ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 926/3103/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркєт-Сервіс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 (колегія суддів: Кордюк Г. Т. - головуючий, Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д.,) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.02.2023 (суддя Тинок О. С.)
за позовом першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної ради
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркєт-Сервіс",
2. Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецька обласна клінічна лікарня",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Чернівецький обласний перинатальний центр",
про визнання недійсним договору, припинення права користування та повернення земельної ділянки,
за участю: прокурора Шапка І.М. (посвідчення),
ВСТАНОВИВ:
1 Короткий зміст позовних вимог
1.1 Перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури (далі - прокурор), звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Чернівецької обласної ради (далі - Рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркєт-Сервіс" (далі - Товариство; відповідач 1) та (з урахуванням заяви про залучення співвідповідача) Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецька обласна клінічна лікарня" (далі - Лікарня; відповідач 2), просив: визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019, укладений між Лікарнею та Товариством (далі - Договір), відносно частини земельної ділянки площею 0,0567 га, що входить до земельної ділянки площею 0,8428 га за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по вул. Буковинська, 1-А у м. Чернівці (далі - земельна ділянка); припинити право користування (сервітут) Товариства земельною ділянкою, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр) державної реєстрації права користування (сервітуту) за реєстраційним номером 33065619 від 02.09.2019; зобов`язати Товариство повернути протягом 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили земельну ділянку територіальній громаді в особі Чернівецької обласної ради шляхом звільнення її від тимчасової споруди.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір укладений з порушенням вимог статей 98, 99, 100 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" та спрямований на отримання земельної ділянки в користування для здійснення підприємницької діяльності, що не відповідає самому змісту та меті встановлення сервітуту, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, а земельна ділянка звільненню від тимчасових споруд. При цьому прокурор, звертаючись до суду з позовом, вважав, що Радою з метою захисту інтересів громади не вжито жодних заходів до усунення встановлених порушень вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
2 Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.02.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, позов задоволено в повному обсязі.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що Договір суперечить вимогам законодавства, а тому вимога прокурора про визнання його недійсним відповідно до статей 203 та 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, за висновком судів, вимоги припинити право користування (сервітут) Товариства земельною ділянкою, шляхом скасування у Реєстрі державної реєстрації права користування (сервітуту) та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення від тимчасової споруди - є належним способом захисту інтересів держави.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі Товариство просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким в позові відмовити.
3.2 В обґрунтування касаційної скарги відповідач 1 посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду.
3.3 Також Товариство вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання про витребування оригіналу Договору, а суд апеляційної інстанції не надав оцінку твердженням скаржника щодо порушення місцевим судом частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.4 Прокурор у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4 Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що між Лікарнею (правокористувач) та Товариством (сервітуарій) укладено Договір, за умовами якого земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: площа 0,8428 га, кадастровий номер 7310136600:03:001:0019, цільове призначення 03:03 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, правовий режим землі "комунальна власність", що перебуває в постійному користуванні Лікарні, яка розташована за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Буковинська, 1-А, встановлює земельний сервітут в інтересах сервітуарія на право розміщення та монтажу з використанням металоконструкцій нежитлової будівлі закладу охорони здоров`я, комерційної, торгівельної, господарської, громадської, площею 0,0567 га згідно плану меж земельного сервітуту.
4.2 Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Сервітут не позбавляє володільця права володіння, користування та розпорядження земельного ділянкою. Сервітут не підлягає відчуженню (пункти 1.3-1.5 Договору).
4.3 Пунктом 2.1 Договору передбачено, що відповідно до частини 2 статті 98 ЗК України встановлюється безстроковий земельний сервітут.
4.4 Згідно із відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.09.2019 правоволодільцем спірної земельної ділянки за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по вул. Буковинській, 1-А у м. Чернівці площею 0,8428 га значиться Чернівецька обласна рада, правокористувачем - Лікарня, правокористувачем / сервітуарієм - Товариство. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48507948 від 04.09.2019. Вид іншого речового права: право користування (сервітут). Зміст, характеристика іншого речового права: строк дії безстроковий.
4.5 06 серпня 2020 року Рішенням Ради від 06.08.2020 вирішено припинити право постійного користування земельними ділянками за Лікарнею, а саме: земельною ділянкою за вказаною адресою, площею 0,8428 га, (кадастровий номер 7310136600:03:001:0019) та передати її в постійне користування Комунальному некомерційному підприємству Чернівецький обласний перинатальний центр (далі - Центр).
4.6 Відповідні відомості, що правокористувачем земельної ділянки згідно з вказаним рішенням Ради є Центр, внесено до Реєстру.
4.7 Прокурор, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка була незаконно передана Лікарнею 16.08.2019 у користування Товариству, шляхом укладення Договору, без розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки та без згоди власника земельної ділянки, звернувся з позовом у цій справі.
4.8 При цьому, за твердженням прокурора, з листів Ради від 24.06.2020 № 01-11/11-476, від 30.09.2020 № 01-11/11-752 та від 14.06.2022 № 01-11/11-439 останній було відомо про укладення оспорюваного прокурором Договору з порушенням земельного законодавства, однак упродовж двох років Рада заходів до його усунення не здійснила, а тому прокурор 09.08.2022 листом № 15-211вих-22 повідомив Раду про намір звернутися до суду з позовом.
4.9 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.10 Відповідно до частини 1 статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
4.11 Приписами статті 402 вказаного Кодексу унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.1). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч.2).
4.12 Відповідно до частини 1 статті 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
4.13 З правового аналізу вказаних норм слід дійти висновку, що потреба у встановленні сервітуту виникає у тих випадках, коли особа не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.
4.14 Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16, від 23.09.2020 у справі № 917/133/17.
4.15 Отже, одна з основних характеристик сервітуту є те, що потреба у його встановленні може виникнути тоді, коли неможливо задовольнити відповідній особі власні потреби будь-яким іншим способом. Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.
4.16 Проаналізувавши умови Договору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що реальною потребою Товариства є не задоволення потреб, обумовлених статтею 404 ЦК України, а отримання права користування земельною ділянкою для комерційної, торгівельної, господарської діяльності, тобто отримання права володіння та користування земельної ділянкою для розташування на ній тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (пункт 1.1 Договору).
4.17 Суди попередніх інстанцій також врахували положення статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктів 2.1, 2.2, 2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, та дійшли правильного висновку, що встановлення тимчасової споруди (ТС) для провадження підприємницької діяльності здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
4.18 При цьому за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували погодження технічної документації із землеустрою для встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, загальна площа 0,0567 га.
4.19 Листом 05.06.2020 Чернівецька міська рада повідомила прокурора про те, що Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради паспорт прив`язки на зазначену ТС не видавався; цільове призначення сервітуту не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Лікарні, а сам сервітут надано без згоди власника земельної ділянки. Отже, зазначена ТС встановлена самовільно і підлягає демонтажу.