Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 607/25518/19
провадження № 61-3719св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Споживчий кооператив "Степана Бандери", Обслуговуючий кооператив "Молодіжний Тернопіль", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року у складі судді Черніцької І. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2022 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Споживчого кооперативу "Степана Бандери" (далі - СК "Степана Бандери"), Обслуговуючого кооперативу "Молодіжний Тернопіль" (далі - ОК "Молодіжний Тернопіль"), ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів про внесення пайових внесків, скасування реєстрації права власності на квартири та зобов`язання вчинити дії, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила: визнати недійсним договір про внесення пайового внеску від 20 жовтня 2016 року № 5, укладений між ОСОБА_2 та ОК "Молодіжний Тернопіль", та скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, реєстраційний номер 1499537761101; визнати недійсним договір про внесення пайового внеску від 20 жовтня 2016 року № 35, укладений між ОСОБА_3 та ОК "Молодіжний Тернопіль", та скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3, реєстраційний номер 1479263461101; зобов`язати СК "Степана Бандери" та ОК "Молодіжний Тернопіль" передати їй у встановленому законом порядку документи для оформлення та реєстрації права власності на однокімнатну квартиру на шостому поверсі в будинку на АДРЕСА_3 ; стягнути з СК "Степана Бандери" на свою користь 175 000 грн, сплачених нею за 41,66 кв. м незавершеної будівництвом квартири, та 516 724,06 грн інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 11 березня 2008 року між нею та Приватним підприємством (далі - ПП) "Тернопільська фірма "Будівельник" було укладено договір, за умовами якого назване підприємство прийняло її у пайове будівництво на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 . 11 та 12 березня 2008 року вона сплатила на рахунок ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" пайовий внесок на загальну суму 175 000 грн, що відповідало вартості 41,66 кв. м незавершеного будівництвом спірного житла. 26 квітня 2010 року для організації та проведення будівництва однокімнатної квартири АДРЕСА_5 вона уклала договір з ПП "Гео-2004". Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2011 року за нею визнано майнове право на 41,66 кв. м незавершеної будівництвом однокімнатної квартири АДРЕСА_5 . 27 грудня 2012 року між нею та СК "Степана Бандери" було укладено договір на завершення будівництва однокімнатної квартири загальною площею 46,64 кв. м на шостому поверсі в другому під`їзді житлового будинку в АДРЕСА_6 . 26 липня 2015 року СК "Степана Бандери" прийняв рішення про виключення її з членів споживчого кооперативу. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2018 року булоскасовано рішення загальних зборів членів СК "Степана Бандери" від 26 липня 2015 року в частині виключення її з членів кооперативу. На виконання договору про спільне фінансування та співпрацю від 18 жовтня 2016 року СК "Степана Бандери" та ОК "Молодіжний Тернопіль" спільно добудували багатоквартирний житловий будинок (блок "В") на АДРЕСА_6, який в подальшому було прийнято в експлуатацію та присвоєно будинку поштову адресу: АДРЕСА_3 . Після здачі згаданого будинку в експлуатацію було змінено нумерацію квартир, зокрема на шостому поверсі у блоці "В" однокімнатним квартирам були присвоєні номери АДРЕСА_7, АДРЕСА_8 і АДРЕСА_9, з яких: під № 22 значиться квартира площею 49,1 кв. м, яку на підставі договору про внесення пайового внеску від 24 жовтня 2017 року № 85 передано у власність ОСОБА_4 ; під № 23 - квартира площею 47,9 кв. м, яку на підставі договору про внесення пайового внеску від 20 жовтня 2016 року № 5 передано у власність ОСОБА_2 ; під № 53 - квартира площею 48,1 кв. м, яку на підставі договору про внесення пайового внеску від 02 листопада 2016 року № 35 передано у власність ОСОБА_3 04 жовтня 2018 року вона звернулася до СК "Степана Бандери" із заявою про виділення їй однокімнатної квартири, на що отримала відмову. Вважає, що відповідачі протиправно розпорядилися належними їй майновими правами та майном, чим порушили її право на отримання у власність однокімнатної квартири на шостому поверсі блоку "В" в будинку АДРЕСА_10 .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог та закрито провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними договорів про внесення пайових внесків від 20 жовтня 2016 року № 5 та від 02 листопада 2016 року № 35, скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 та стягнення з СК "Степана Бандери" грошових коштів.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та зобов`язання передати документи для оформлення і реєстрації права власності на квартиру.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що укладаючи 11 березня 2008 року договір про участь в пайовому будівництві квартири, позивач отримала обмежене речове право, за яким вона як власник цього права наділена певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому. Порядок оформлення права власності на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта в експлуатацію визначено відповідними нормами матеріального права. ОСОБА_1 не довела, що майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2, а саме квартира АДРЕСА_1, є ідентичним спірному майну, зазначеному в договорі про пайову участь від 11 березня 2008 року чи в договорі від 27 грудня 2012 року № 411/12/12-Ті, які були укладені нею відповідно з ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" та СК "Степана Бандери". Посилання позивача на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 квітня 2011 року, яким за нею визнано майнове право на частину незакінченого будівництвом об`єкта (майнове право на 41,566 кв. м незавершеної будівництвом однокімнатної квартири АДРЕСА_5 ) як на доказ набуття права власності на одну з однокімнатних квартир на шостому поверсі другого під`їзду будинку АДРЕСА_3, місцевий суд не взяв до уваги, зазначивши, що судове рішення, за загальним правилом, не є підставою виникнення права власності. При цьому індивідуальні ознаки (загальна розрахункова площа, поверхи, планування), якими наділена зазначена в договорі про пайову участь від 11 березня 2008 року та в договорі від 27 грудня 2012 року № 411/12/12-Ті квартира з будівельним номером АДРЕСА_6, не відповідають індивідуальним ознакам квартири, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 . Позивач не є і не була власником квартири АДРЕСА_1, а також не є власником майнових прав на цю квартиру. Посилання ОСОБА_1 на довідку фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_5 від 10 серпня 2021 року, згідно з якою на адвокатський запит повідомлено, що запроєктованій однокімнатній квартирі проєктною площею 46,64 кв. м на шостому поверсі в другому під`їзді в будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_6, після здачі будинку в експлуатацію присвоєно номер АДРЕСА_8, її площа складає 47,9 кв. м, не заслуговує на увагу, оскільки з цієї довідки не вбачається, який адресний номер мала запроєктована однокімнатна квартира площею 46,64 кв. м до здачі будинку в експлуатацію та не підтверджується ідентичність вказаних квартир. З врахуванням наведеного позовні вимоги щодо скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 є безпідставними. Також безпідставними є позовні вимоги про зобов`язання відповідачів в установленому законом порядку передати документи для оформлення та реєстрації права власності на однокімнатну квартиру на шостому поверсі в будинку АДРЕСА_3, оскільки позивач не виконала належним чином умов договору щодо повної оплати вартості квартири. Крім того, у згаданому будинку наразі відсутні вільні квартири.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказала, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц та в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2019 року у справі № 607/16852/15-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 607/6193/16-ц. Інвестор після виконання умов інвестиційного договору набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває право власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою. Забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи. Згідно з Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованою 13 травня 2017 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку (блок "В") з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_6 виступав саме СК "Степана Бандери". Однак, незважаючи на фактичне закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію, названий Кооператив не виконав свої договірні зобов`язання щодо передачі їй у власність спірної квартири. При цьому вона неодноразово зверталася до СК "Степана Бандери" із заявами, в яких просила повідомити, за скільки квадратних метрів квартири та яку суму їй необхідно доплатити, а також - надати необхідні документи для оформлення права власності, тобто вона вчиняла активні дії, спрямовані на врегулювання спірних майнових відносин. Однак листом від 04 жовтня 2018 року СК "Степана Бандери" відмовив їй у задоволенні заяви та не надав розрахунку суми, яку необхідно доплатити за спірне житло, усно пояснивши, що відсутня необхідність у доплаті грошових коштів. Інші члени кооперативу також не проводили таку доплату, оскільки завершення будівництва здійснювалося за кошти, отриманні кооперативами від їх діяльності. В судовому засіданні 02 грудня 2021 року представник ОК "Молодіжний Тернопіль" підтвердив зазначені обставини, що свідчить як про виконання нею договірних зобов`язань з оплати вартості спірної квартири, так і про відсутність до неї будь-яких фінансових претензій з боку СК "Степана Бандери". Крім того, СК "Степана Бандери" передав ОК "Молодіжний Тернопіль" лише частину квартир, що підтверджується Додатком № 1 до договору про спільне фінансування та співпрацю (блок "В") від 18 жовтня 2016 року, і в даному переліку за ОСОБА_2 закріплена квартира АДРЕСА_11 взагалі не значиться. Отже, ОСОБА_2 не мав права на отримання квартири на шостому поверсі житлового будинку, про що також свідчить укладений між ним та ОК "Молодіжний Тернопіль" договір про внесення пайового внеску від 20 жовтня 2016 року № 5, згідно з пунктами 2.1, 2.2 якого по закінченню будівництва інвестору визначається пай (частка) у вигляді однокімнатної квартири загальною площею 45,95 кв. м на дев`ятому поверсі 1-го під`їзду (без зазначення блоку) житлового будинку, вартість якої складає лише 22 975 грн. Висновок судів про те, що вона не має права на однокімнатну квартиру під АДРЕСА_8 на шостому поверсі будинку, є помилковим та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема довідкою ФОП ОСОБА_5 від 10 серпня 2021 року, інвентарною справою та проєктною документацією на будівництво багатоквартирного будинку. Реєстрація права власності за іншою особою є порушенням майнових прав особи, яка першою уклала договір і провела оплату за квартиру та має на неї майнові права.
У червні 2022 року ОК "Молодіжний Тернопіль" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
31 травня 2023 року справа № 607/25518/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 367, частини першої статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в повній мірі не відповідають.
Судами встановлено, що 11 березня 2008 року між ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" та ОСОБА_1 було укладено договір, за умовами якого назване підприємство приймає позивача у пайове будівництво на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 ; закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію заплановано у 2011 році; попередня базова вартість квартири становить 195 888 грн.
Згідно з квитанціями від 11 березня 2008 року № 000213 та від 12 березня 2008 року № 000111 позивач внесла на рахунок ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" грошові кошти на загальну суму 175 000 грн, що зараховано їй як викуплені 41,67 кв. м однокімнатної квартири, про що також зазначено і в самому договорі від 11 березня 2008 року.
26 квітня 2010 року між ОСОБА_1 (Сторона-1) та ПП "Гео-2004" в особі засновника ОСОБА_6 і директора ОСОБА_7 (Сторона-2) було укладено договір про організацію та проведення будівництва, за умовами якого Сторона-2 зобов`язується від власного імені за дорученням Сторони-1 та за її рахунок вчинити дії з організації та проведення будівництва однокімнатної квартири АДРЕСА_4 (цільовий об`єкт), а Сторона-1, у свою чергу, - оплатити визначену договором вартість цільового об`єкта та прийняти зазначений об`єкт нерухомості в порядку і у строки, визначені цим договором.
Згідно з пунктами 1.1, 1.3, 2.1, 2.3, 2.4 договору про організацію та проведення будівництва від 26 квітня 2010 року генпідрядником вказаного будівництва є ПП "Тернопільська фірма "Будівельник". За цим Договором Сторона-1 отримує право власності на об`єкт лише за умови виконання нею своїх зобов`язань у повному обсязі. Планова вартість (ціна) цільового об`єкта обчислюється з розрахунку 4 199,70 грн за 1 кв. м, що на момент укладення договору складає 195 874 грн, в тому числі - податок на додану вартість (20 %) - 32 645,67 грн. Вартість проєктної площі об`єкта може переглядатися та змінюватися у випадку виникнення обставин, які суттєво впливають на вартість об`єкта, зокрема значного зростання вартості будівельних матеріалів та робіт, інфляційних процесів, ухвалення відповідних змін до нормативної та законодавчої бази, рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування та за інших об`єктивних обставин, що впливають на вартість об`єкта. При цьому Сторона-2 письмово повідомляє Сторону-1 про такі зміни. Не допускається перерахунок вартості об`єкта в частині, що була оплачена раніше. У випадку, якщо фактична загальна площа збудованого житлового приміщення (згідно з даними БТІ) перевищує більше, ніж на 1 кв. м загальну проєктну площу об`єкта за цим договором, то відповідна різниця протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від Сторони-2 оплачується Стороною-1 за ціною, визначеною у пункті 2.1 цього договору.
Пунктами 3.3.1, 3.3.2 договору про організацію та проведення будівництва від 26 квітня 2010 року передбачено, що кошти у розмірі 175 000 грн, що еквівалентно 41,67 кв. м, надаються Стороні-2 у термін до 26 квітня 2010 року шляхом їх безготівкового перерахування на її поточний рахунок, зазначений у реквізитах цього договору. Решта коштів загальною сумою 20 874 грн, що еквівалентно 4,97 кв. м, надається Стороні-2 шляхом їх безготівкового перерахування на її поточний рахунок, зазначений у реквізитах цього договору, - до 30 серпня 2011 року.
12 квітня 2011 року між ПП "Гео-2004" (замовник), ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" (підрядник) (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2) було укладено додаткову угоду до Договору пайової участі в будівництві від 11 березня 2008 року, за якою пункт 1.1 основного договору викладено в такій редакції: Сторона-1 приймає Сторону-2 у пайове будівництво на однокімнатну квартиру АДРЕСА_12 .
Вищеназвані забудовники не виконали взяті на себе зобов`язання щодо будівництва квартири.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2011 року у справі № 2-3385/2011, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ПП "Гео-2004" про визнання майнового права на частину в об`єкті незакінченого будівництва задоволено. Визнано за ОСОБА_1 майнове право на 41,66 кв. м незавершеної будівництвом однокімнатної квартири АДРЕСА_5 .
З метою закінчення будівництва житлових будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ), був створений СК "Степана Бандери".
У 2011 році ОСОБА_1 було прийнято до складу членів СК "Степана Бандери".
27 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Будова-Захід" (Сторона-1), СК "Степана Бандери" (Сторона-2) та ОСОБА_1 (Сторона-3) було укладено договір № 411/12/12-Ті, за умовами якого Сторона-3 доручає, а Сторона-1 здійснює (завершує розпочате) будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_12 .
Пунктами 1.2, 1.3 договору № 411/12/12-Ті передбачено, що викуплена вартість 41,66 кв. м даного об`єкта становить 175 000 грн та є незмінною до кінця будівництва. Вартість не викуплених 4,98 кв. м проєктної загальної площі об`єкта становить 27 390 грн, які підлягають сплаті протягом шести місяців (2012 - 2013 років) до 07 числа кожного місяця.
Умови пункту 1.3 вказаного договору щодо оплати 4,98 кв. м проєктної загальної площі об`єкта, яка у процесі будівництва могла бути змінена, ОСОБА_1 не виконала, що нею не заперечувалося.
Згідно з пунктами 1.8, 2.2 договору № 411/12/12-Ті СК "Степана Бандери" та ОСОБА_1 домовилися про те, що зазначена в пункті 1.2 цього договору сума коштів передається ОСОБА_1 як пайовий внесок в СК "Степана Бандери" шляхом передачі майнового права на об`єкт, визначеного ухвалою господарського суду, що підтверджується актом прийому-передачі пайового внеску. Повернення ОСОБА_1 такого пайового внеску можливе тільки передачею такого майнового права на цей же об`єкт. Після здачі будинку в експлуатацію СК "Степана Бандери" видає ОСОБА_1 всі необхідні документи для оформлення права власності на вказаний в договорі об`єкт за умови виконання всіх своїх зобов`язань ОСОБА_1 перед СК "Степана Бандери" та ТОВ "Будова-Захід" з урахування положень договору підряду.
У пункті 1.7 договору № 411/12/12-Ті сторони погодили, що остаточна ціна будівництва визначається після його закінчення шляхом розрахунку різниці між проєктною та фактичною загальною площею за даними інвентарної справи на об`єкт.
Згідно з пунктом 2.3 договору № 411/12/12-Ті ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання здійснити платіж, передбачений пунктом 1.7 цього договору, а також - здійснювати щомісячні платежі у гривнях ТОВ "Будова-Захід" шляхом їх внесення на поточний розрахунковий рахунок, зазначений у реквізитах до цього договору, в розмірі по 4 565 грн щомісячно в період з 29 грудня 2012 року по 07 травня 2013 року.
Умови пункту 2.3 вказаного договору ОСОБА_1 не виконала.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2018 року у справі № 607/15104/17, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до СК "Степана Бандери" про скасування рішення загальних зборів кооперативу задоволено. Скасовано рішення загальних зборів СК "Степана Бандери" від 26 липня 2017 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів цього кооперативу.
У справі № 607/15104/17 судом встановлені такі обставини:
"17 травня 2015 року на загальних зборах членів СК "Степана Бандери" прийнято рішення про наступне: усім членам кооперативу, які мають квартири (приміщення) у блоці ОСОБА_8, - до 20 травня 2015 року на виконання попереднього рішення загальних зборів від 29 березня 2015 року оплатити пайовий внесок в розмірі 3 000 грн за виготовлення проєктної документації на будь-який існуючий рахунок кооперативу; членам кооперативу, які мають квартири у блоці "Б", - до 20 травня 2015 року укласти з кооперативом договір на добудову квартири (приміщення) з оплатою 50 % заборгованості від суми недоплати 100 % площі квартир (приміщення), а також - до 20 червня 2015 року оплатити решту 50 % заборгованості від суми недоплати 100 % площі квартири (приміщення); членам кооперативу, які мають квартири у блоці "В", - до 15 червня 2015 року укласти з кооперативом договір про добудову квартири (приміщення) з оплатою 50 % заборгованості від суми недоплати 100 % площі квартир (приміщення), а також - до 20 липня 2015 року оплатити решту 50 % заборгованості від суми недоплати 100 % площі квартири (приміщення). У разі невиконання членами кооперативу рішення зборів у встановлені строки на розгляд чергових зборів, які відбудуться 05 липня 2015 року, буде винесене питання про виключення таких членів з кооперативу.
21 червня 2015 року Загальні збори членів СК "Степана Бандери" вирішили за порушення термінів оплати до 03 липня 2015 року: по 3 000 грн за проєкти по блоках "А", "Б", по блоку "Б" за несплату боргу пайовиками, що мають 100 % оплати; по блоку "В" за несплату 50 % боргу пайовиками, що не мають 100 % оплати, 05 липня 2015 року ставити питання на загальних зборах про їх виключення.
05 липня 2015 року відбулися загальні збори членів СК "Степана Бандери", на яких по першому питанню вирішено затвердити договори про сплату пайових внесків, строки їх укладення і виконання, розміри пайових внесків: - членам (асоційованим членам) СК "Степана Бандери", які мають квартири (приміщення) у блоці "А", - до 15 липня 2015 року оплатити пайовий внесок в розмірі 3 000 грн за виготовлення проєктної документації; членам (асоційованим членам) СК "Степана Бандери", які мають квартири у блоці ОСОБА_9, - до 15 липня 2015 року оплатити пайовий внесок в розмірі 3 000 грн за виготовлення проєктної документації, укласти з кооперативом договір на сплату пайових внесків для добудови квартири (приміщення) з оплатою 100 % площі квартир (приміщення) та здійснити таку оплату до вказаної дати, згідно з умовами цього договору; членам (асоційованим членам) СК "Степана Бандери", які мають квартири у блоці ОСОБА_10, - до 15 липня 2015 року оплатити пайовий внесок в розмірі 3 000 грн за виготовлення проєктної документації, укласти з кооперативом договір на добудову квартири (приміщення) з оплатою 50 % заборгованості від суми недоплати 100 % площі квартир (приміщення) та здійснити таку оплату до вказаної дати, згідно з умовами цього договору.
По третьому питанню загальні збори СК "Степана Бандери" прийняли рішення про те, що у разі невиконання членами (асоційованими членами) кооперативу рішень зборів щодо укладення договорів та сплати пайових внесків у встановлені строки, а також в разі невиконання (несвоєчасного виконання) членами (асоційованими членами) кооперативу обов`язку сплати членських внесків на розгляд чергових зборів кооперативу, які пропонується провести 26 липня 2015 року, винести питання про виключення таких членів з кооперативу, згідно з Законом України "Про кооперацію" та Статутом кооперативу.
26 липня 2015 року загальні збори членів СК "Степана Бандери", у зв`язку із несплатою позивачем пайових внесків в розмірі 3 000 грн за виготовлення проєктної документації, вирішили виключити ОСОБА_1 з членів цього кооперативу".
18 жовтня 2016 року між СК "Степана Бандери" (Сторона-1) та ОК "Молодіжний Тернопіль" (Сторона-2) було укладено договір про спільне фінансування та співпрацю (Блок "В"), за умовами якого Сторона-1 передає Стороні-2 всі права на ведення будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_6, а Сторона-2 зобов`язується власними та залученими силами здійснити часткове фінансування будівництва. Після завершення будівництва права власності на всі житлові та нежитлові приміщення об`єкта належать членам та асоційованим членам споживчого кооперативу та обслуговуючому кооперативу, відповідно до розподілу, визначеного в додатку № 1 до цього договору. Термін завершення будівництва об`єкта - 4 квартал 2017 року.
Після завершення будівництва об`єкта Сторона-1 розподіляє приміщення згідно з додатком № 1 до договору між своїми членами та асоційованими членами (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 договору від 18 жовтня 2016 року).
Додатком № 1 до договору від 18 жовтня 2016 року підтверджується, що на шостому поверсі житлового будинку на АДРЕСА_6 знаходяться дві однокімнатні квартири, а саме: квартира АДРЕСА_13 розподілена ОСОБА_11, кватира № 48 - ОСОБА_12, тоді як ОСОБА_2 виділена квартира на дев`ятому поверсі будинку АДРЕСА_14 .
20 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОК "Молодіжний Тернопіль" було укладено договір про внесення пайового внеску № 5 на однокімнатну квартиру загальною площею 45,95 кв. м, поверх дев`ятий, під`їзд перший в багатоповерховому житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_6 .
Згідно з інвентаризаційною справою на багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_6, виготовленою 05 травня 2017 року ФОП ОСОБА_13, на шостому поверсі цього будинку є три однокімнатних квартири АДРЕСА_7, АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 .
Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності, зареєстрованою Відділом архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради 13 травня 2017 року, підтверджується, що багатоквартирний житловий будинок (блок "В") з вбудованими приміщеннями громадського призначення (перша черга) на АДРЕСА_6 слід вважати закінченим будівництвом і готовим до експлуатації.
Розпорядженням начальника Управляння містобудування, архітектури та кадастру від 09 листопада 2017 року прийнятому в експлуатацію багатоквартирному житловому будинку (блок "В") з вбудованими приміщеннями громадського призначення (перша черга) на АДРЕСА_6, що засвідчується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, присвоєно адресний номер - АДРЕСА_3 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 жовтня 2019 року № 185490237 за ОСОБА_2 29 січня 2018 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_15 . Підстава: довідка ОК "Молодіжний Тернопіль" та договір про внесення пайового внеску від 20 жовтня 2016 року № 5.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
У частині першій статті 179 ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України).
У статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.
З аналізу вказаних норм права можна зробити висновок, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.
Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність").
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.
Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У частині другій статті 331 ЦК України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону).
Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, викладені такі правові висновки.
Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулюються Законом України від 19 червня 2003 року № 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (далі - Закон № 978-IV) та Законом України від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ "Про інвестиційну діяльність" (далі - Закон № 1560-ХІІ).
Відповідно до частини п`ятої статті 7 та статті 4 Закону № 1560-ХІІ інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).
У статті 2 Закону № 978-IV вказано, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.
Тобто після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.