Додаткова постанова
Іменем України
02 серпня 2023року
м. Київ
справа № 369/8539/19
провадження № 61-2848св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова В. Є., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1, яка подана адвокатом Бойко Наталією Василівною через Електронний суд, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ :
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 із зустрічною позовною заявою про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя.
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 21 липня 2021 року первісний позов ОСОБА_1 задовольнив частково, зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив:
визнав особистою приватною власністю ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5114, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5115, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5116, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5117, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5118, площею 0,1442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;
визнав об`єктом спільної сумісної власності подружжя об`єкт незавершеного будівництва 80 % готовністю - будинок садибного типу літ. А загальною площею 240 м? з господарськими будівлями та спорудами, а саме: вольєром літ. Б, свердловиною IV, септиком V, хвірткою № 1, воротами № 2, огорожею № 3, огорожею № 4, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;
визнав за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на частку за кожним в праві спільної власності на об`єкт незавершеного будівництва 80 % готовністю - будинку садибного типу літ. А загальною площею 240,00 м? з господарськими будівлями та спорудами;
припинив право спільної сумісної власності подружжя на вказаний об`єкт незавершеного будівництва;
у задоволенні інших позовних вимог відмовив;
вирішив питання про розподіл судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 19 січня 2022 року вказане судове рішення залишив без змін.
22 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій, у тому числі, просив стягнути з ОСОБА_2 9605 грн на відшкодування судового збору за подання до суду позовної заяви, 10 000 грн на відшкодування проведеної експертизи та 60 000 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 23 лютого 2022 року відкрив касаційне провадження в справі та витребував матеріали справи з суду першої інстанції; у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року відмовив.
Верховний Суд постановою від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана адвокатом Бойко Н. В., задовольнив частково:
рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:100:5113, а також у частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання земельної ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:100:5113 особистою приватною власністю скасував;
ухвалив у скасованих частинах нове рішення, яким визнав за ОСОБА_1 право на частку в праві спільної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:100:5113 площею 0,225 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання земельних ділянок спільною сумісною власністю подружжя та поділ земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480401:01:100:5114, 3222480401:01:100:5115, 3222480401:01:100:5116, 3222480401:01:100:5117, 3222480401:01:100:5118; в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ об`єкта незавершеного будівництва, а також у частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання вказаних земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480401:01:100:5114, 3222480401:01:100:5115, 3222480401:01:100:5116, 3222480401:01:100:5117, 3222480401:01:100:5118 особистою приватною власністю та про поділ об`єкта незавершеного будівництва залишив без змін.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг пропорційно задоволеним вимогам касаційної скарги в загальному розмірі 7200 грн.
26 червня 2023 року ОСОБА_1 через представника подав заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки Верховний Суд не вирішив питання щодо стягнення з ОСОБА_2 10 000 грн судових витрат на проведення експертного дослідження та 60 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
29 червня 2023 року ОСОБА_2 через представника подала до Верховного Суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначає, що заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим, не співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт у межах цієї справи, оскільки, адвокатом не готувалась відповідь на відзив, відзив на зустрічний позов, він не приймав участь у всіх судових засіданнях, які призначалися судом. Вказувала, що адвокат не надав детального опису виконаних ним робіт.
02 серпня 2023 року адвокат ОСОБА_1 через Електронний суд подав додаткові пояснення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Щодо вимог заяви про стягнення 60 000 грн витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції
Згідно з підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина друга статті 137 ЦПК України).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15, провадження № 14-280цс18).
До суду першої інстанції ОСОБА_1 надав договір про надання правничої допомоги № 16/02-2019 від 16 лютого 2019 року, а також додаткову угоду № 1 до вказаного договору, за змістом пункту 1.1 якої вартість правових послуг, які надаються ОСОБА_1 в суді першої інстанції, складає 60 000 грн.
Відповідно до частини четвертої-п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.