іншого законодавства - за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року. За результатами перевірки складено акт від 07 травня 2019 року № 1550/20-40-14-01-08/36226451 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками, зробленими в Акті перевірки, встановлено порушення ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА", зокрема:
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України з урахуванням статей 3, 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV), пункту 3 розділу 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", внаслідок чого занижено податок на прибуток на 47301053,00 грн (у тому числі, за 4-й квартал 2016 року - 12627676,00 грн, за 2017 рік - 30785888,00 грн, за три квартали 2018 року - 3887488,00 грн);
- пункту 44.1 статті 44, абзацу "а" пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК, внаслідок чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на 35357889,00 грн.
Порушення зазначених правових норм ГУ ДФС обґрунтувало тим, що первинні документи, які Товариство надало на підтвердження сум витрат та податкового кредиту, задекларованих за операціями з придбання товарів та послуг у контрагентів-постачальників (95 підприємств) та сум доходу і податкових зобов`язань з ПДВ за операціями з контрагентами-покупцями (15 підприємств) не відповідають дійсності, оскільки зазначені господарські операції фактично не мали місця.
Висновок ГУ ДФС про нереальний характер господарських операцій позивача із зазначеними суб`єктами господарювання вмотивований посиланням на те, що фактичний зміст цих операцій полягає у формуванні активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів сумнівних контрагентів, що фактично не могли здійснити і не здійснювали постачання.
Підставою для таких висновків в Акті перевірки стала податкова інформація щодо господарської діяльності цих контрагентів, зокрема:
- відсутність у цих контрагентів матеріально-технічних ресурсів (зокрема, власних чи орендованих складських приміщень, транспортних засобів), трудових ресурсів, які об`єктивно необхідні для здійснення господарської діяльності в цілому;
- анульовані свідоцтва платника податку на додану вартість;
- невідповідність номенклатури придбаних товарів (послуг) в податкових накладних, за якими контрагент задекларував податковий кредит, найменуванню товарів (послуг) в податкових накладних, виписаних на адресу Товариства;
- керівником ТОВ "БАЛАНС УТФ", ТОВ "ТФ ГЕБА", ТОВ "СОФІ ФОРТ", ТОВ "ГОЛД ТТП", ТОВ "ПАРНАС ТПФ", ТОВ "КРОН ЖТФ", ТОВ "ПІНТА ТТП", ТОВ "ХСК РАКУРС", ТОВ "ПОТОК-К", ТОВ "АФ СЕГМЕНТ", ТОВ "ІРБІС СК", ТОВ "КАЛІПСО ХФ", ТОВ "ТХ СТАЕР", ТОВ "КФ СТИМУЛ", ТОВ "ДЕЛЬТА АПФ", ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ", ТОВ "ЛОКІ СТИЛЬ", ТОВ "ХСК СТЕНДПРО", ТОВ "ЕЛІФІЯ КФ", ТОВ "ТФ АПИС" після реєстрації податкових накладних став ОСОБА_1, який є посадовою особою, засновником ще 149 суб`єктів господарювання по всій території України, що свідчить про те, що зазначені підприємства зареєстровані з метою надання вигоди іншим суб`єктам господарської діяльності, щодо формування податкового кредиту та витрат;
- згідно з протоколами допиту у процедурах досудового розслідування кримінальних проваджень засновники та директори ТОВ "ДІЛАЙС КОРПОРЕЙТ", ТОВ "СКОРПИОН ГРУП" заперечили свою участь у створенні та участі у господарсько-фінансовій діяльності вказаних товариств;
- згідно з поясненнями громадянки ОСОБА_2 остання засвідчила свою непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ";
- згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 у кримінальній справі № 201/4522/18 засновника ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
Також, проаналізувавши надані до перевірки первинні документи, ГУ ДФС встановило:
- наявність дефектів в окремих первинних документах, виписаних на оформлення господарських операцій (у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних відсутнє прізвище особи ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА", відповідальної за здійснення господарської операції; в окремих видаткових накладних складених між позивачем та ТОВ "БАЛАНС УТФ" відсутні прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції);
- договори і видаткові накладні, виписані від імені ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ АГРО ПРОЕКТ", ТОВ "КАСТЛЕР КОНСАЛТ", ТОВ "СОФТФІЛ", ТОВ "ІПСОН", ТОВ "АРТ ВЕСТ НВЕСТ", ТОВ "MOHPAЛI3 КОМПАНІ", ТОВ "ІОН ФІНАНС", ТОВ "АЛЬЯНС ПРОДУКТ 2017", ТОВ "ГРАВІС ПРОМ КОНСАЛТ", ТОВ "ДЖІ ТІ АЙ - ЮКРЕЙН", ТОВ "ЛОККІ ГОЛДСТАР", ПП "НЕКСТДЖЕН", ТОВ "ІНПРОМ-ХAPKIB", ТОВ "АЛЬЯНС ДІСТРИБЬЮТ", ТОВ "ТОРІАС", ТОВ "КОЛІБРІАС", ТОВ "ГРІНВЕЙ КОРПОРЕЙШИН", ТОВ "ВЕЛУМ КОНСАЛТ", ТОВ "ВІРЛЕН ФІНАНС", ТОВ "ІНКЛУД КОНСАЛТ", підписані як директорами особами, які згідно з реєстраційними даними станом на момент здійснення операцій, таку посаду не обіймали, а стали керівниками цих підприємств значно пізніше;
- виконання послуг, які зазначені в актах потребують залучення кваліфікованих спеціалістів;
- у товарно-транспортних накладних, складених між позивачем та контрагентами-покупцями, зазначена однакова адреса пункту розвантаження, а саме: м. Харків, вул. Новожанівська, буд. 1;
- відсутність документів, які підтверджують походження товару, що був предметом постачання, внаслідок чого не дотримано вимоги частини другої статті 662 Цивільного кодексу України.
На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС прийняло податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2019 року, зокрема:
№ 00001861401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 59126316,25 грн (з яких 47301053,00 грн - основний платіж, 11825263,25 грн - штрафні (фінансові) санкції);
№00001871401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 44197361,25 грн (з яких 35357889,00 грн - основний платіж, 8839472,25 грн - штрафні (фінансові) санкції).
Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги у задоволенні скарги відмовила у повному обсязі. Зазначене рішення позивач отримав 26 вересня 2019 року.
У частині задоволених позовних вимог судові рішення обґрунтовані таким:
- на час здійснення спірних господарських операцій контрагенти були зареєстрованими в установленому законом порядку та виступали правоздатними учасниками господарського обороту;
- отримані та реалізовані позивачем товари і послуги були використані у власній господарській діяльності, внаслідок чого у позивача відбулися зміни в майновому стані;
- кредиторська заборгованість відсутня (судами встановлено, що частково кредиторська заборгованість між позивачем та контрагентами-постачальниками погашена за рахунок грошових коштів позивача, які перераховані на розрахункові рахунки постачальників, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, а частина кредиторської заборгованості погашена шляхом укладення між кредиторами позивача договорів відступлення права вимоги на користь інших юридичних осіб);
- податкова інформація, отримана з аналітичних баз даних ДФС стосовно контрагентів-постачальників та контрагентів-покупців, має виключно інформативний характер та сформована контролюючим органом без дослідження первинних документів;
- відсутність у контрагентів-постачальників об`єктивної можливості для виконання поставки товарів через брак персоналу та основних фондів не виключає можливості реального виконання господарської операції, враховуючи, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні, зокрема транспортні, засоби можуть використовуватися на умовах оренди або лізингу;
- не придбання контрагентами-постачальниками товару, який в подальшому був реалізований позивачу, не є висновком жодного акта перевірки, податкового повідомлення-рішення, рішення суду, яке набрало законної сили, а відсутність у аналітичній базі даних ДФС відомостей про придбання контрагентами-постачальниками товару не є беззаперечним доводом нереальності господарської операції чи відсутності у контрагентів товару для продажу;
- встановлення недотримання з боку позивача вимоги частини другої статті 662 Цивільного кодексу України не є компетенцією відповідача. Такі питання повинні вирішуватися у площині господарсько-правових відносин між позивачем та кожним із контрагентів Товариства. Крім того, сертифікати якості - документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів чи реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам і не є первинними документами в розумінні Закону № 996-XIV, не містять відомостей про господарську операцію. Такі документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції та не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, які фіксують рух активів, відтак не можуть слугувати підтвердженням чи спростуванням реальності господарської операції;
- надані позивачем документи підписані уповноваженими особами як з боку постачальників, так і з боку ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА": містяться прізвища, ім`я, по батькові осіб, їх посади, відповідно, доводи відповідача щодо наявності окремих дефектів у наданих первинних документах спростовані;
- протоколи допиту ОСОБА_3 від 04 листопада 2017 року, ОСОБА_4 від 22 серпня 2018 року, які заперечили свою участь у створенні та участі у господарсько-фінансовій діяльності ТОВ "ДІЛАЙС КОРПОРЕЙТ", ТОВ "СКОРПИОН ГРУП" та пояснення ОСОБА_2 від 27 листопада 2018 року, яка надала пояснення про непричетність до господарської діяльності ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ", без дослідження наявних первинних документів, в тому числі без проведення відповідних експертиз, за висновками Верховного Суду самі по собі не можуть бути необхідною та достатньою підставою для висновку про відсутність факту реальності господарських операцій з постачання товарів між контрагентами та далі по ланцюгу постачання. Крім того, відповідач не вказав в межах якого кримінального провадження здійснювався вказаний допит свідків, та чи є вирок по кримінальному провадженню щодо посадових осіб позивача,
- доводи про те, що після реєстрації податкових накладних директором окремих контрагентів став ОСОБА_1 не підтверджуються жодним чином, а лише згадуються в Акті перевірки. Суди встановили, що під час здійснення господарських операцій з такими контрагентами, директорами на вказаних підприємствах були зовсім інші особи, а яким чином в подальшому відбувалася зміна керівників на вказаних підприємствах не має жодного значення для вирішення спору у цій справі;
- довід про відсутність документального підтвердження поставки товару від ТОВ "ТОККАТА ТРЕЙД ЛТД" спростовується товарно-транспортною накладною № Р514 від 29 вересня 2017 року, яка є належним та достатнім доказом підтвердження поставки товару;
- суди відхилили довід відповідача стосовно вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року у кримінальній справі № 201/4522/18, яким ОСОБА_5, директора ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС", визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", з огляду на не встановлення у вироку обставин, які б стосувалися діяльності позивача. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що цей вирок скасований ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року у справі №201/4522/18 та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. За наслідками нового розгляду Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 16 квітня 2019 року кримінальне провадження відносно керівника ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" закрив. Також суд апеляційної інстанції врахував, що 11 січня 2021 року під час апеляційного перегляду представник позивача надав копії листів Офісу Генерального прокурора про відсутність будь-яких кримінальних проваджень стосовно таких контрагентів ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА": ТОВ "КРОН ЖТФ", ТОВ "СЛАВМЯСО", ТОВ "ІОН ФІНАНС", ТОВ "СПЕЦТРАСТ", ТОВ "ІНКЛУД КОНСАЛТ", ТОВ "НАУТИЛТРЕЙД", ТОВ "ІРБІС СК", ТОВ "БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ", ТОВ "КФ СТИМУЛ", ТОВ "СКОРПІОН ГРУП", ТОВ "ККЗХ", ТОВ "ФОР-ПОСТАЧ", ТОВ "СТАРТФОРД", TOB "СІЗАМ ЦЕНТР", ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА "КАСТА", ТОВ "ЧЕСТ КОМПАНІ", ТОВ "ВЕСТ ПОСТАЧ", TOB "ХСК СТЕНДПРО", ТОВ "ТОККАТА ТРЕЙД ЛТД", ТОВ "ГРАВІС ПРОМ КОНСАЛТ", ТОВ "ІПСОН", ТОВ "АЛЬЯНС ПРОДУКТ 2017", ТОВ "СОФТФІЛ", ТОВ "ПОЛЕСТАРС", ТОВ "ЕКЛІПС ЛЮКС", ТОВ "ТИМБЕРЛІНГ", ТОВ "МОНРАЛІЗ КОМПАНІ", ТОВ "ІНПРОМ-ХАРКІВ", ТОВ "КЛАЙДС КОМПАНІ", ТОВ "ТФ АПИС", ТОВ "КАЛІПСО ХФ", ТОВ "АСТЕРІЛ-2000", ТОВ "ДЕЛЬТА АПФ", ТОВ "ДЕЛЬТА АПФ", ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ АГРО ПРОЕКТ", ТОВ "АРТ ВЕСТ ІНВЕСТ", ТОВ "ФАРМКОНСАЛТ", ТОВ "ФЛЕТ ЛАЙ", ТОВ "АФ СЕГМЕНТ", ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ", ТОВ "ЛОККІ ГОЛДСТАР", ТОВ "ТФ ГЕБА", ТОВ "ПІНТА ТТП", ТОВ "ВЕЛУМ-КОНСАЛТ", ТОВ "ТОРАТОС", TOB "ТОРІАС", ТОВ "ПОТОК-К", ТОВ "ТАЙГЕР АЛЬЯНС", ТОВ "ДОМАРТ", ТОВ "БАРДО ГРУП", ТОВ "ДЖІ ТІ АЙ-ЮКРЕЙН", ТОВ "ГОЛД ТТП", ТОВ "КОЛОС ДНІПРА", ТОВ "АЙФОРДЖ", ТОВ "КАСТЛЕР КОНСАЛТ", ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС", ТОВ "ЛОФТБУД", ТОВ "ЕЛІФІЯ КФ", ТОВ "ХСК РАКУРС", ТОВ "НВП "АВІОР", ТОВ "СПЕЦРЕМШДРЯД", ТОВ "ФЕСТУМ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ФЛЕТ ЛАЙН", ТОВ "ЛІДЕР- СТРОЙ МКС", ТОВ "СОФІ ФОРТ", ТОВ "ЗІРКА ПІВНОЧІ", ТОВ "ПРОМ ГРАВІС", ТОВ "ДІЛАЙС КОРПОРЕЙТ", ТОВ "ХАЛБРЕЙН", ТОВ "ВІРЛЕН ФІНАНС" (том 80 а. с. 104-187). З копії листа Офісу Генерального прокурора № 27/3-4215вих-20 від 18 вересня 2020 року вбачається, що відносно ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" та його посадових осіб відсутні будь-які кримінальні провадження;
- обставина зазначення однакової адреси пункту розвантаження у товарно-транспортних накладних, складених із контрагентами-покупцями, не може бути доказом нереальності господарських операцій і стосується виключно питань господарської діяльності позивача та контрагентів-покупців. Відповідач не довів, що будівля, склад, приміщення за даною адресою не призначене для розвантаження товару, чи покупці не мали будь-якого права здійснювати поставку саме за цією адресою, або відсутність у покупців договірних відносин щодо користування даним приміщенням;
- обставини наявності кримінальних проваджень щодо контрагентів також не можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій, з огляду на те, що у кримінальних провадженнях не ухвалено вироки, а інформація, отримана в результаті оперативно-розшукових заходів, чи докази, отримані в процедурах досудового слідства, не є доказами, на підставі яких можуть бути встановлені факти порушення податкового законодавства в адміністративному судочинстві.
Отже, за висновками судів попередніх інстанцій Товариство спростувало належними та допустимими доказами викладені в Акті перевірки судження контролюючого органу про безтоварність операцій позивача з придбання та реалізації товарів та послуг у зазначених контрагентів. Таких висновків суди дійшли на підставі оцінки наданих позивачем господарських договорів, первинних документів, що були складені на господарські операції, вчинені у межах цих договорів, та на підставі яких (як зазначили суди) Товариство сформувало дані бухгалтерського та податкового обліку.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У касаційній скарзі (з урахуванням уточнення підстави касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій) ГУ ДПС зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм підпунктів 14.1.11, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, частин першої, другої статті 9 Закону № 996-XIV, внаслідок не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, викладених у подібних правовідносинах у постановах від 28 травня 2020 року у справі № 826/15364/17, від 05 січня 2021 року у справі № 810/1476/16, від 31 березня 2020 року у справі № 824/434/15-а, від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17443/15, від 10 квітня 2020 року у справі № 816/4409/15, від 18 березня 2020 року у справі № 826/8114/15, від 16 січня 2018 року у справі № 2а-7075/12/2670 (провадження № К/9901/1478/18). Також, на переконання ГУ ДПС, суди знехтували положеннями статей 44 і 85 ПК України, висновок щодо застосування яких міститься у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №160/8441/18, - про неможливість обґрунтування правомірності формування податкового кредиту за допомогою первинних документів, які не були надані до перевірки.
Також ГУ ДПС вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, адже судові рішення не містять правової оцінки доводам контролюючого органу, а надана ними оцінка не обумовлена сукупністю виявлених під час перевірки обставин щодо кожного окремого контрагента. Крім того, на переконання ГУ ДПС, на такий товар, як Електродвигуни і Датчик-реле тиску, з огляду на його специфічність, обов`язково має бути сертифікат відповідності або паспорти якості. ГУ ДПС вважає, що суди безпідставно зробили висновок про те, що деякі помилки в оформленні первинних документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки поза увагою судів залишився факт того, що помилки містять більшість наданих до перевірки документів та мають системний характер.
Відповідно до доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд ухвалою від 06 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження у справі № 520/10348/19, посилаючись на неподібність правовідносин у цій справі, а також у справах, на висновки в постановах Верховного Суду в яких посилається ГУ ДПС. Одночасно Товариство, в разі незадоволення його клопотання про закриття касаційного провадження, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ГУ ДПС, доводячи, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини у справі та правильно застосували норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
У судових засіданнях, які відбулися 20 липня 2023 року і 03 серпня 2023 року представники відповідача підтримали доводи і вимоги касаційної скарги з підстав, викладених у ній. Просили касаційну скаргу задовольнити. Зазначали, що висновки контролюючого органу ґрунтуються саме на сукупності виявлених обставин, що, на їх переконання, залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій. Зазначали, що до перевірки були надані документи, які містили ті недоліки, про які зазначено в Акті перевірки.
Представник позивача проти доводів і вимог касаційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні. Зазначав, що здійснена судами оцінка встановленим обставинам і наданим на їх підтвердження доказів відповідає вимогам КАС України, а також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19. Звертав увагу, що до суду надано копії усіх документів, які надавалися і до перевірки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, надані у судових засіданнях, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оскільки касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів ГУ ДПС, пов`язаних із нереальністю господарських операцій позивача з його контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями, касаційний перегляд судових рішень здійснюється в межах задоволених позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2019 року:
№ 00001861401 в частині збільшення податкового зобов`язання (основний платіж) з податку на прибуток на 47268013,00 грн (штрафна санкція за цим порушенням складає 11817003,25 грн з розрахунку 25 % від суми заниженого податкового зобов`язання);
№ 00001871401 в частині збільшення податкового зобов`язання (основний платіж) з податку на додану вартість на 35294248,00 грн (штрафна санкція за цим порушенням складає 8823562,00 грн з розрахунку 25 % від суми заниженого податкового зобов`язання);
Водночас колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2019 року № 00001871401 в частині визначення податкового зобов`язання (основний платіж) з податку на додану вартість на 63641,00 грн, зазначив, що в межах цього порушення штрафна санкція становить 15310,25 грн, яка залишається в силі. Однак, 25% від 63641,00 грн складає 15910,25 грн, а судове рішення не містить мотивів (розрахунку), які б обґрунтовували розбіжність в сумі 600 грн.
Перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права в межах задоволених позовних вимог, колегія суддів виходить з такого.
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само). Згідно з абзацом першим пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-XIV.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити перелік яких наведений у частині другій зазначеної статті.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).