Постанова
Іменем України
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 636/4080/19
провадження № 61-2348св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРДЕПТ ПЛЮС",
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харченко Інна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕПТ ПЛЮС", треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харченко Інна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, про припинення договорів
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10 січня 2022 року у складі судді Гуменного З. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 12 січня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати договір поруки від 22 грудня 2006 року № П-11092360000, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1 ; визнати іпотечний договір від 22 грудня 2006 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2, таким, що втратив чинність; виключити з Державного реєстру іпотек, реєстраційний номер № 5159 та № 5160 від 22 грудня 2006 року, запис про реєстрацію договору іпотеки від 22 грудня 2006 року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 на нерухоме майно - земельну ділянку та житловий будинку, які розташовані на АДРЕСА_1, та зняти обтяження на підставі договору іпотеки від 22 грудня 2006 року.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що 22 грудня 2006 року її чоловік ОСОБА_2 уклав з ПАТ "УкрСиббанк" договір про надання споживчого кредиту, на забезпечення виконання якого 22 грудня 2006 року між ОСОБА_2 і ПАТ "УкрСиббанк" укладено іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка розміром 0,2479 га і житловий будинок АДРЕСА_2 ; 22 грудня 2006 року між ОСОБА_1 і ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір поруки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Спірні будинок і земельна ділянка належали позичальнику на підставі договору довічного утримання, укладеного 08 квітня 1992 року з ОСОБА_3, проте лише 15 квітня 1998 року на ім`я ОСОБА_4 було видано державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Отже, на день укладання іпотечого договору земельна ділянка не була ні власністю позичальника, ні предметом договору довічного утримання.
Після смерті ОСОБА_2 позивач фактично прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки та житлового будинку, однак зареєструвати право власності на спірне майно вона не може, оскільки є заборони їх відчуження, що порушує її права як власника щодо розпорядження та користування належним їй майном.
Смерть її чоловіка зумовлена причинами, які вона як поручитель не могла передбачити та не могла їх усунути, тому істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є підставою для його розірвання на підставі статті 652 ЦК України. На поручителя може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов`язку щодо виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та за згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в т. ч. у договорі поруки. Відсутність у договорі поруки умови щодо її відповідальності як поручителя за нового боржника чи то за спадкоємців у випадку переведення боргу, є також підставою для його розірвання.
Відповідач не направляв протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, на її адресу жодної вимоги, про погашення заборгованості за кредитним договором. Отже, втративши право вимоги до спадкоємця, банк втратив право на подання позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому договір іпотеки є таким, що втратив чинність.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Чугуївський міський суд Харківської області ухвалою від 22 жовтня 2020 року замінив у справі відповідача ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "УКРДЕПТ ПЛЮС".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Чугуївський міський суд Харківської області рішенням від 10 січня 2022 року позов залишив без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку зі смертю позичальника ОСОБА_2 обов`язки за кредитним договором увійшли до складу спадщини. Оскільки рішеннями суду від 17 серпня і 31 жовтня 2018 року за ОСОБА_1 визнано право власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, підстав для визнання договору іпотеки припиненим у зв`язку зі смертю божника немає.Правових підстав для розірвання договору поруки з підстав, передбачених статтями 651, 652 ЦК України, не встановлено. Обставини, на які посилається позивач, не є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 ЦК України.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 12 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10 січня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву та відповіді на відзив, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 15 лютого 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10 січня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 січня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 523, 553, 559, 608, 652 та 1281 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме - правові відносини, які виникають у процесі виконання спадкоємцем кредитних зобов`язань, коли заставне майно не є власністю померлого і не прийняте як спадок, коли кредитор не виконав норм закону щодо пред`явлення вимог до спадкоємців, коли договорами поруки та кредиту не обумовлено відповідальність поручителя перед кредитором за основним зобов`язанням у разі смерті боржника і коли поручитель і спадкоємець є однією особою.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. Суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
На день укладення оспорюваних договорів земля не була ні власністю померлого чоловіка, ні предметом договору довічного утримання, тому не може бути заставним майном; право власності на цю земельну ділянку позивач отримала не як спадок ОСОБА_2, а як спадок після смерті власниці цього майна ОСОБА_4 . Заборона на відчуження спірного майна порушує її права як власника щодо володіння, розпорядження, користування цим майном.
Договором поруки і кредитним договором не обумовлена відповідальність поручителя перед кредитором за основним зобов`язанням у разі смерті боржника.
Відповідачі втратили право вимоги за оспорюваними правочинами, проте суди не надають цьому факту та обставинам ніякої оцінки.Придбання права вимоги заборгованості, яке втрачено його продавцем, не поновлює це право для даного відповідача, який цю вимогу купив.
31 березня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "УКРДЕПТ ПЛЮС" на касаційну скаргу, мотивований тим, що судові рішення у цій справі прийняті відповідно до матеріалів справи та без порушень норм права, касаційна скарга позивача є необґрунтованою і безпідставною.Направляючи повідомлення на адресу АТ "Дельта Банк", а не на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач про смерть боржника повідомив неналежного суб`єкта господарювання. Про факт смерті ОСОБА_2 ТОВ "УКРДЕПТ ПЛЮС" стало відомо лише 11 грудня 2020 року, тому шестимісячний термін на пред`явлення вимоги до спадкоємців не пропущено. Крім того, позивач пропустила позовну давність на звернення з цим позовом, про застосування якої було заявлено в суді першої інстанції.
20 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив, мотивована тим, щопозовна давність для пред`явлення цього позову не пропущена. Повідомлення про смерть божника було направлено тій установі банку, з якою був укладений договір. ПАТ "Дельта Банк", яке 07 листопада 2019 року переуступило вимогу за оспорюваними договорами ТОВ "УКРДЕПТ ПЛЮС", отримало 29 січня 2018 року відмову суду в задоволенні позову щодо заміни сторони у виконавчому провадженні у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2, тому у сторони, яка придбала право вимоги, такі ж права, що і в сторони, яка здійснила в такий спосіб відчуження цієї вимоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
12 квітня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
22 грудня 2006 року між ОСОБА_2 і АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту № 11092360000, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 65 000,00 грн з терміном погашення не пізніше 22 грудня 2013 року.
На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором, 22 грудня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за умовами якого позичальник передав в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,2479 га і житловий будинок, що розташовані на АДРЕСА_2, вартість яких становить 182 182,00 грн.