Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 600/972/18
провадження № 61-15696св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Козлівська селищна рада, відділ Державної реєстрації Козівської районної державної адміністрації,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2021 року у складі судді Крамаря В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Ходоровський М. В., Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Козлівської селищної ради, відділу Державної реєстрації Козівської районної державної адміністрації про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно проживають по АДРЕСА_1 у будинковолодінні, яке станом на 15 квітня 1991 року належало до колгоспного двору. Його членами були: ОСОБА_6 (голова колгоспного двору, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (син), а також ОСОБА_7 (сестра, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і ОСОБА_8 (чоловік сестри, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ). На присадибній земельній ділянці знаходиться два житлових будинки. Зважаючи на віднесення будинку до суспільної групи колгоспний двір, що складається із п`яти членів, кожен є співвласником 1/5 частини житлового будинку.
Заповітом від 08 жовтня 2010 року ОСОБА_6 заповів ОСОБА_1 все належне йому майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не виражалось. Він прийняв спадщину і на час подання позову є власником житлового будинку по АДРЕСА_2, в порядку спадкування після смерті свого діда, ОСОБА_6 .
Рішенням Покропивнянської сільської ради "Про безоплатну передачу землі в приватну власність" від 25 травня 1997 року у власність ОСОБА_6 передано присадибну земельну ділянку площею 0,25 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,6 га. Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_6, то має право власності на зазначені земельні ділянки.
В липні 2015 року йому стало відомо, що власником частини присадибної земельної ділянки ОСОБА_6 є ОСОБА_5, а 12 червня 2018 року дізнався, що згідно рішенням виконкому Покропивнянської сільської ради № 12 від 21 червня 1994 року визнано право власності ОСОБА_7 на житловий будинок по АДРЕСА_1 . З преамбули рішення вбачається, що підставою його прийняття є те, що в погосподарській книзі № 5 будинок, в якому проживала ОСОБА_7 з своєю сім`єю вказано, що ОСОБА_7 була головою двору.
Оскільки ОСОБА_7 не працювала в колгоспі "За мир", а тому не могла бути головою двору, цим рішенням виконкому Покропивняньської сільської ради № 12 від 21 червня 1994 року право власності на 1/5 частку кожного ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 незаконно визнано за ОСОБА_7 .
За ОСОБА_7 визнано право власності також і на 1/5 частку в спільній власності на спірний житловий будинок, яка належала її чоловікові, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, який на день її смерті був живий (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), постійно проживав разом з нею, прийняв спадщину після її смерті, і оскільки був непрацездатний, йому було 78 років, мав право на обов`язкову частку в спадковому майні, відповідно до статті 535 ЦК УРСР, 1963 року, не менше двох третин частки, яка б належала йому при спадкоємстві за законом, що становить 2/15 частини будинку, всього мав би у власності 5/15 частин будинку (3/15 + 2/15).
Отже, спадкуванню спадкоємцями за заповітом підлягала тільки 1/15 або 3/45 або 6/90 частин ОСОБА_7 у спірному будинку. 5/15 або 15/45 частин будинку, які належали ОСОБА_8, спадкували ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідно до статті 1264 ЦК України (четверта черга спадкоємців).
Таким чином, ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ), ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить кожному по 14/45 частин спірного будинковолодіння (9/45 + 5/45), всього 42/45 частини або 84/90 частини.
В подальшому спірний будинок, який без згоди позивачів вибув з володіння позивачів, в порядку спадкування перейшов у власність відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Рішенням Покропивнянської сільської ради № 200 від 14 вересня 2014 року було незаконно передано у власність ОСОБА_5 земельні ділянки, площею 0,1546 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Покропивна (кадастровий номер 6123086900:02:001:0880) та 0,25 га для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6123086900:02:001:0879). Так як їх власником вже був ОСОБА_6, якому їх передано рішенням Покропивнянської сільської ради "Про безоплатну передачу землі в приватну власність" від 25 травня 1997 року, вважає рішення незаконним.
Просили суд:
визнати недійсними зроблені Покропивнянською сільською радою записи в погосподарській книзі № 5 за 1986-1987 та за 1991-1992 роки в частині записів про те, що ОСОБА_7 голова колгоспного двору;
визнати незаконними рішення виконкому Покропивнянської сільської ради "Про визнання права власності на житловий будинок гр. ОСОБА_7" № 12 від 21 червня 1994 року в частині визнання права власності за ОСОБА_7 на 84/90 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 і свідоцтво про право особистої власності ОСОБА_7, видане 05 липня 1994 року виконкомом Покропивнянської сільської ради, в частині права власності ОСОБА_7 на 84/90 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 ;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 28/90 частини кожному: житлового будинку АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6123086900:02:001:0879, яка розташована по АДРЕСА_1 ;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1546 га, кадастровий номер 6123086900:02:001:0880, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що дії голови колгоспного двору ОСОБА_6 по визнанню того, що до членів колгоспного двору, в якому він є головою, належать ОСОБА_9, ОСОБА_3 та не належать ОСОБА_7, ОСОБА_8, були обов`язковими для всіх членів колгоспного двору, головою якого він був. А тому позивач, як спадкоємець ОСОБА_6, та інші особи, які були членами колгоспного двору, головою в якому був ОСОБА_6 на момент припинення колгоспної форми власності на цей двір, не мають підстав вимагати визнання недійсними зроблених Покропивнянською сільською радою записів в погосподарських книгах за 1986-1987 та за 1991-1992 роки, в частині записів про те, що ОСОБА_7 - голова колгоспного двору, оскільки мають право на рівну частку їхнього колгоспного двору, при цьому вони не мають право на майно інших (окремих) дворів незалежно від суспільної групи господарства.
Позивачами не доведено, що вони були членами господарського двору, де членами були ОСОБА_7 та ОСОБА_8, також позивачами не наведено жодних відомостей про те, що вони мають право на спадщину після смерті будь-кого з членів двору, членами якого були ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Виходячи з наведеного, позивачі звернулися до суду з позовною вимогою про визнання незаконними рішення виконкому Покропивнянської сільської ради "Про визнання права власності на житловий будинок гр. ОСОБА_7" № 12 від 21 червня 1994 року в частині визнання права власності за ОСОБА_7 на 84/90 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 і свідоцтва про право особистої власності ОСОБА_7, виданого 05 липня 1994 року виконкомом Покропивнянської сільської ради, в частині права власності ОСОБА_7 на 84/90 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, якими не порушуються, не визнаються та не оспорюються їх права, свободи чи законні інтереси.
Позивачами не надано суду відомостей про те, що на виконання рішення 11 сесії 22 скликання Покропивнянської сільської ради від 23 травня 1997 року "Про безоплатну передачу землі у приватну власність" в частині передачі ОСОБА_6 землі у приватну власність, землевпорядними організаціями було встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). У зв`язку з цим право власності на землю за вказаним рішенням у ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) не виникло, і ОСОБА_1 належить в порядку спадкування лише право на отримання земельної ділянки у розмірі вказаному у рішенні, а тому право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки: кадастровий номер 6123086900:02:001:0879, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 6123086900:02:001:0880, площею 0,1546 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, за адресою: с. Покропивна, Козівського району Тернопільської області, не порушує прав ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які випливають з цього рішення.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про: витребуваня з чужого незаконного володіння ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 28/90 частини кожному: житлового будинку АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6123086900:02:001:0879, яка розташована по АДРЕСА_1 ; витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1546 га, кадастровий номер 6123086900:02:001:0880, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1, оскільки позивачами не доведено, що вони мають право власності (користування) на вказане майно та право власності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на спірне майно порушує права, свободи чи законні інтереси позивачів.
Не спростовують наведених висновків суду й інші докази наявні в справі, зокрема, надана стороною позивачів відповідь архівного відділу Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області № 254/03-05 від 25 серпня 2019 року відповідно до якої в протоколах загальних зборів колгоспників колгоспу "За мир" та протоколах засідання правління колгоспу "За мир" с. Покропивна Козівського району Тернопільської області за 1949-1991 роки рішення про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_7 не числиться (т. 2, а. с. 6). Така відповідь не спростовує того, що в с. Покропивна Козівського району був окремий господарський двір, в якому проживали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та не виключає можливості віднесення ОСОБА_7 до соціальної групи колгоспників у зв`язку з роботою в іншому колгоспі (міжколгоспному підприємстві), з інших підстав, передбачених діючим на той час законодавством.
Апеляційний суд з таким висновком суду погодився та вказав, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 були членами одного колгоспного двору, а ОСОБА_7 іншого. Встановлено, що житловий будинок позивачів знаходиться по АДРЕСА_3 частину якого після смерті ОСОБА_6 успадкував ОСОБА_1 та у якому є зареєстровані позивачі, а будинок ОСОБА_7, після смерті якої спадкоємцями є відповідачі, знаходиться по АДРЕСА_1 . Отже, позивачі згідно статей 120-122 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла до 15 квітня 1991 року) є власниками житлового будинку по АДРЕСА_2, - майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, будинок по АДРЕСА_1 їм не належить, а тому позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є безпідставні.
В ході розгляду справи позивачами не доведено належними і допустимими доказами недійсність зроблених Покропивнянською сільською радою записів в погосподарській книзі № 5 за 1986-1987 та за 1991-1992 роки в частині записів про те, що ОСОБА_7 - голова колгоспного двору.
Такі докази відсутні і щодо набуття спадкодавцем ОСОБА_6 права власності на землю згідно рішення 11 сесії 22 скликання Покропивнянської сільської ради від 23 травня 1997 року "Про безоплатну передачу землі у приватну власність" (т. 1, а. с. 36-38). Згідно матеріалів справи відсутні відомості про те, що на виконання рішення 11 сесії 22 скликання Покропивнянської сільської ради від 23 травня 1997 року "Про безоплатну передачу землі у приватну власність" в частині передачі ОСОБА_6 землі у приватну власність, землевпорядними організаціями було встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Окрім цього згідно матеріалів справи ОСОБА_1 на підтвердження вимоги про визнання права власності у порядку спадкування на земельну ділянку не надав суду відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо земельної ділянки за цим рішенням Покропивнянської сільської ради.
Аргументи учасників справи
У вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні позовної вимоги про визнання недійсними записів в погосподарських книгах № 5 за 1986-1987 та за 1991-1992 роки про те, що " ОСОБА_7 - голова" колгоспного двору, судами не правильно застосовано:
статтю 120 ЦК УРСР 1963 року, відповідно до якої майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу;
частину першу статті 123 ЦК УРСР 1963 року, відповідно до якої частка члена колгоспного двору в майні двору визначається: 1) при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); 2) при утворенні з одного двору двох і більше дворів (поділ); 3) при зверненні стягнення по особистих зобов`язаннях члена двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних;
частину першу статті 125 ЦК УРСР 1963 року, відповідно до якої при поділі колгоспного двору його майно ділиться між дворами, що знов утворюються, відповідно до часток їх членів і з врахуванням господарських потреб кожного з дворів;
пункт 20 Вказівок по веденню по господарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69, відповідно до якого, суспільна група господарства встановлювалась в залежності від роду занять голови господарства (сім`ї).
Висновки судів суперечать правовим висновкам висловлених у постанові Верховного Суду України від 15 січня 2014 року № 6-145цс13 (щодо віднесення будинку до колгоспного двору), згідно яких застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР без з`ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір, є помилковим.
Суди не правильно встановили, чи мав місце поділ колгоспного двору та чи правильно його віднесено до категорії колгоспний двір.
Відсутнє рішення виконкому Покропивнянської сільської ради від 17 січня 1956 року, на підставі якого для сім`ї ОСОБА_6 відкрито окремий погосподарський номер № 9 (відбувся поділ колгоспного двору). А з листа архівного відділу Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області № 254/03-05 від 25.08.2019 слідує, що в протоколах загальних зборів колгоспників колгоспу "За мир" та протоколах засідання правління колгоспу "За мир" с. Покропивна Козівського району Тернопільської області за 1949-1991 роки рішення про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_7 не числиться. ОСОБА_7 взагалі ніколи і ніде не працювала, в тому числі і у колгоспі "За Мир", с. Покропивна, а тому не могла вимагати поділу та бути головою колгоспного двору, оскільки суспільна група господарства встановлювалась в залежності від роду занять голови господарства (сім`ї).
Козлівською селищною радою не було надано оригінал погосподарської книги за 1958-1960 рік для огляду в суді, хоча її огляд має істотне значення для правильного вирішення справи. Тому правові підстави поділу колгоспного двору не досліджені. Також, відсутні будь-які правові підстави для внесення до погосподарської книги Покропивнянської сільської ради за 1964-1966 роки запису в особистий рахунок № НОМЕР_1 про те, що: "в особистій власності: жилий будинок 1963 року побудови".
02 червня 2021 року в судовому засіданні апеляційного суду були оглянуті оригінали погосподарських книг Покропивнянської сільської ради за 1955-1957, 1961-1963, 1964- 1966,1986-1990, 1991-1995 роки.
Із погосподарської книги Покропивнянської сільської ради за 1955-1957 роки особистий рахунок № НОМЕР_2, головою якого був ОСОБА_11, слідує, що в 1955-1957 роках поділу колгоспного двору, особовий рахунок № НОМЕР_2, не було. Тому твердження Покропивнянської сільської ради про те, що: "По рішенню виконкому від 17.01.1956 р. для сім`ї ОСОБА_6 відкрито окремий погосподарський номер № 9", не знайшли свого підтвердження.
Склад судової колегії змінився і участь у розгляді справи взяли двоє нових суддів Гірський Б. О. і Бершадська Г. В., які не були присутні 02 червня 2021 року під час огляду в судовому засіданні оригіналів погосподарських книг. Незважаючи на наведене, 16 січня 2021 року апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні мого клопотання про зобов`язання Козлівської селищної ради надати суду для огляду оригінали цих погосподарських книг і оглянути їх в судовому засіданні в частині записів про господарства ОСОБА_11 і ОСОБА_6
16 січня 2021 року апеляційним судом безпідставно відмовлено в задоволенні його клопотання про призначення по справі судової фізико-хімічної експертизи дослідження давності виготовлення документів.
Указані порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
При вирішенні позовної вимоги про визнання незаконними рішення виконкому Покропивнянської сільської ради "Про визнання права власності на житловий будинок гр. ОСОБА_7" № 12 від 21 червня 1994 року і свідоцтва про право особистої власності ОСОБА_7, видане 05 липня 1994 року виконкомом Покропивняньської сільської ради, в частині права власності ОСОБА_7 на 84/90 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, судами не правильно застосовано статтю 23 ЗК України 1992 року, статтю 1 Декрету "Про приватизацію земельних ділянок", № 15-92 ( 15-92 ) від 26 грудня 1992 року, п.п. 1, 7 Розділу X Перехідні положення ЗК України 2001 року, п. 2 Розділ VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр", частину п`яту статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтю 9 ЦК УРСР 1963 року, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у пунктах 141-147 постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.
Право ОСОБА_6 на земельні ділянки загальною площею 1.09 га, в тому числі і право власності на присадибну земельну ділянку, площею 0.25 га, та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0.60 га, підтверджено записами в Державній книзі реєстрації землекористувань с. Покропивна Козівського району Тернопільської області, 1998 року.
Суд не дав жодної правової оцінки рішенню виконавчого комітету Покропивнянської сільської ради № 15 від 21 червня 1994 року, яким за померлою ОСОБА_7 визнано право власності на житловий будинок, Свідоцтву про право особистої власності на цілий житловий будинок від 05 липня 1994 року, яке видано померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, а також факту реєстрації 05 липня 1994 року Бережанським МЕТІ права власності щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
Суд в рішенні взагалі не дав оцінки доводам позивачів про недійсність зроблених Покропивнянською сільською радою записів в погосподарських книгах № 5 за 1986-1987 та за 1991-1992 роки про те, що " ОСОБА_7 - голова" колгоспного двору.
Покропивняньська сільська рада, ОСОБА_5, ОСОБА_4 знали, що позивачам належить частка в спірному майні, але незаконно його відчужили, тобто заволоділи.
13 листопада 2020 року ухвалою Бережанського районного суду безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання позивачів про витребування з Козівської державної нотаріальної контори: 1) документів, на підставі яких 02 червня 1995 року Козівською державною нотаріальною конторою було видано ОСОБА_5 та ОСОБА_12 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстраційний номер 1478, після смерті ОСОБА_7, яка проживала в с. Покропивна і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) документів спадкової справи після смерті ОСОБА_8, який проживав в с. Покропивна і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 3) документів спадкової справи після смерті ОСОБА_13, яка проживала в с. Покропивна і померла в 1972 році.
14 вересня 2014 року рішенням Покропивнянської сільської ради № 200 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), площею 0.1546 га, за кадастровим номером 6123086900:02:001:0880 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (ріллі) та 0.25 га для обслуговування житлового будинку за кадастровим номером 6123086900:02:001:0879 тільки за ОСОБА_5, яка розташована в АДРЕСА_1 в межах населеного пункту. Передано ОСОБА_5 безоплатно у власність земельні ділянки, площею 0.1546 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Покропивна та 0.2500 га для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, чим перевищено свої повноваження, оскільки земельні ділянки всупереч частині другій статті 116 ЗК України вдруге безоплатно передано у власність ОСОБА_5, а їх власником уже був ОСОБА_6 .
Повністю безпідставними є висновки суду про те, що головам дворів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нібито було відомо, що їх двори відокремлені, вони не оспорювали окреме існування цих дворів, в голови двору ОСОБА_6 існували спори щодо порядку землекористування з суміжними землекористувачами. Проте жодних доказів цього немає. Обмін земельними ділянками було проведено між ОСОБА_6 і ОСОБА_14 для надання земельної ділянки для будівництва будинку ОСОБА_15 (дочці ОСОБА_6 ). Таким чином, обмін земельними ділянками не має жодного відношення до відповідачів, а односторонній акт встановлення меж від 03 травня 1999 року не підписаний ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 181).
Повністю надуманими є висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що саме згідно з вказаним актом та кадастровим планом було затверджено акт про погодження меж земельних ділянок ОСОБА_5, ОСОБА_4 між сусідом ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 23), який було затверджено рішенням 33 сесії 6 скликання Покропивнянської сільської ради № 189 від 23 травня 2014 року та погоджено межі земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 між суміжником ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с.22, 180), оскільки із преамбули рішення сесії Покропивнянської сільської ради № 189 від 23 травня 2014 року слідує, що його прийнято на підставі акта комісії по врегулюванню земельних відносин при Покропивнянській сільській раді від 19 травня 2014 року (складеного після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ).
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року, відмовлено.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року зупинено касаційне провадження у справідо закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 362/2707/19.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі; справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що в с. Покропивна Козівського району Тернопільської області в 1986-1991 роках було два окремих колгоспних двори. Головою одного з них був ОСОБА_6 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ), головою іншого була ОСОБА_7 (особовий рахунок № НОМЕР_4 ), що підтверджується записами в погосподарській книзі с. Покропивна за 1986-1990 роки; в погосподарській книзі с. Покропивна за 1991-1995 роки містяться відомості про господарський двір, головою якого був ОСОБА_6 (особовий рахунок № НОМЕР_5 ) та господарський двір головою якого була ОСОБА_7 (особовий рахунок № НОМЕР_6 ) (т. 1, а. с. 16-18, 32-35, т. 2 а. с. 115-117, 129-134).
У справі відсутні будь-які докази, що у вказаний період був один (спільний) колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_6 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_7 (сестра, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_8 (чоловік сестри, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Покропивнянської сільської ради № 15 від 21 червня 1994 року за померлою ОСОБА_7 визнано право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1, та доручено бюро технічної інвентаризації зареєструвати будинок. (т. 1, а. с. 40). На підставі вказаного рішення 05 липня 1994 року було видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, відповідно до якого цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 42-43).
ОСОБА_6, спадкоємцем якого є ОСОБА_1, було передано у приватну власність землю згідно рішення 11 сесії 22 скликання Покропивнянської сільської ради від 23 травня 1997 року "Про безоплатну передачу землі у приватну власність" (т. 1, а. с. 36-38).
Позивачами не надано суду відомостей про те, що на виконання цього рішення землевпорядними організаціями було встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Головам дворів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було відомо, що їх двори відокремлені, вони не оспорювали окреме існування цих дворів, в голови двору ОСОБА_6 існували спори щодо порядку землекористування з суміжними землекористувачами. Актом встановлення меж від 03 лютого 1989 року встановлено, зокрема, межі земельної ділянки ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 181) і саме згідно з вказаним актом та кадастровим планом було затверджено акт про погодження меж земельних ділянок ОСОБА_5, ОСОБА_4 сусідом ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 23), який затверджено рішенням 33 сесії 6 скликання Покропивнянської сільської ради № 189 від 23 травня 2014 року (т. 1, а. с.22, 180).
Між ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_1, та ОСОБА_12, правонаступницею якої є ОСОБА_4, і ОСОБА_5 Покропивнянською сільською радою врегульовувався спір щодо землекористування, результатом чого було складення акта від 03 травня 1999 року (т. 1, а. с. 184).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 23 червня 1995 року після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 в рівних частках успадкували жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т. 2, а. с. 67).
29 листопада 2011 року 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_12 успадкувала ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом (т. 2, а. с. 68).
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12 жовтня 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить по 1/2 частки житлового будинку, з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (т. 1, а. с.173)
Згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14 червня 2014 року сформовано земельні ділянки: площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123086900:02:001:0879) та площею 0,1546 га для ведення особистого селянського господарства в с. Покропивна Козівського району Тернопільської області (кадастровий номер 6123086900:02:001:0880), - які рішенням 35 сесії 6 скликання Покропивнянської сільської ради № 200 від 14 вересня 2014 року передані безоплатно у власність ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 24-27, 182-183). 19 грудня 2014 року ОСОБА_5 було видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно на вказані земельні ділянки (т. 1, а. с. 174-175)
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 22 грудня 2015 року (т. 1, а. с. 8-11) ОСОБА_1 є власником: 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,833 га на території Покропивнянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, - внаслідок спадкування майна ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відповіді архівного відділу Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області № 254/03-05 від 25 серпня 2019 року, в протоколах загальних зборів колгоспників колгоспу "За мир" та протоколах засідання правління колгоспу "За мир" с. Покропивна Козівського району Тернопільської області за 1949-1991 роки рішення про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_7 не числиться (т. 2 а. с. 6).
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Козлівської селищної ради про визнання недійсними зроблених у погосподарській книзі записів, визнання незаконними рішення про визнання права власності на житловий будинок та свідоцтва про право особистої власності в частині
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.